Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 20.12.2018 року у справі №826/7847/17 Ухвала КАС ВП від 20.12.2018 року у справі №826/78...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2020 року

Київ

справа №826/7847/17

касаційне провадження №К/9901/67584/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2018 (головуючий суддя: Аблов Є.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 (головуючий суддя: Парінов А.Б., судді: Губська О.А., Чаку Є.В.) у справі №826/7847/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паладіс-Центр» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Паладіс-Центр» (далі - ТОВ «Паладіс-Центр» або позивач) звернулося до суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі Департамент або відповідач), в якому просило:

визнати протиправним і скасувати припис Департаменту від 09.06.2017;

визнати протиправною і скасувати постанову Департаменту про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.06.2017 №42/17/073-5646;

визнати протиправною і скасувати постанову Департаменту про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.09.2017 №52/17/073-8163;

визнати протиправним і скасувати припис Департаменту від 31.08.2017 про зупинення підготовчих та будівельних робіт;

визнати протиправним та скасувати припис Департаменту від 31.08.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та стандартів і правил.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позаплановий захід здійснений відповідачем з порушенням процедури його проведення, що в свою чергу призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018, адміністративний позов задоволено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно не допустив перевіряючих до проведення перевірки вперше, з огляду на відсутність правових підстав для її проведення. Відтак, оскільки позивач не допускаючи посадових осіб до перевірки діяв правомірно, то відповідно застосування до суб`єкта містобудування заходів впливу у вигляді видачі припису від 09.06.2017 та винесення постанови про накладення штрафу від 22.06.2017 є необґрунтованим. Щодо перевірки проведеної у період з 07.08.2017 по 18.08.2017 та з 30.08.2017 по 31.08.2017, результати якої оформлені актом від 31.08.2017, то суди виходили з того, що така здійснена із суттєвими порушеннями її процедури, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення. Скаржник вказує на те, що позапланові заходи в обох випадках були здійснені із дотриманням вимог щодо їх проведення. З приводу підстав для проведення перевірки вперше, скаржник пояснив, що позаплановий захід призначений на вимогу правоохоронних органів, однак з огляду на те, що в установлений у вимогах прокуратури м. Києва строк заходи щодо державного архітектурного-будівельного контролю провести не вдалося, то відповідач обґрунтовано вийшов на перевірку в інший час. Також скаржник вказав на те, що фактично позапланова перевірка проводилась у період з 07.08.2017 до 18.08.2017, а з 30.08.2017 до 31.08.2017 термін її проведення був продовжений на два робочих дні, а не призначено нову перевірку. У ході проведеної перевірки було встановлено, що на об`єкті будівництва виконуються будівельні роботи з реконструкції будівлі літ. «А» без дозволу на виконання будівельних робіт, що є порушенням вимог пункту 3 частини першої статті 34, частини першої статті 37 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI), а отже застосування до суб`єкта містобудування заходів впливу є виправданим.

Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2018 відкрито касаційне провадження у справі.

В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 01.07.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Від позивача на адресу суду касаційної інстанції надійшов письмовий відзив на касаційну скаргу, у якому останній з посиланням на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.05.2017 від прокуратури міста Києва до Департаменту з питань ДАБК м. Києва надійшов лист №04/2/4-1-79-17 від 12.05.2017 (вхідний номер 073/3766 від 22.05.2017) з вимогою не пізніше 22.05.2017 вжити заходів з державного архітектурно-будівельного контролю на предмет дотримання ТОВ «Паладіс-Центр» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 25.

Зі змісту вказаного листа вбачається, що вимога вжити заходів щодо ТОВ «Паладіс-Центр» обумовлена здійсненням досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016101100000105 від 19.04.2016, розпочатого за ознаками злочину, передбаченого статтею 356 КК України (самоправство) у рамках якого з`ясовано, що за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців 25, суб`єктом містобудування здійснюється будівництво адміністративно-житлового комплексу з вбудовано прибудованими приміщеннями, громадського та торгівельного призначення з підземно-наземним паркінгом, яке можливо є незаконним.

23.05.2017 до Департаменту з питань ДАБК м. Києва від прокуратури міста Києва надійшов аналогічний за змістом лист від 23.05.2017 №04/2/4/1-79-17 (вхідний номер 073/3814 від 23.05.2017) з вимогою у строк до 02.06.2017 вжити заходів реагування щодо ТОВ «Паладіс-Центр».

На підставі листів прокуратури міста Києва від 12.05.017 №04/2/4-1-79-17 та від 23.05.2017 №04/2/4/1-79-17 Департаментом з питань ДАБК м. Києва виданий наказ від 01.06.2017 №370, яким відповідачу доручено провести позапланову перевірку ТОВ «Паладіс-Центр» на предмет дотримання останнім вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 25.

02.06.2017 відповідачем видано головному державному інспектору інспекційного відділу № 3 управління контролю за будівництвом Євдокименку А.В. направлення на перевірку зі строком дії з 09.06.2017 по 15.06.2017.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.06.2017 посадова особа відповідача з метою проведення державного архітектурно-будівельного контролю здійснила виїзд за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 25, проте у допуску до переведення перевірки їй було відмовлено, у зв`язку із чим було складено акт від 09.06.2017 про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. Акт про недопуск підписаний уповноваженою особою позивача.

Цього ж дня посадовою особою відповідача складений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким від ТОВ «Паладіс-Центр» вимагалося забезпечити 23.06.2017 доступ посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю на реконструкцію нежитлової будівлі за адресою: вул. Січових Стрільців, 25, м. Київ для проведення позапланової перевірки, а також забезпечити доступ до документів, згідно переліку.

Одночасно відповідачем складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.06.2017.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову від 22.06.2017 № 42/17/073-5646, якою ТОВ «Паладіс-Центр» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон №208/94-ВР), та накладено штраф у розмірі 50 520 грн.

В подальшому на підставі на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 31.07.2017 у справі №752/629/17 та доручення (розпорядження) Департаменту з питань ДАБК від 04.08.2017 № 514, уповноваженими особами відповідача, у період з 07.08.2017 по 31.08.2017 та з 30.08.2017 по 31.08.2017 проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 25, за результатами якої складено акт від 31.08.2017

У ході перевірки встановлено, що ТОВ «Паладіс-Центр» здійснюються будівельні роботи з реконструкції будівлі літ. «А» за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 25 без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги пункту 3 частини першої статті 34, частини першої статті 37 Закону №3038-VI.

У зв`язку із встановленими під час перевірки порушеннями, відповідачем видані приписи від 31.08.2017, якими від ТОВ «Паладіс-Центр» вимагалося зупинити виконання будівельних робіт та у строк до 01.11.2017 усунути виявлені перевіркою порушення.

Одночасно відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.08.2017.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову ввід 07.09.2017 № 52/17/073-8163, якою ТОВ «Паладіс-Центр» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом першим пункту 3 частини 2 статті 2 Закону №208/94-ВР, та накладено штраф у розмірі 623 080 грн.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 10 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність» передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону №3038-VI.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом №3038-VI.

Відповідно до положень статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема, мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

Суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт врегульована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №553).

Пунктом 2 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється з дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно з пунктом 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки у тому числі (…) є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Отже, за наведеного правового регулювання суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що вимога правоохоронних органів про проведення перевірки є достатньою правовою підставою для здійснення позапланового заходу.

Разом із цим орган державного архітектурно-будівельного контролю здійснюючи позапланових захід з питань перевірки суб`єкта містобудування на предмет виконання ним законодавства у сфері містобудівної діяльності на вимогу правоохоронних органів має дотримуватися порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, в т.ч., у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

За змістом пункту 13 цього Порядку суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства.

При цьому пунктом 14 Порядку №553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже обов`язок суб`єкта містобудування допустити посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки співвідноситься із обов`язком останнього дотримуватися порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для проведення 09.06.2017 позапланової перевірки позивача слугували звернення прокуратури міста Києва від 12.05.2017 №04/2/4/1-79-17, від 23.05.2017 №04/2/4/1-79-17 (вх. №073/3766 від 22.05.2017, №073/3814 від 23.05.2017), в яких вимагалось від відповідача вжити заходів щодо проведення архітектурно - будівельного контролю стосовно ТОВ «Паладіс-Центр» у строк не пізніше 22.05.2017 та 02.06.2017 відповідно.

Проте у зв`язку з тим, що фактично перевірку органом державного архітектурно-будівельного контролю проведено 09.06.2017 суди дійшли висновку, що термін дії вимог правоохоронних органів, як підстав для проведення перевірки, сплив, а тому у відповідача не було достатніх підстав для ініціювання позапланового заходу.

Колегія суддів не може погодитися із такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки законодавцем чітко встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки є, в т.ч., вимога правоохоронних органів. При цьому законодавець не встановлює критеріїв щодо змісту такої та не вимагає від контролюючих органів проведення позапланового заходу у строк, що встановлений, правоохоронними органами. Нездійснення заходів щодо проведення архітектурно - будівельного контролю у строк, встановлений правоохоронними органами у своїй вимозі, не змінює та не скасовує статусу цього документу, як обов`язкової підстави для ініціювання перевірки.

Верховний Суд зазначає, що саме по собі встановлення строків у вимозі правоохоронних органів, має рекомендаційних характер та не створює обов`язку для органу державного архітектурно-будівельного контролю ініціювати позаплановий захід у цей строк.

Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків щодо порушення посадовими особами відповідача порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а відтак і про наявність обґрунтованих підстав для недопуску їх до проведення перевірки.

Відповідно до вимог пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Отже припис є формою реагування органу державного архітектурно-будівельного контролю на виявлені під час перевірки порушення, що направлений на їх усунення та/або зупинення робіт, що виконуються без документів, що дають дозвіл на виконання будівельних робіт.

Під правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності слід розуміти протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами (стаття 1 Закону №208/94-ВР).

Пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону №208/94-ВР (в редакції Закону України від 17.01.2017 №1817-VIII) передбачено, що суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, з огляду на те, що у суб`єкта містобудування були відсутні правові підстави для недопуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки, колегія суддів касаційного суду приходить до висновку про правомірність винесення припису від 09.06.2017 та відповідно для притягнення позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 50 520 грн (1 684 грн*30).

Окремо колегія суддів зазначає, що на момент винесення оскаржуваної постанови від 22.06.2017 №42/17/073-5646, норма за якою позивача притягнуто до відповідальності діяла у редакції Закону України від 17.01.2017 №1817-VIII, яким встановлено відповідальність суб`єктів містобудування за недопущення до проведення перевірки посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, а не лише посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, як було передбачено до 10.06.2017.

З огляду на те, що станом на 09.06.2017 мав факт недопуску посадової особи органів державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, то відповідно позивача обґрунтовано притягнуто до відповідальності на підставі пункту 2 частини 6 статті 2 Закону №208/94-ВР.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку про правомірність припису Департаменту від 09.06.2017 та постанови про накладення штрафу від 22.06.2017 №42/17/073-5646.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними і скасування приписів Департаменту від 31.08.2017 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.09.2017 №52/17/073-8163, колегія суддів зазначає таке.

Як встановили суди попередніх інстанцій підставою для призначення позапланового заходу з питань перевірки дотримання ТОВ «Паладіс-Центр» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва по вул. Січових Стрільців, 25 в м. Києва слугувала ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 31.07.2017 у справі №752/629/17, якою у рамках кримінального провадження №42016101111111105 від 19.04.2016 було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в м. Києві та надано дозвіл на проведення позапланової перевірки відповідності підготовчих та будівельних робіт, реконструкції, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам під час провадження містобудівної діяльності щодо зазначеного об`єкту будівництва.

У зв`язку з цим відповідачем було видано направлення від 07.08.2017 на проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою: вул. Січові Стрільці, 25. Строк дії направлення з 07.08.2017 до 18.08.2017.

Судами попередніх інстанцій, на підставі інформації зазначеної в акту перевірки від 31.08.2017 встановлено, що позапланову перевірку на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 31.07.2017 у справі №752/629/17, відповідачем було проведено у період з 07.08.2017 по 18.08.2017, а також у період з 30.08.2017 по 31.08.2017. Результати цього заходу оформлені одним актом перевірки від 31.08.2017.

Згідно із абзацом 10 пункту 7 Порядку №553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Зазначена імперативна норма свідчить, що строк проведення перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби строк перевірки може бути продовжений не більше ніж на два робочих дні за рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника.

Отже продовження проведення перевірки у період з 30.08.2017 по 31.08.2017 та складання акту перевірки відбувалось поза межами передбаченого десятиденного терміну.

При цьому відповідно до пункту 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Уряду від 09.07.2014 №294 Держархбудінспекція в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Таким чином, письмове рішення керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника оформляється відповідним наказом, в якому зазначають мотиви та правові підстави продовження перевірки.

Оскільки такого наказу відповідач не видавав, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про відсутність законних підстав для проведення позапланової перевірки у період з 30 по 31 серпня 2017 року.

Отже нормами Закону №3038-VI та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія судів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що недотримання відповідачем порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю нівелює наслідки такого, а тому приписи Департаменту від 31.08.2017 та постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.09.2017 №52/17/073-8163 обґрунтовано визнані судами протиправними і скасовані в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою вказаної статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За встановлених у справі обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними і скасування припису Департаменту від 09.06.2017 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.06.2017 №42/17/073-5646 з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

В решті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 слід залишити без змін.

З огляду на результати касаційного оскарження необхідно здійснити новий розподіл судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі №826/7847/17 в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними і скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.06.2017 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.06.2017 №42/17/073-5646, винесені Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скасувати та у цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В решті задоволених позовних вимог рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі №826/7847/17 - залишити без змін.

Стягнути з Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ: 40224921; адреса: 01001, Київ, вул. Хрещатик, 32) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паладіс-Центр» (код ЄДРПОУ: 34494722; адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 25) судовий збір у розмірі 4 800 (чотири тисячі вісімсот) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

В. М. Шарапа

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст