Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.06.2018 року у справі №813/4600/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року

Київ

справа №813/4600/14

адміністративне провадження №К/9901/5502/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.09.2014 (суддя - Гулкевич І.З.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 (головуючий суддя - Кухтей Р.В., Клюба В.В., Хобор Р.Б.) у справі № 813/4600/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Форсінс» до ДПІ у Печерському районі у м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Форсінс» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі у м. Києві) щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Форсінс» за результатами яких було складено акт від 12.06.2014 № 1647/26-55-22-07/38705610;

- зобов'язати ДПІ у Печерському районі у м. Києві вилучити з бази даних Податковий блок - "Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок" дані, які вносилися за результатами складання звірок згідно акта від 12.06.2014 №1647/26-55-22-07/38705610 про неможливість проведення зустрічної звірки;

- зобов'язати ДПІ у Печерському районі у м. Києві утриматись від вчинення певних дій, а саме використання та поширення іншим органам Міністерства доходів і зборів України акта від 12.06.2014 №1647/26-55-22-07/38705610 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Форсінс».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.09.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Печерському районі у м. Києві оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, у задоволенні позову відмовити.

В доводах касаційної скарги ДПІ у Печерському районі у м. Києві посилається на те, що зміни в облікові даних операцій по податку на додану вартість здійснюються на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень на касаційну скаргу.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ТОВ «Форсінс» є юридичною особою, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Куліша, будинок 46, офіс 78, та взята на податковий облік в ДПІ у Печерському районі м. Києва від 26.04.2013 за №26551375029.

Відповідно до пунктів 73.3 та 73.5 статті 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України), головним державним ревізором-інспектором, відділу супроводження особливо важливих перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Печерському районі м. Києва Гуляй Анною Юріївною були проведені відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Форсінс» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.02.2014 по 30.04.2014, за результатами якої складено акт від 12.06.2014 №1647/26-55-22-07/38705610.

В акті звірки зроблено висновки про порушення ТОВ «Форсінс» вимог пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.02.2014 по 30.04.2014 та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2014 по 30.04.2014 та за результатами звірки ТОВ «Форсінс» не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.02.2014 по 30.04.2014, а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період з 01.02.2014 по 30.04.2014.

Складений за результатами перевірки акт відповідачем внесено до програмного продукту АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та проведено відповідні коригування задекларованих позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Не погодившись з такими діями контролюючого органу ТОВ «Форсінс» звернулося до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив із того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про визнання недійсними в установленому порядку правочинів позивача чи докази порушення позивачем законодавства при формуванні податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Крім того, сама по собі здійснено відповідачем податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесенні її до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до вказаної бази даних, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Колегія суддів апеляційної інстанції підтримала зазначені висновки суду першої інстанції.

Надаючи оцінку обставинам у справі Верховний Суд виходить з наступного.

Надаючи оцінку правомірності дій контролюючого органу по проведенню зустрічної звірки, за результатами якої складено спірний акт та внесено відповідні коригувань до інформаційних систем, слід врахувати, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із статтею 71 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 зазначених Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки та викладені в ньому висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно формою фіксації податкової інформації про виявлені податковим органом факти та обставини і не містить в собі будь-яких владних приписів і вимог, а тому не підпадає під ознаки рішення (акта індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.

В даному випадку дії податкового органу по проведенню зустрічної звірки та складанню відповідного акта є лише способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, що не порушує права платника.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом зустрічної звірки позивача не проведено та відповідної довідки не складено, про що свідчить і сам акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

З огляду на зазначене, рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Форсінс» за результатами яких було складено акт від 12.06.2014 № 1647/26-55-22-07/38705610 підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог.

Внесена до інформаційних систем на підставі такого акта інформація використовується органами доходів і зборів для інформаційно-аналітичного забезпечення їх діяльності та не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в постановах від 17.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандзембуд" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а також у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Латустрейд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, а, отже такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі податкової інформації без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 09.12.2014, 03.11.2015 та 17.11.2015 у справах №№ 21-511а14, 21-99а15 та 21-4133а15 відповідно.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість та податкових зобов'язань в автоматизованій інформаційній системі та зобов'язання поновити вказані показники також підлягають скасуванню.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про відмову в позові.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.09.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду