Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2018 року

Київ

справа № 822/3753/17

провадження № К/9901/48717/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за заявою Публічного акціонерного товариства «Полонський гірничий комбінат» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року, постановлену у складі головуючого судді Салюка П. І., та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Матохнюка Д. Б. (головуючий), Білої Л. М., Гонтарука В. М.

І. Підстави звернення до суду із заявою про забезпечення позову

1. 27 грудня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Полонський гірничий комбінат» (далі - ПАТ «ПКГ», заявник) звернулось до суду із заявою про забезпечення позову до подання адміністративного позову, в якій просило вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС) учиняти дії у виконавчих провадженнях ВП 47758698, ВП 47759512, ВП 47759234, ВП 47759454 від 4 червня 2015 року щодо прийняття рішень про зміну зберігача та передачі на зберігання іншим особам (фізичним чи юридичним) описаного й арештованого майна згідно актів опису і арешту по вказаних виконавчих провадженнях від 26 червня 2015 року до набрання законної сили остаточним рішенням суду у справі.

2. В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник стверджував, що під час примусового виконання виконавчих написів, виданих нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарановою Т. О. 22 травня 2015 року, Відділом примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавчі провадження від 4 червня 2015 року №№ ВП 47758698, ВП №47759512, ВП 47759234 та ВП 47759454. Головним державним виконавцем Департаменту ДВС Нещадимом І. С. 26 червня 2015 року складено акти опису та арешту майна ПАТ «ПГК» на цілісний майновий комплекс, зокрема у кількості 378 найменувань одиниць техніки та обладнання та 31 приміщення. Усе на загальну суму 86449201,69 гривень, яке передано на зберігання TOB «Полонська гірнича компанія».

Незважаючи на вимогу товариства від 16 червня 2016 року передати майно йому на зберігання, постановами державного виконавця Нещадима І. С. від 3 серпня 2016 року усе майно, яке перебувало на відповідальному зберіганні у TOB «Полонська гірнича компанія», було передано на відповідальне зберігання новому зберігачу - Хмельницькій філії Державного підприємства «Сетам» (далі - ХФ ДП «Сетам»).

Як вказував заявник, наслідком таких дій Департаменту ДВС стало те, що за заявою самого ж зберігача - ХВ ДП «Сетам» Полонським відділом Національної поліції України порушено кримінальну справу із внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016240200000486 від 17 жовтня 2016 року про крадіжку 5 автомобілів «БелАЗ», 3 автомобілів «КрАЗ», фронтального навантажувача «Huyndai» та автомобіля «Газель», які передано Департаментом ДВС згідно постанов про зміну зберігача від 3 серпня 2016 року й актів передачі-приймання від 9 серпня 2016 року на зберігання ХФ ДП «Сетам». Під час проведення першочергових слідчих дій, слідчим зафіксовано відсутність зазначених активів у місці їх постійного зберігання.

Крім цього, заявник зазначав, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі № 924/881/16 про банкрутство ПАТ «ПГК», уведена процедура розпорядження майном, уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1.

За клопотанням розпорядника майна ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13 жовтня 2016 року у справі № 924/881/16 у порядку статті 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» застосовано заходи для збереження майна боржника, зокрема, зупинено реалізацію майна ПАТ «ПГК» у виконавчих провадженнях №№ ВП 47758698, ВП 47759512, ВП 47759234, ВП 47759454, ВП 47533673 та накладено арешт на все майно товариства, в тому числі на те, що перебуває на реалізації відповідно до згаданих виконавчих проваджень.

На підставі зазначеної ухвали у зв'язку із зупиненням судом реалізації арештованого майна постановами державного виконавця Нещадима І. С. від 4 листопада 2016 року вказані виконавчі провадження зупинені, а залишки майна передані на відповідальне зберігання голові правління ПАТ «ПГК» відповідно до актів від 9 листопада 2016 року.

Як вказував заявник, державним виконавцем запланована передача майна товариства іншому, не пов'язаному із стягувачем, зберігачу. На виконання цього доручено здійснити перевірку майна державному виконавцю Коту А. М.

За таких обставин, за твердженням заявника, будь які дії виконавчої служби щодо передачі майна ПАТ «ПГК» на зберігання зберігачу, не пов'язаному та не зацікавленому в його збереженні, може призвести до неналежного збереження майна та неможливості відновлення порушених прав у зв'язку із викраденням залишків майна.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини

3. 4 червня 2015 року відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС відкрито виконавчі провадження ВП 47758698, ВП 47759512, ВП 47759234, та ВП 47759454.

4. 26 червня 2015 року головним державним виконавцем Департаменту ДВС Нещадимом І. С. складено акти опису та арешту майна ПАТ «ПГК» на цілісний майновий комплекс, зокрема у кількості 378 найменувань одиниць техніки та обладнання та 31 приміщення. Усе на загальну суму 86449201,69 гривень, яке передано на зберігання TOB «Полонська гірнича компанія».

