Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.04.2019 року у справі №826/11537/14

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2019 року

Київ

справа №826/11537/14

адміністративне провадження №К/9901/4491/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у місті Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2014 року (головуючий суддя - Аблов Є.В.)

та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року (колегія суддів: головуючий суддя - Бєлова Л.В., судді - Гром Л.М., Міщук М.С.)

у справі №826/11537/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентус Компані»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у місті Києві

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вентус Компані» (далі - Товариство) звернулось в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у місті Києві, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ГУ Міністерства податків і зборів України у м. Києві, щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветнус Компані» на підставі якої було складено довідку від 31.07.2014 №401/26-56-22-01-05/39156471;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ГУ Міністерства податків і зборів України у м. Києві щодо внесення до бази даних «Податковий блок» інформації на підставі Довідки про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вентус Компані» від 31.07.2014 №401/26-56-22-01-05/39156471;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва ГУ Міністерства податків і зборів України у м. Києві відновити в електронній базі даних «Податковий блок» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Вентус Компані» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва ГУ Міністерства податків і зборів України у м. Києві утриматись від вчинення певних дій, а саме використання та поширення іншим органам Державної податкової служби України довідки про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вентус Компані» від 31.07.2014 №401/26-56-22-01-05/39156471;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському Головного управління Міндоходів у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 31.07.2014;

- відновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Венту Компані» реєстрацію платника податку на додану вартість;

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про протиправність дій контролюючого органу щодо коригування в інформаційній базі даних «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі висновків, викладених у довідці про неможливість проведення зустрічної звірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року, адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у місті Києві щодо внесення до бази даних «Податковий блок» інформації на підставі довідки про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вентус Компані» від 31.07.2014 №401/26-56-22-01-05/39156471;

- зобов'язано Державну податкову інспекцію у Подільському районі ГУ Міндоходів у місті Києві відновити в електронній базі даних «Податковий блок» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Вентус Компані» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

- судові витрати в сумі 24, 35 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю " Вентус Компані " за рахунок Державного бюджету України.

Частково задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій зазначили, що податковим органом було встановлено відсутність платника податків за місцезнаходженням, що у відповідності до вимог законодавства свідчить про обов'язок контролюючого органу скласти акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, в той час як відповідачем складено довідку про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання. Також суди виходили з того, що висновки довідки про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення до інформаційної системи «Податковий блок» інформації в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Вентус Компані».

Не погодившись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що інформація, яка міститься в інформаційних аналітичних системах є службовою, не породжує для платника будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалось, а тому не є предметом касаційного перегляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві здійснено заходи з метою проведення перевірки ТОВ «Вентус Компані» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2014 по 30.06.2014.

Контролюючий орган зазначає, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «Вентус Компані» не знаходиться за податковою адресою: 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 45. Станом на 31.07.2014 стан підприємства: 8 - «відсутність юридичної особи за місцезнаходженням».

31.07.2014 відповідачем складено довідку №401/26-56-22-01-05/39156471 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентус Компані» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 по 30.06.2014.

Як вбачається з довідки, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.06.2014 по 30.06.2014, які підпадають під визначення ст. 185, ст. 198 Податкового кодексу України.

Перевіркою також встановлено порушення ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст.215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Вентус Компані» при придбанні та продажу товарів (послуг). Перевіркою встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій по взаємовідносинам із контрагентами/покупцями за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року.

Відомості довідки про неможливість проведення зустрічної звірки були внесені відповідачем до АІС «Податковий блок».

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015р.), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають в зв'язку з наступним.

Відповідно до статті 2 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

З огляду на це, статтею 6 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) кожній особі яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси надано право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду.

Ці норми кореспондується з положеннями статей 2 та 5 КАС України ( в редакції, що діє з 15.12.2017).

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Відповідно до ст. 71 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Підпунктом 72.1.1 п. 72.1 статті 72 встановлено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

З метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін (Пункт 73.5 статті 73 ПУ України)

Відповідно до ст. 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок).

Зі змісту п. 2 вказаного Порядку вбачається, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

За результатами проведення зустрічної звірки складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки (далі - Довідка) (додаток 5) у двох примірниках та реєструється в Журналі реєстрації довідок/актів не пізніше останнього робочого дня терміну, відведеного для проведення зустрічної звірки відповідно до пункту 3.2 або 4.5 Методичних рекомендацій.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що контролюючий орган має право вчиняти дії щодо проведення зустрічних звірок та оформляти їх результати відповідними довідками (у разі проведення зустрічної звірки) чи актами (у разі неможливість проведення зустрічної звірки).

Дії по проведенню зустрічних звірок є частиною процесу реалізації контролюючим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору контролюючим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

У разі неможливості проведення зустрічної звірки, контролюючий орган зобов'язаний скласти відповідний Акт про неможливість проведення зустрічної звірки (далі - Акт) суб'єкта господарювання натомість за результатами проведення зустрічної звірки складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки (далі - Довідка).

Суд приймає до уваги, що всупереч встановленого податковим законодавством порядку, у даному випадку, контролюючим органом у зв'язку з неможливістю проведення перевірки було складено Довідку про неможливість проведення перевірки, а не Акт, як встановлено Порядком, разом з цим зазначає, що такі дії фахівців контролюючого органу, які мали наслідком оформлення у даному випадку довідки про неможливість проведення зустрічної звірки не створюють будь-яких правових наслідків для Товариства.

Проведення зустрічної звірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків виключно у випадку коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. Відповідна обставина, у свою чергу, згідно з пп. 78.1.1 пп. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є підставою для призначення податкової перевірки.

Контролюючий орган має право в довідках чи актах, за результатами зустрічної звірки, зазначати дані про проведений аналіз наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження, а також у разі наявності зазначати й іншу інформацію, що має відношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором при перевірці, зокрема і щодо проведення аналізу господарської діяльності та платником податків.

Висновки, викладені у вказаних довідках чи актах, є відображенням дій податкових інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, а відповідно, включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Дії контролюючого органу щодо оформлення акту про неможливість проведення зустрічної звірки, з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, а враховуючи, що податковий орган має законодавчо визначене право на проведення таких звірок з відповідним їх оформленням, а тому дії контролюючого органу щодо проведення зустрічної звірки та оформлення (складення) відповідного акту, не можуть вважатись протиправними.

Судами встановлено, що контролюючим органом сума грошового зобов'язання на підставі Довідки про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вентус Компані» не визначалась.

Будь - яких доказів зміни контролюючим органом задекларованих позивачем показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість матеріали справи не містять.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справ №826/19622/14.

Судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу. Висновки, викладені в акті (у даному випадку в довідці), є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку, на думку колегії суддів, не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення звірки, у тому числі й складеного за її результатами акта (довідки), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу спрямованої на виконання своїх професійних обов'язків, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

При цьому, захист прав та інтересів особи, яка вважає, що розповсюдження недостовірної інформації щодо законності її господарської діяльності завдає шкоди її діловій репутації та спричиняє розповсюдженням такої інформації збитки, можливий, з урахуванням суб'єктного складу правовідносин, у межах цивільного або господарського судочинства.

Частиною 1 статті 345 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами документами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 345, 349, 351, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у місті Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентус Компані» до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у місті Києві визнання протиправними дій - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова