Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2018 року

Київ

справа №826/1019/18

адміністративне провадження №К/9901/47372/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Желторюх І.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року (головуючий суддя Мазур А.С.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року (головуючий суддя - Собків Я.М., судді Петрик І.Й., Сорочко Є.О.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, стягнення штрафу та зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду позовом до Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б., в якому просив стягнути штраф за невиконання окремої ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року; стягнути з Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. на користь позивача штраф у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; встановити новий строк та зобов'язати Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. подати звіт про виконання вимог окремої ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2018 року вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків, поданої ним позовної заяви.

Підставою для залишення позовної заяви без руху була не відповідність її вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у позовній заяві не зазначено зміст позовних вимог згідно зі статтею 160 КАС України і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо відповідача, не наведено жодних доводів стосовно допущення суб'єктом владних повноважень порушень закону під час здійснення владних управлінських функцій щодо нього, а також не надано доказів, що підтверджують такі порушення.

Позивач 6 лютого 2018 року наручно отримав копію вказаної ухвали суду першої інстанції, що підтверджено його підписом на звороті ухвали.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 13 лютого 2018 року повернув позивачу позовну заяву на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, у зв'язку з невиконанням вимог, наведених в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2018 року про залишення позовної заяви без руху.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року залишено без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд або для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач у встановлені строки не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Пунктом 3 частини першої статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно положень пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої вказаної статті в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд першої інстанції, перевіряючи позовну заяву ОСОБА_2 на відповідність вимогам статей 160, 161 КАС України встановив, що позивач просив притягнути до адміністративної відповідальності Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. у вигляді штрафу за невиконання окремої ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року; стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; встановити новий строк та зобов'язати відповідача подати звіт про виконання окремої ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року, направити копію звіту позивачу. Тобто, подана ОСОБА_2 позовна заява є фактично заявою про встановлення судового контролю та накладення штрафу у порядку статті 382 IV Розділу КАС України, якою врегульовано питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах. Суд зазначив, що за приписами статті 382 КАС України саме суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без руху, оскільки остання не відповідала вимогам статей 160, 161 КАС України, у позовній заяві не зазначено зміст позовних вимог згідно зі статтею 160 КАС України і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо відповідача, не наведено жодних доводів стосовно допущення суб'єктом владних повноважень порушень закону під час здійснення владних управлінських функцій щодо нього, а також не надано доказів, що підтверджують такі порушення.

Зазначена позиція була підтримана і Київським апеляційним адміністративним судом, який переглянув ухвалу суду першої інстанції та залишив її без змін.

Позивач 6 лютого 2018 року наручно отримав копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2018 року про залишення, поданої ним позовної заяви без руху, що підтверджено його підписом на звороті ухвали.

7 лютого 2018 року ОСОБА_2 подав до суду заяву на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та додаткові документи до неї.

Разом з тим, судами встановлено, що зі змісту, поданої заяви та доданих документів не вбачається, що позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2018 року.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки позивач не усунув недоліки зазначені в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2018 року та не надав суду позовну заяву, яка б відповідала вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, а ні у строк визначений цією ухвалою, а ні на момент постановлення оскаржуваної ухвали, то суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_2

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судами не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх

Т.Г.Стрелець