5. При цьому постановами державного виконавця Нещадима І. С. від 3 серпня 2016 року усе майно, яке перебувало на відповідальному зберіганні у TOB «Полонська гірнича компанія», передано на відповідальне зберігання новому зберігачу ХФ ДП «Сетам».

6. У подальшому за заявою ХФ ДП «Сетам» Полонським відділом Національної поліції України порушено кримінальну справу із внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016240200000486 від 17 жовтня 2016 року про крадіжку 5 автомобілів «БелАЗ», 3 автомобілів «КрАЗ», фронтального навантажувача «Huyndai» та автомобіля «Газель», які Департаментом ДВС передано згідно постанов про зміну зберігача від 3 серпня 2016 року й актів передачі-приймання від 9 серпня 2016 року на зберігання ХФ ДП «Сетам». Під час проведення першочергових слідчих дій слідчим слідчого відділу цього ж райвідділу поліції згідно акту огляду місця події від 17 жовтня 2016 року зафіксована відсутність зазначених активів у місці їх постійного зберігання.

7. Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10 жовтня 2016 року, відкрито провадження у справі № 924/881/16 про банкрутство ПАТ «ПГК», уведена процедура розпорядження майном, уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1., за клопотанням якого господарським судом Хмельницької області постановлено ухвалу від 13 жовтня 2016 року про застосування заходів для збереження майна боржника, зокрема, зупинено реалізацію майна ПАТ «ПГК» у виконавчих провадженнях: ВП 47758698, ВП 47759512, ВП 47759234, ВП 47759454, ВП 47533673 та накладено арешт на все майно товариства, в тому числі, яке перебуває на реалізації відповідно до вказаних виконавчих проваджень.

8. У результаті наведеного постановами державного виконавця Нещадима І. С. від 4 листопада 2016 року виконавчі провадження зупинені, а залишки майна передані на відповідальне зберігання голові правління ПАТ «Полонський гірничий комбінат» згідно актів від 9 листопада 2016 року.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 29 грудня 2017 року, яку залишено без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, заяву ПАТ «ПГК» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задовольнив і ухвалив вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Департаменту ДВС вчиняти дії у виконавчих провадженнях ВП 47758698, ВП 47759512, ВП 47759234, ВП 47759454 від 4 червня 2015 року щодо прийняття рішень про зміну зберігача та передачі на зберігання іншим особам (фізичним чи юридичним) описаного і арештованого майна згідно актів опису і арешту по вказаних виконавчих провадженнях від 26 червня 2015 року до вступу у чинність остаточного рішення у даній справі.

10. Задовольняючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що неналежне зберігання майна може в подальшому заподіяти значної шкоди правам, свободам та інтересам ПАТ «ПГК», для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

11. Департамент ДВС, уважаючи судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій ухваленими з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.

12. Автор касаційної скарги, серед іншого, наполягає на тому, що заявник не надав жодних доказів на підтвердження наявності загрози втрати чи пошкодження майна у разі передачі його на зберігання до іншого зберігача, а так само щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця.

13. У касаційній скарзі Департамент ДВС просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити рішення про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.

14. Відзиву на касаційну скаргу заявник не подав.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

15. Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

16. Згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

VІ. Позиція Верховного Суду

17. Верховний Суд погоджується з мотивами судів, покладеними в основу оскаржуваних судових рішень, і зазначає, що обрання судом першої інстанції такого способу забезпечення позову, як заборона Департаменту ДВС учиняти дії у відповідних виконавчих провадженнях щодо прийняття рішень про зміну зберігача та передачі на зберігання іншим особам є таким, що відповідає вимогам і меті, визначеним статтями 150, 151 КАС України. При цьому вжиття таких заходів не зумовило фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

18. Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про наявність передумов для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки аналіз обставин справи свідчить про реальність загрози заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також про те, що для можливого відновлення прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони учиняти дії у відповідних виконавчих провадженнях щодо прийняття рішень про зміну зберігача та передачі на зберігання іншим особам, заявнику необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

19. Також слід зазначити, що під час тимчасової заборони вчиняти дії у згаданих виконавчих провадженнях щодо прийняття рішень про зміну зберігача та передачі на зберігання іншим особам не відбулося втручання у дискреційні повноваження Департаменту ДВС чи державних виконавців, оскільки суд виконував власну компетенцію по здійсненню правосуддя відповідно до наданих Конституцією та законами України повноважень.

20. Отже, висновки судів першої й апеляційної інстанцій узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують їх висновків і ґрунтуються на переоцінці обставин, установлених судами.

21. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VIІ. Судові витрати

22. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

23. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі № 822/3753/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець