Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.02.2020 року у справі №1140/2618/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2020 року

Київ

справа №1140/2618/18

адміністративне провадження №К/9901/29080/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду (далі - Суд) у складі:

cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.

розглянув як суд касаційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними в справі матеріалами, адміністративну справу №1140/2618/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, прийняте в складі: головуючого судді Кармазиної Т.М., і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року, ухвалену в складі: головуючого судді Чепурнова Д.В., суддів Мельника В.В., Сафронової С.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі - ГУ НП у Кіровоградській області, відповідач) із вимогами:

1.1. визнати протиправними та скасувати накази ГУ НП у Кіровоградській області від 31 липня 2018 року №1356, від 16 серпня 2018 року №371 о/с, від 20 серпня 2018 року №377 о/с;

1.2. поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України;

1.3. зобов`язати відповідача виплатити ОСОБА_1 грошове утримання за час вимушеного прогулу.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на протиправність оскаржуваних наказів як таких, що видані за відсутності фактичних підстав для застосування дисциплінарного стягнення, а також із порушенням норм трудового законодавства.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з 30 вересня 1998 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

4. 07 листопада 2015 року позивач склав Присягу на вірність Українському народові та був прийнятий на службу до Національної поліції.

5. Наказом ГУ НП у Кіровоградській області від 31 серпня 2017 року №276 о/с ОСОБА_1 призначений на посаду заступника начальника Гайворонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

6. Наказом ГУ НП у Кіровоградській області від 10 квітня 2018 року №148 о/с на ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов`язків начальника Гайворонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

7. Наказом ГУ НП у Кіровоградській області від 11 травня 2018 року №808 було призначено службове розслідування за фактом затримання 11 травня 2018 року т.в.о. начальника Гайворонського ВП ГУ НП у Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_1 і повідомлення йому про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

8. 11 липня 2018 року начальником ГУ НП у Кіровоградській області затверджено Висновок про результати службового розслідування.

9. Службовим розслідуванням установлено, що 01 травня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення майором поліції ОСОБА_1 і лейтенантом поліції ОСОБА_3 , на підставі якої розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018120050000043 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

10. Із Висновку службового розслідування від 11 липня 2018 року вбачається, що 04 травня 2018 року, 08 травня 2018 року, 11 травня 2018 року ОСОБА_2 на виконання злочинних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_3 передав їм неправомірну вигоду в загальному розмірі 8000,00 грн за безперешкодне здійснення ОСОБА_2 підприємницької діяльності, пов`язаної із реалізацією дров без належних документів, та не притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху в частині перевезення деревини без належних документів.

11. 11 травня 2018 року працівниками військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України спільно із співробітниками Кіровоградського управління ДВБ НП України та ВБКОЗ УСБ України ОСОБА_1 і ОСОБА_3 затримано за підозрою у вчиненні злочину, склад якого передбачений частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

12. Службовим розслідуванням також установлено, що затримання ОСОБА_1 і ОСОБА_3 було висвітлено в засобах масової інформації, що зашкодило авторитету Національної поліції України.

13. Під час службового розслідування ОСОБА_3 пояснив, що 04 і 08 травня 2018 року отримав від ОСОБА_2 кошти в розмірі 5000,00 грн, які передав ОСОБА_1 . Водночас зазначив, що йому невідомо призначення переданих ним коштів.

14. Також службовим розслідуванням установлено, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків від обліку в ЄРДР було приховано кримінальні правопорушення.

15. Так, 28 квітня 2018 року від ОСОБА_5 на службу « 102» надійшло звернення про спричинення йому тілесних ушкоджень, яке, за дорученням ОСОБА_1 , було розглянуто в спрощеному порядку без здійснення перевірки повідомлених фактів, унаслідок чого за вказаним фактом відомості до ЄРДР унесено не було. 06 травня 2018 року на службу « 102» надійшло звернення ОСОБА_6 про те, що до її помешкання проникла невідома особа. Водночас ОСОБА_1 не організував своєчасного направлення на місце події слідчо-оперативної групи у повному складі, унаслідок чого невідкладні слідчі (розшукові) дії проведено не було.

16. Службовим розслідуванням також було виявлено порушення т.в.о. начальника Гайворонського ВП ГУ НП у Кіровоградській області ОСОБА_1 . Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2016 року №503.

17. Зокрема, усупереч рішення ГУ НП у Київській області від 19 квітня 2018 року №709/14-2018 ОСОБА_1 окремим наказом не було визначено відповідального за стан розкриття та розслідування особливо тяжких злочинів попередніх років.

18. Також т.в.о. начальника Гайворонського ВП ОСОБА_1 було надано недостовірну інформацію Управлінню превентивної діяльності ГУНП у Кіровоградській області про проведення з особовим складом заняття з питань відпрацювання злагодженості дій поліції у забезпеченні публічної безпеки та порядку під час проведення масових заходів і реагування на зміни оперативної обстановки у зв`язку з проведенням заходів.

19. Як установлено службовим розслідуванням, у зошитах особового складу Гайворонського ВП указана інформація була відсутня.

20. З урахуванням викладеного у Висновку службового розслідування від 11 липня 2018 року зазначено про порушення позивачем Присяги працівника поліції, затвердженої статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 68 Конституції України, частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерством внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-ІV, доручення ГУ НП у Кіровоградській області від 27 листопада 2017 року №188/01/15-2017 «Про заходи щодо профілактики порушень законності, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських», наказу ГУ НП у Кіровоградській області від 20 березня 2018 року №138 «Про заходи щодо профілактики вчинення неправомірних дій поліцейськими, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських», пункту 5 розділу III Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1377, статті 15 Закону України «Про звернення громадян», пунктів 3, 4 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 липня 2017 року №575, пункту 2 розділу ІІІ Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2016 року №503, що виразилось у свідомому ігноруванні вимог антикорупційного законодавства, а саме: прийнятті пропозиції отримання неправомірної вигоди, незалученні свідків, у тому числі з числа співробітників, неповідомленні письмово про пропозицію безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції, що викликало негативний суспільний резонанс та дискредитувало Національну поліцію України; неналежному контролі за діяльністю підлеглих, що призвело до укриття кримінальних правопорушень від обліку в ЄРДР та направленні до ГУ НП у Кіровоградській області недостовірної інформації про виконання вимог розпорядчих документів Головного управління.

21. Пунктом 1 наказу ГУ НП у Кіровоградській області від 31 липня 2018 року №1356 о/с «Про порушення службової дисципліни працівниками ГУ НП у Кіровоградській області та покарання винних» ОСОБА_1 вирішено звільнити зі служби в поліції.

22. Наказом ГУ НП у Кіровоградській області від 16 серпня 2018 року №371 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 17 серпня 2018 року відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

23. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду 16 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду 24 вересня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

24. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що службовим розслідуванням доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського, вчиненні дій, несумісних з вимогами, що ставляться до професійних і моральних якостей поліцейського.

25. Зокрема суди попередніх інстанцій уважали, що матеріалами службового розслідування підтверджується, що позивач використав своє службове становище з метою отримання неправомірної вигоди, чим зашкодив авторитету Національної поліції України.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

26. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати і прийняти нове, яким позов задовольнити.

27. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли безпідставних висновків про те, що службовим розслідуванням підтверджується порушення ним службової дисципліни.

28. Позивач наполягає на тому, що висновок службового розслідування повністю ґрунтується на матеріалах кримінального провадження (заяви про злочин) і ним не встановлено жодної обставини, що свідчить про вчинення ним дисциплінарного проступку, який полягає в отриманні неправомірної вигоди.

29. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно встановили обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.

30. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 22 жовтня 2019 року та за наслідками автоматизованого розподілу була передана на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Кашпур О.В., Уханенка С.А.

31. Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року було відкрите касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

32. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.

33. Водночас, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

34. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.

35. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. Відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №?580-VIII) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських із виконання покладених на поліцію повноважень.

37. Частиною першою статті 18 Закону №?580-VIII установлено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

38. Згідно із статтею 19 Закону №?580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

39. Частиною другою статті 19 Закону №?580-VIII передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

40. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №?580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

41. Пунктом 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №?580-VIII передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

42. За змістом пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460-IV.

43. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут ОВС) службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

44. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

45. За змістом статті 2 Дисциплінарного статуту ОВС дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

46. Статтею 12 Дисциплінарного статуту ОВС передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

47. Відповідно до вимог статті 14 Дисциплінарного статуту ОВС, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

48. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

49. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

50. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

51. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

52. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

53. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

54. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року №541/23073 затверджена Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція).

55. Пунктом 6.3 Розділу VI Інструкції передбачено, що особа рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

56. Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

VI. Позиція Верховного Суду

57. Зміст положень Дисциплінарного статуту ОВС свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

58. Водночас підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни.

59. Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

60. З метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, установлення ступеня вини особи, яка його вчинила, проводиться службове розслідування.

61. Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити обставини і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки особи та її ставлення до вчиненого.

62. Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій уважали, що службовим розслідуванням доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського, вчиненні дій, несумісних із вимогами, що ставляться до професійних і моральних якостей поліцейського.

63. Водночас Суд такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій уважає передчасними.

64. Суд зазначає, що Висновок службового розслідування від 11 липня 2018 року в частині, яка стосується порушення позивачем Присяги поліцейського, правил етичної поведінки та вимог антикорупційного законодавства, повністю відтворює зміст заяви про вчинення злочину, на підставі якої були розпочаті слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні №42018120050000043 і підозри, що була повідомлена позивачеві.

65. В аспекті спірних правовідносин Суд зазначає, що з`ясування обставин, які були приводом для службового розслідування (скоєння кримінального правопорушення), не може обмежуватися лише проміжними офіційними результатами досудового розслідування.

66. На відміну від звільнення зі служби в органах внутрішніх справ, у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільнення у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.

67. Дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати склад дисциплінарного проступку в її діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ті самі дії особи-поліцейського отримали в межах кримінального провадження та які наслідки у підсумку настали чи можуть настати для такої особи.

68. Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій обмежилися встановленням факту того, що позивачеві було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №42016180000000098.

69. Водночас суди попередніх інстанцій не перевіряли, чи містить Висновок службового розслідування від 11 липня 2018 року самостійно доведені факти, які б підтверджували порушення позивачем службової дисципліни, зокрема, встановлення позаслужбових відносин з ОСОБА_2 , чи було надання позивачем протиправних вказівок ОСОБА_3 .

70. Отже, беручи до уваги, що позивача звільнено за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, а не за пунктом 10 частини першої статті 77 указаного Закону, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки наявності або відсутності в діях позивача складу дисциплінарного проступку та, відповідно, обґрунтованості підстав для застосування відповідачем до нього дисциплінарного стягнення.

71. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

72. Частиною другою статті 352 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд, зокрема, не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

73. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

74. З огляду на викладене Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

75. Суду першої інстанції під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови, установити наведені в ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

VII. Судові витрати

76. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

77. Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

78. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

79. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року в справі №1140/2618/18 скасувати.

80. Адміністративну справу №1140/2618/18 направити справу на новий розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

81. Судові витрати не розподіляються.

82. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко