Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2018 року

Київ

справа №823/146/17

адміністративне провадження №К/9901/15484/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року (головуючий суддя - Тимошенко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (головуючий суддя Саприкіна І.В., судді - Карпушова О.В., Кучма А.Ю.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа Черкаська районна державна адміністрація про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - ГТУЮ у Черкаській області), Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області), третя особа Черкаська районна державна адміністрація (далі - Черкаська РДА), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження, відкритого 15 грудня 2016 року за виконавчим листом Черкаського окружного адміністративного суду №823/827/16, яким зобов'язано Черкаську РДА вчинити певні дії щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_2

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Черкаським окружним адміністративним судом 29 липня 2016 року у справі № 823/827/16 ухвалено постанову, якою Черкаську РДА зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 18 грудня 2015 року про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 12,0 га для передачі в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області та прийняти відповідне рішення у спосіб, строки та в межах, що передбачені вимогами чинного законодавства, з урахуванням висновків суду у мотивуючій частині постанови суду у цій справі.

31 серпня 2016 року Черкаським окружним адміністративним судом на підставі вказаного судового рішення позивачу видано виконавчий лист № 823/827/16.

Державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області Лисенком М.А. 15 грудня 2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 823/827/16, виданого Черкаським окружним адміністративним судом 31 серпня 2016 року. Пунктом 2 цієї постанови Черкаську РДА зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

В межах строку для добровільного виконання судового рішення Черкаська РДА направила до ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області лист від 29 листопада 2016 року № 1027/01-39 «Щодо заяви про затвердження технічної документації». Цим листом Черкаська РДА повідомила про повне виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження. На підтвердження вказаного до листа були додані: копія звіту від 12 грудня 2016 року, направленого до Черкаського окружного адміністративного суду, копія відповіді заявнику та копія фіскального чеку.

19 січня 2017 року на підставі зазначеного листа ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №53145162 у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.

Не погоджуючись із вказаною постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з цим позовом про її скасування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_2, оскільки оскаржувана постанова винесена правомірно, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому не підлягає скасуванню.

Зазначена позиція підтримана Київським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Верховний Суд погоджується з такими висновками судів і вважає їх такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII передбачено, зокрема, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Судами встановлено, що на виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року у справі №823/827/16, за наслідками розгляду заяви позивача, Управління агропромислового комплексу Черкаської РДА листом від 29 листопада 2016 року №1042/02-39 «Щодо заяви про затвердження технічної документації» повідомило ОСОБА_2, що земельна ділянка, площею 12,0 га знаходиться у користування ТОВ «Приват-Агро» на підставі розпорядження від 22 листопада 2016 року №356 відповідно до якого укладено договір оренди.

Отже, боржником фактично виконано рішення суду, а саме розглянуто заяву ОСОБА_2 та надано відповідь на його заяву згідно листа від 29 листопада 2016 року №1042/02-39.

За такого правового врегулювання та з урахуванням встановлених судами обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність дій державного виконавця щодо прийняття 19 січня 2017 року постанови про закінчення виконавчого провадження та, відповідно, відсутність підстав для скасування даної постанови.

В касаційній скарзі, як на підставу для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_2 посилається на те, що відповідачем неправомірно прийнято оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки Черкаською РДА неналежним чином було виконано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року, а саме відповідь на його заяву була підписана не головою Черкаської РДА, а начальником Управління агропромислового розвитку Черкаської РДА.

Колегія суддів касаційної інстанції вказані доводи позивача вважає необґрунтованими, оскільки як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року обов'язок щодо надання відповіді на заяву ОСОБА_2 було покладено на Черкаську РДА.

Відносини місцевих державних адміністрацій з громадянами врегульовані статтею 38 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Згідно частини другої та третьої статті 38 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» громадяни звертаються до місцевих державних адміністрацій у вирішенні питань, що належать до сфери повноважень місцевих державних адміністрацій. Посадові особи місцевих державних адміністрацій зобов'язані розглянути звернення громадян і не пізніше ніж у визначений законом термін прийняти рішення або дати обґрунтовану відповідь.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що до посадових осіб місцевих державних адміністрацій належать голови, їх заступники, керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій.

Згідно з Положенням про управління агропромислового розвитку Черкаської РДА, затвердженого Розпорядженням Черкаської РДА від 13 червня 2016 року №174, вбачається, що вказане управління є структурним підрозділом Черкаської РДА, входить до її складу та забезпечує виконання функцій районної державної адміністрації у сфері земельних відносин.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що надання відповіді на звернення позивача начальником управління агропромислового розвитку Черкаської РДА не є порушенням вимог Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та не свідчить про невиконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх

Т.Г.Стрелець