Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2019 року

Київ

справа №826/8967/17

адміністративне провадження №К/9901/48939/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О. В.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод", Фонд державного майна України, про визнання протиправними дій, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року, постановлену у складі колегії суддів: Глущенко Я .Б. (доповідач), Кузьмишиної О. М., Пилипенко О. Є.

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод", Фонд державного майна України, про визнання протиправними дій.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2017 року задоволено клопотання представника позивача щодо зупинення провадження у справі №826/8967/17 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод", Фонд державного майна України, про визнання протиправними дій. Зупинено провадження у адміністративній справі №826/8967/17 до набрання законної сили набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні №№42015160000000338 від 04.06.2015.

3. Вказане рішення оскаржене Фондом державного майна України в апеляційному порядку.

4. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 лютого 2018 року визнав наведені Фондом Державного майна України підстави пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2017 року неповажними; апеляційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2017 року залишив без руху; роз`яснив апелянту, що він вправі протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали вказати суду апеляційної інстанції інші поважні підстави пропуску цього строку.

5. 20 лютого 2018 року на виконання ухвали про залишення скарги без руху апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування поважності підстав пропуску строку скаржник посилається на те, що копія оскаржуваної ухвали отримана Фондом лише 02.01.2018 року. Також, апелянт зазначає, що виконавець, у якого на контролі перебуває дана судова справа, у період з 02.01.2018 по 05.01.2018 року перебував у відпустці, що позбавило Фонд можливості вчасно оскаржити ухвалу. Окрім того, скаржником звернуто увагу на те, що Фондом пропущено строк на апеляційне оскарження не у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору, а у зв`язку із зупиненням операцій на рахунках Фонду Державною казначейською службою України.

6. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року визнано неповажними наведені Фондом Державного майна України причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2017 року; відмовлено Фонду державного майна України у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2017 року.

7. Визнаючи неповажними наведені Фондом Державного майна України причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2017 року та відмовляючи у зв`язку з цим Фонду державного майна України у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що виконавець, у якого на контролі перебуває дана судова справа, перебував у відпустці у період з 02.01.2018 по 05.01.2018 року, проте апеляційна скарга була подана лише 24.01.2018 (через 19 днів після виходу із відпустки відповідальної особи), що, із урахуванням складності оскаржуваного судового рішення і строку, установленого законом для його оскарження, свідчить про неповажність вказаної причини порушення процесуального строку. Крім того, що стосується обставини, що на рахунках Фонду було зупинено операції Державною казначейською службою, то суд звернув увагу на те, що відповідно до платіжного доручення № 33, яке додано до апеляційної скарги, судовий збір було сплачено Фондом 17 січня 2018 року, однак скаржник не наводить підстав, які б свідчили про неможливість подати апеляційну скаргу відразу після сплати судового збору, у той час як таку було подано лише 24 січня 2018 року.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

8. Фонд Державного майна України, вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.

9. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для провадження розгляду.

10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Фондом пропущено строк на апеляційне оскарження не у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору, а у зв`язку із зупиненням операцій на рахунках Фонду Державною казначейською службою України. Судовий збір відповідно до платіжного доручення від 17.01.2018 №33 було сплачено Державною казначейською службою України лише 19.01.2018, що підтверджується штампом на платіжному дорученні. 19.01.2018 припадало на п`ятницю та в розпорядженні виконавця, на контролі якого знаходиться справа, вказане доручення потрапило лише 23.01.2018, після чого апеляційну скаргу було зареєстровано та присвоєно вихідні реквізити від 23.01.2018 №10-25-1439 та в подальшому 24.01.2018 подано до Окружного адміністративного суду міста Києва. Проте вказані обставини судом апеляційної інстанції не досліджувалися.

11. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на правомірність прийняття рішення судом апеляційної інстанції через відсутність підстав поновлення строку на апеляційне оскарження.

ІІІ. Нормативне врегулювання

12. За частиною 3 статті 186 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2017 року) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

13. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

14. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ІV. Оцінка Верховного Суду

15. Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана Фондом Державного майна України ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва була постановлена 21 листопада 2017 року, а її копію отримано апелянтом 29 грудня 2017 року. Відтак, останнім днем подання апеляційної скарги, з урахуванням вихідних, було 09 січня 2018 року.

16. Натомість, апеляційну скаргу було подано лише 24 січня 2018 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду м. Києва.

17.Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

18. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

19. Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

20. Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення, скаржник посилався на неможливість звернення з апеляційною скаргою у строки визначені процесуальним законодавством, у зв`язку з неможливістю сплатити судовий збір, оскільки операції на рахунках Фонду Державною казначейською службою України були зупинені.

21. Колегія суддів зазначає, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

22. Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей щодо періоду зупинення операції на рахунках Фонду Державною казначейською службою України.

23. Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, відповідно до платіжного доручення № 33, яке додано до апеляційної скарги, судовий збір було сплачено Фондом 17 січня 2018 року, разом з тим апеляційну скаргу подано лише 24 січня 2018 року. Доказів, які б свідчили про неможливість подати апеляційну скаргу відразу після сплати судового збору Фондом до суду апеляційної інстанції не надано.

24. Щодо посилання скаржника на ту обставину, що судом апеляційної інстанції не було надано оцінки тому, що судовий збір відповідно до платіжного доручення від 17.01.2018 №33 було сплачено Державною казначейською службою України лише 19.01.2018, що підтверджується штампом на платіжному дорученні та оскільки 19.01.2018 припадало на п`ятницю, то в розпорядженні виконавця, на контролі якого знаходиться справа, вказане доручення потрапило лише 23.01.2018, після чого апеляційну скаргу було зареєстровано та присвоєно вихідні реквізити від 23.01.2018 №10-25-1439 та в подальшому 24.01.2018 подано до Окружного адміністративного суду міста Києва, колегія суддів зазначає, що вказане не може бути поважною підставою пропуску строку передбаченого ст.295 КАС України, з огляду на те, що дане питання стосується виключно внутрішньої організації роботи скаржника.

25. Крім того, з приводу вказаних вище обставин, наведених скаржником, Верховний Суд зауважує, що вони не були зазначені при зверненні до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2017 року та в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження.

26. За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права виключно на підставі встановлених фактичних обставин справи, та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами чи відхилені ними.

27. Тобто, касаційний суд позбавлений можливості приймати нові докази і надавати оцінку доказам, які не були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій. Верховний Суд перевіряє судові рішення та встановлені у них обставини станом на час прийняття таких рішень.

28. Решта доводів, викладених у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи, не спростовують висновків суду першої апеляційної інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

29. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

30. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

V. Судові витрати

31. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року у справі № 826/8967/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач О. А. Губська

Судді М. В. Білак

О. В. Калашнікова