Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2020 року

Київ

справа №826/24456/15

адміністративне провадження №К/9901/18419/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/24456/15

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк», про зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 березня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Кузьменка В.А., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Земляної Г.В., суддів: Желтобрюх І.Л., Лічевцького І.О.

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк», в якому просила:

- зобов`язати Уповноважену особу надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивачки, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Український професійний банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладом за договором карткового рахунку від 7 травня 2015 року №980-012607-15-017;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивачку до Загального реєстру вкладників ПАТ "Український професійний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

- зобов`язати Фонд здійснити виплату відшкодування коштів за вкладом позивача за договором карткового рахунку від 7 травня 2015 року №980-012607-15-017.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є вкладником грошових коштів за договором банківського рахунку, укладеним з ПАТ "Український професійний банк". Проте, в порушення чинного законодавства, що регулює порядок гарантування вкладів фізичних осіб, її не включено до реєстру осіб, які мають право на гарантовані суми за вкладом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 березня 2016 року позов задоволено частково.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк» Пантіну Л.О. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського рахунку від 7 травня 2015 року №980-012607-15-017.

Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського рахунку від 7 травня 2015 року №980-012607-15-017.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Суди встановили, що між ОСОБА_1 та ПАТ "Український професійний банк" укладено договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку №34/40-08/25 від 6 травня 2015 року.

Відповідно до п. 1.1 вказаного вище договору Банк відкриває ОСОБА_1 поточний рахунок в гривні № НОМЕР_1 .

Згідно з п. 2.16 договору підставою для зарахування коштів з ініціативи користувача на рахунок є фактичне надходження грошових коштів у валюті рахунку на розподільчий рахунок Банку, з призначенням платежу «зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 , 7 травня 2015 року на поточний рахунок позивачки надійшли грошові кошти у розмірі 190000,00 грн (перерахування коштів з рахунку ОСОБА_2 ).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 №348 Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 28.05.2015 № 107 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "УПБ", згідно з яким з 29.05.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "УПБ".

Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "УПБ" було призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Любов Олександрівну.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "УПБ" було запроваджено строком на 3 місяці з 29.05.2015 по 28.08.2015 включно.

Як свідчать матеріали справи, 03.09.2015 на адресу ПАТ "УПБ" представником позивачки направлено адвокатський запит № 2/09-15 про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо причин блокування карткового рахунку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , та причин невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Листом № 01-10/4727 від 11.09.2015 повідомлено, що правочини, в тому числі Договір про відкриття карткового рахунку, операції із внесення та перерахування грошових коштів по рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на виконання вказаного Договору є нікчемним відповідно до вимог ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв`язку з чим ОСОБА_1 не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, згідно з повідомленням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "УПБ" Пантіної Л.О., про нікчемність правочинів, повідомлено, що правочини, в тому числі договір карткового рахунку від 06.05.2015, картковий рахунок № НОМЕР_1 (операції з внесення 07.05.2015 грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 ) є нікчемними відповідно до вимог ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 228 Цивільного кодексу України.

Позивачка вважаючи, що Уповноваженою особою у спірних правовідносинах допущено протиправну бездіяльність щодо не включення її до переліку та Фондом до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, звернулася з даним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка є вкладником у розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і на неї поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. При цьому суд зазначив, що Уповноваженою особою Фонду не наведено, в чому саме полягає нікчемність укладеного позивачкою із банком договору банківського рахунку, як і не надано доказів того, що вказаний договір укладено з метою порушення публічного порядку та незаконного заволодіння державними коштами. Наголошено на тому, що станом на 7 травня 2015 року будь-які перешкоди для здійснення банківського переказу були відсутні.

Разом з тим, апеляційний суд також вказав на передчасність заявлених позивачкою вимог до Фонду, у зв`язку з чим відмовив у позові в цій частині.

Уповноважена не погодилась із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і подала касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що договір з позивачкою було укладено з метою штучного збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, отже такий договір є нікчемним. Вказує, що в розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», позивачка не є владником, оскільки грошові кошти не залучені банком саме від позивачки, тому остання не підпадає під дію статті 26 Закону.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка уклала з ПАТ "Український Професійний Банк" договір банківського рахунку та на ньому розміщено кошти (переказ коштів з рахунку ОСОБА_2 ), а тому в розумінні закону позивачка є вкладником.

Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивачки відбулось до початку віднесення ПАТ "Український Професійний Банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (29.05.2015).

Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ "Український Професійний Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивачка підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивачки до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.

Частина 3 ст. 38 Закону № 4452-VI (у редакції, що діяла на час укладення договору) містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. Відповідач вважав нікчемними договір банківського вкладу між банком і позивачем з підстави, передбаченої ч. 3 ст. 38 зазначеного вище Закону. Зазначеною нормою передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

Суд вважає, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачкою та ПАТ "Український Професійний Банк", оскільки на підставі цього договору у позивачки не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачці.

Метою п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/14681/17, від 30.05.2018 у справі №910/23036/16, від 23.10.2018 у справі №804/6992/15.

Суд не бере до уваги покликання відповідача на п.9 ч. 3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якого правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Така позиція суду зумовлена тим, що частину 3 ст. 38 Закону України було доповнено вищезазначеним пунктом 12.08.2015, тобто на момент укладення договору між Банком та Позивачем та на момент перерахування коштів (07.05.2015) його не існувало.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що позивачка є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про неї, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивачки, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Український Професійний Банк" за рахунок Фонду.

Відповідачем судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог, пред`явлених до Фонду гарантування вкладів фактично не оскаржуються, а тому, з урахуванням вимог 341 КАС України, не переглядаються.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 березня 2016 року у не скасованій частині та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у справі №826/24456/15 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду