Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2019 року

Київ

справа №806/536/16

адміністративне провадження №К/9901/7661/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року (головуючий суддя - Капустинський М.М., судді - Шидловський В.Б., Мацький Є.М.) у справі

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Національної поліції в Житомирській області

про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2016 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - ГУНП в Житомирській області), в якому просив, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог: стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь позивача компенсацію за затримку розрахунку при звільненні з 01.01.2016р. по 16.05.2016р. в розмірі 27619,20 грн. та стягнути моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилався на ст.117 КЗпП України, згідно якої роботодавець несе відповідальність за затримку розрахунку при звільненні працівника.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

4. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що до 12 березня 2016 року не існувало нормативно врегульованого порядку обчислення та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, що виключає вину ГУНП в Житомирській області в затримці виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні. Після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови, що врегульовує виплату поліцейським одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, ГУНП в Житомирській області нарахувало та виплатило позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким стягнути компенсацію за затримку розрахунку при звільненні.

6. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Скасовано Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час затримки розрахунку в сумі 27619,20 грн. У решті постанову залишено без змін.

7. Апеляційний суд, задовольняючи апеляційну скаргу, погодився з вимогами позовної заяви щодо стягнення на користь позивача компенсації за затримку розрахунку при звільненні за період з 01.01.2016 року по 16.05.2016 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

8. ГУНП в Житомирській області (далі - скаржник) в липні 2016 року звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року.

9. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року залишити без змін.

10. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що на момент звільнення позивача з посади поліцейського (31.12.2015 року) не існувало правового механізму нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.3016 року №154. Застосування до спірних правовідносин положень ст.117 КЗпП України є безпідставним.

11. Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №72 о/с від 30.12.2015 року відповідно до п.2 ч.1 ст.77 (через хворобу) Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_2 з 31.12.2015 року. Крім того, цим наказом визначено, що вислуга років на час звільнення позивача становила календарна - 20 років 1 місяць 29 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 5 місяців 29 днів.

13. При звільненні позивача йому не була виплачена одноразова грошова допомога при звільненні.

14. Вказана грошова допомога ОСОБА_2 була виплачена 16 травня 2016 року, кошти зараховані на картковий рахунок позивача.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

15. Частини 2 та 3 статті 77 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»: днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

16. Частина 1 та 2 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію»: поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

17. Стаття 102 Закону України «Про Національну поліцію»: пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

18. Пункт 4 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію»: до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

19. Підпункт «б» статті 1-2 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби: особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

20. Частина 1 статті 9 «Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби» Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

21. Частина 4 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

22. Стаття 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

23. Пункти 1 та 2 від Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»: установити, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

24. Пункт 1.18 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої Наказом МВС від 31.12.2007 року № 499, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за № 205/14896 (далі - Інструкція №499): при прийнятті на службу до органів внутрішніх справ грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно.

25. Пункт 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393): військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.. <…>

26. Підпункт 1 пункту 7 Змін, що вносяться до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 р. № 1547: у пункті 10: абзац перший після слів "військової служби" доповнити словом ", поліцейським".

27. Стаття 116 Кодексу законів про працю України: при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

28. Стаття 117 Кодексу законів про працю України: в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник абоуповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

30. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

32. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

33. З огляду на неврегульованість спеціальним законодавством питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні поліцейського, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи КЗпП України, зокрема, його стаття 117, яка передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

34. Одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складу грошового забезпечення. Проте, передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність за затримку розрахунку при звільненні настає у випадку невиплати в день звільнення всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації. Вказаний законодавчий припис є загальним і не встановлює конкретні види виплат, які роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові в день його звільнення. Тому посилання скаржника на те, що вказана допомога не є складовою грошового забезпечення - не впливає на правильність висновків суду апеляційної інстанції.

35. Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанова №393 визначають, що така допомога виплачується особам, які «звільняються» зі служби. Отже, допомога при звільненні має бути виплачена не пізніше дня звільнення зі служби.

36. Посилання скаржника на відсутність механізму нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.3016 року №154 є безпідставним, оскільки порядок нарахування і виплати цієї допомоги передбачено безпосередньо Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а порядок обчислення вислуги років для призначення грошової допомоги визначено Постановою №393, який мав бути застосований як такий, що не суперечить Закону України «Про Національну поліцію». До того ж, як було встановлено судами, відповідачем розраховано вислугу років позивача в наказі №72 о/с від 30.12.2015 року.

37. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.

38. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

39. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року - без змін, оскільки судом апеляційної інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

40. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.

41. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

42. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області - залишити без задоволення.

43. Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року - залишити без змін.

44. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапи