ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року

м. Київ

справа № 821/1122/16

адміністративне провадження № К/9901/39705/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду у складі судді Попова В.Ф. від 15 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Милосердного М.М., суддів Бітової А.І., Ступакової І.Г. від 07 лютого 2017 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Предметом розгляду судів у цій справі були позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, Інспекція) про: 1) визнання протиправною бездіяльності Інспекції, яка полягає у ненаданні висновків щодо заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 87178,00 грн.; 2) зобов`язання відповідача надати органу Державного казначейства України в Херсонській області висновок про таке бюджетне відшкодування сум ПДВ та встановлення судового контролю за виконанням постанови.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ФОП ОСОБА_1 зазначала, що внаслідок набрання законної сили постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року у справі №821/89/16, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2015 року №0004261703 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2015 року на 87178,00 грн. та застосування штрафної фінансової санкції у розмірі 43589,00 грн., мала правомірні очікування, що контролюючий орган протягом п`яти робочих днів подасть органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, однак вказаних дій відповідач не виконав, чим порушив право позивача на своєчасне отримання бюджетного відшкодування.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно не подано протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, та узгодження суми податку, визначеної позивачем у декларації за лютий 2015 року та заявленої до відшкодування, до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, адже обставини набрання законної сили судовим рішенням в силу вимог пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зобов`язують фіскальний орган вчинити такі дії.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на неврахування судами попередніх інстанцій при вирішенні спору обставин того, що в силу положень статті 200 ПК України відшкодування з Державного бюджету України ПДВ може бути здійснено лише за умови фактичної сплати ПДВ до бюджету; також зазначає, що у відповідності до чинного на час виникнення спірних відносин Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначені у висновках, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України №68/23 від 03 лютого 2011 року, податкові органи не вправі складати висновки про суми бюджетного відшкодування без погодження з Державною фіскальної службою України.

Позивач правом на подання письмових заперечень на касаційну скаргу не скористалась.

Справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, з огляду на таке.

Так, відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин у цій справі) бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом пунктів 200.10, 200.11 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.

Пунктами 200.12, 200.13 цієї статті Кодексу визначено, що контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

У відповідності до пункту 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки сум бюджетного відшкодування, визначених у пункті 200.11 цієї статті, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як передбачено положеннями пункту 200.15 цієї статті, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (абзац другий пункту 200.15 статті 200 ПК України).

У зв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з приписами частини першої статті 72 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи у судах попередніх інстанцій) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Таким чином законна сила судового рішення - це така його властивість, яка робить рішення загальнообов`язковим для виконання та поширюється на всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадових чи службових осіб та громадян. При цьому одним із основних елементів права є принцип правової впевненості, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що відповідачем за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2015 року складено акт від 27 липня 2015 року №342/21-03-17-03/2490403404, у якому не підтверджено задекларовану суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в розмірі 87178,00 грн., чим порушено вимоги пункту 200.4 статті 200 ПК України.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом 08 жовтня 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0004261703 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2015 року на 87178,00 грн. та застосування штрафної фінансової санкції у розмірі 43589,00 грн.

Позивач не погодилась із згаданим податковим повідомленням-рішенням і оскаржила його у судовому порядку. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року у справі №821/89/16 позов ФОП ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2015 року №0004261703. Рішення суду набрало законної сили.

За таких обставин, на думку Верховного Суду, оскільки в силу вимог абзацу другого пункту 200.15 статті 200 ПК України після закінчення процедури судового оскарження результатів перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та у зв`язку із тим, що рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовано податкове повідомлення-рішення, яким зменшено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2015 року, то у відповідача, як правильно зазначили суди у цій справі, не було підстав для ненадання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

При цьому вищенаведені норми ПК України не ставлять здійснення бюджетного відшкодування в залежність від сплати сум податку до державного бюджету, у разі, якщо покупець виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, а також від погодження чи непогодження сум бюджетного відшкодування ПДВ Державною фіскальної службою України, адже таке повинно здійснюватися у порядку і строки, встановлені законом.

За наведеного, відсутності заперечень з боку контролюючого органу щодо обраного позивачем способу судового захисту порушеного права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні згаданих вище норм матеріального права.

Враховуючи зміст встановлених фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їх зміст та юридичну природу, а також приписи статі 341 КАС України, підстави для задоволення касаційної скарги Інспекції та скасування судових рішень відсутні.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права чи порушення процесуальних норм при ухваленні рішень.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 360 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко