Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.07.2018 року у справі №760/2674/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2018 року

Київ

справа №760/2674/17

адміністративне провадження №К/9901/33805/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 1 червня 2017 року (головуючий суддя - Кушнір С.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року (головуючий суддя - Чаку Є.В., судді: Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі № 760/2674/17 за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - Управління ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за вислугою років та зобов'язати здійснити з 1 вересня 2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час призначення пенсії, виходячи із розміру 90 % суми заробітку, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 2003 року перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та отримує пенсію відповідно до відповідно до статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» в розмірі 90% від грошового забезпечення. 30 листопада 2016 року він звернувся до Управління ПФУ з заявою про здійснення перерахунку пенсії без обмеження граничного розміру, виходячи із розміру 90% від суми заробітної плати, визначеної у довідці Військової прокуратури Центрального регіону України № 18/141 від 18 листопада 2016 року, у зв'язку з підвищенням посадових окладів працівників органів прокуратури, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Однак, рішенням Управління ПФУ від 20 грудня 2016 року №44921/07 йому відмовлено у перерахунку пенсії. Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права на пенсійне забезпечення звернувся до суду з вказаним позовом.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 1 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним рішення Управління ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Військової прокуратури Центрального регіону України № 18/141 від 18 листопада 2016 року. Зобов'язано Управління ПФУ з 1 вересня 2016 року здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) в розмірі 90% від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Військової Прокуратури Центрального регіону України № 18/141 від 18 листопада 2016 року, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована порушенням судами норм частин тринадцятої, вісімнадцятої статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, які станом на дату звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, втратили чинність, у зв'язку з чим законодавчо визначені підстави для перерахунку пенсій відсутні. При цьому зазначає, що позивачем заявлені вимоги про перерахунок пенсії в розмірі 84 % від суми заробітної плати.

У запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Вважає, що право на перерахунок пенсії встановлене статтею 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час призначення йому пенсії) не може бути скасоване або звужено. Окрім цього, твердження відповідача про те, що в позовних вимогах він ставив питання про перерахунок пенсії в розмірі 84 % від суми заробітної плати не відповідає дійсності, оскільки ставив питання про перерахунок пенсії в розмірі 90 % від суми заробітної плати, яку він отримує на даний час.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи позов суди виходили з того, що з 2003 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та отримує пенсію за вислугою років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХII) в розмірі 90% від суми заробітної плати.

30 листопада 2016 року позивач звернувся до Управління ПФУ з заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії), виходячи з розміру 90 % від суми місячної заробітної плати, розмір якої визначено у довідці Військової прокуратури Центрального регіону України № 18/141 від 18 листопада 2016 року.

20 грудня 2016 року рішенням Управління ПФУ позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та роз'яснено, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 2 березня 2015 року № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів Україні «Про державну службу», «Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені зміни до статті 50-1 Закону № 1789-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормою, яка визначає механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів з огляду на наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру». Зокрема, статтею 50-1 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина тринадцята цієї статті).

Частина вісімнадцята статті 50-1 цього Закону у редакції, чинній до 1 січня 2015 року передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року делегував Уряду.

Урядом відповідний нормативно-правовий акт не прийнято і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.

15 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», згідно з Прикінцевими положеннями якого визнано такими, що втратив чинність Закон України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру», крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої , шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.

Отже, на час прийняття постанови Кабінетом міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013, з прийняттям якої позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру», що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

За частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - постанова КМУ № 1013), якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 1 грудня 2015 року не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачеві на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.

Положення Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII, якими частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII та частину 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII викладено у новій редакції, не були визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Таким чином, з 1 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 та у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за статтею 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року (справа №711/6019/16-а).

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення позивачу перерахунку пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру» у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013, оскільки положення цієї статті втратили чинність, а законодавством чинним на час звернення позивача за перерахунком пенсії, не передбачено можливості її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Водночас, колегія суддів не вбачає підстав для перевірки доводів відповідача в касаційній скарзі щодо застосування розміру процентів (90 % чи 84 %) пенсії позивачу при здійсненні її перерахунку, з огляду на відсутність у позивача права на такий перерахунок.

Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування судових рішень та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

Оскільки рішення суду приймається на користь суб'єкта владних повноважень, то підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 345, 351, 356 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві задовольнити.

Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 1 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик,

Судді Верховного Суду