Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2019 року

Київ

справа №815/875/17

адміністративне провадження №К/9901/41110/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 (суддя Харченко Ю.В.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 (судді Потапчук В.О., Шеметенко Л.П., Семенюка Г.В.)

у справі № 815/875/17

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до заступника начальника Головного управління ДФС в Одеській області Хандусенка Дмитра Ігоровича

про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2.) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до заступника начальника Головного управління ДФС в Одеській області Хандусенка Дмитра Ігоровича (далі - відповідач, заступник начальника ГУ ДФС в Одеській області Хандусенко Д.І.), в якому просила суд визнати протиправним та скасувати Розпорядження заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області Хандусенко Дмитра Ігоровича від 02.02.2017 №86-р про анулювання дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями ОДО14599 терміном дії з 12.11.2016 по 12.11.2017.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2017, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що Головним управління ДФС в Одеській області 02.02.2017 було прийнято Розпорядження «Про анулювання ліцензії ФОП ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1» № 86-р за порушення вимог статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме - продаж алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років. На думку податкового органу, Постанова Котовського міськрайонного суду Одеської області від 22.08.2016 у справі № 505/2783/16-а, якою було скасовано постанову Подільської міської ради про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частино 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є допустимим доказом у справі, оскільки постанова не засвідчена належним чином, а копія постанови, яка міститься в матеріалах справи виготовлена шляхом кольорового копіювання. Суди попередніх інстанцій надали перевагу доводам позивача, не прийнявши до уваги доказів позивача.

Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ФОП ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

26 травня 2016 року працівниками Подільського ВП ГУНП в Одеській області відносно позивачки складено Протокол про адміністративне правопорушення серії АА №402040, у якому зазначено, що 26 травня 2016 року о 15 год. 10 хв. ОСОБА_2 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» неповнолітньому ОСОБА_4 реалізовано алкогольний напій «Revo» 6% алк., у зв'язку з чим ОСОБА_2 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 156 КУпАП (реалізація алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років).

За результатами розгляду вищезазначеного Протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №402040 від 26 травня 2016 року Виконавчим комітетом Подільської міської ради 13 липня 2016 року винесено Постанову №11/21 про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

02 лютого 2017 року, відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ГУ ДФС в Одеській області винесено Розпорядження «Про анулювання дії ліцензії ФОП ОСОБА_2.» №86-р, за підписом заступника начальника Управління Хандусенко Д.І., яким анульовано дію ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями ОД014599 терміном дії з 12 листопада 2016 року по 12 листопада 2017 року, ФОП ОСОБА_2 за порушення вимог статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягай 18 років.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено заборону на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження слугували висновки податкового органу про порушення позивачем вимог статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років.

Разом з тим, постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 22 серпня 2016 року у справі № 505/2783/16-а, яка набрала законної сили, позовну заяву ОСОБА_2 задоволено, скасовано Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 13 липня 2016 року, винесену адміністративною комісією Виконавчого комітету Подільської міської ради про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 510грн.

Так, в межах вказаної справи встановлено, що відповідно до Звіту за квітень 2016 року алкогольний напій «REVO» в квітні 2016 року до магазину не завозився, не придбався, не реалізовувався, станом на кінець місяця алкогольного напою «REVO» в залишку не було. Окрім того, відповідно до прибуткових накладних за травень 2016 року «REVO» також не придбався та не реалізовувався. Отже, з урахуванням викладеного, алкогольного напою «REVO» в магазині для реалізації не було.

В результаті вищевказаних обставин, 22 серпня 2016 року Котовський міськрайонний суд Одеської області виніс постанову у справі № 505/2783/16-а, в якій дійшов висновку, що позивачкою доведено відсутність скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 Кодексом України про адміністративні правопорушення.

За правилами частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій) вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд визнає прийнятним застосування судами попередніх інстанцій процесуальної преюдиції, відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.

Відтак, відсутність події і складу адміністративного правопорушення в діях позивача, що підтверджується постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 22 серпня 2016 року у справі № 505/2783/16-а, яка набрала законної сили, виключає склад правопорушення, інкримінованого позивачу, передбаченого статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність розпоряджень відповідача про анулювання дії ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, оскільки підставою його прийняття стало порушення позивачем вимог статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», проте контролюючими органами в межах розгляду цієї справи склад порушення позивачем вимог зазначеної статті не доведений.

Обґрунтування, наведені відповідачем у касаційній скарзі, містять лише вимоги здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також додатково перевірити докази, що не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції).

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 у справі № 815/875/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко