Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 240/20589/22

адміністративне провадження № К/990/21714/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №240/20589/22

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2023 року

(головуючий суддя: Кузьмишин В.М., судді: Сушко О.О., Сапальова Т.В.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні при нарахуванні ОСОБА_1 індексації за період з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року коефіцієнтів індексації, що відповідають місяцю підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і доплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року;

- визнати протиправними дії Військової частини № НОМЕР_2 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 13 вересня 2018 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 13 вересня 2018 року, із урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, та здійснити виплату такої індексації з урахуванням виплаченої раніше суми;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 1 січня 2016 року до дня фактичної виплати індексації.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року позов задоволено.

Не погодившись із указаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2023 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути вказані в ухвалі недоліки, шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням підстав для поновлення строку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2023 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 у справі №240/20589/22 повернуто особі, яка її подала через неусунення недоліків, вказаних в ухвалі суду від 3 березня 2023 року.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, Військова частина НОМЕР_1 звернулась із касаційною скаргою на неї до Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

ОСОБА_1 свого відзиву на касаційну скаргу не подав. Копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження отримав через свого представника - адвоката Дубок С.М. 22 вересня 2023 року.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги Військової частини НОМЕР_1 про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

З матеріалів цієї справи вбачається, що 29 листопада 2022 року суд першої інстанції розглянув цю справу й ухвалив у ній рішення в порядку письмового провадження (а.с. 59-63).

Копія рішення окружного суду була направлена відповідачеві конвертом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 164). Проте, матеріали справи не містять відповідного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яким супроводжувалось надсилання відповідачу копії рішення суду, ухваленого у цій справі.

Відповідно до копії конверту, Військова частина НОМЕР_1 направила засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу на рішення окружного суду разом із додатками на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду 21 лютого 2023 року (а.с. 74).

2 березня 2023 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 66).

3 березня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 без руху (а.с. 76).

У вказаній ухвалі суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржуване рішення окружного суду ухвалене у цій справі 29 листопада 2022 року, тоді як апеляційну скаргу на нього відповідач подав лише 21 лютого 2023 року, тобто з пропуском процесуального строку.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що скаржник не ставить перед судом питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Тож, суд апеляційної інстанції, встановивши указані недоліки, надав скаржнику десятиденний строк на їхнє усунення, шляхом направлення на адресу суду заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення відповідного строку.

Як зазначив суд апеляційної інстанції у супровідному листі від 3 березня 2023 року, яким направлялась відповідачеві копія ухвали суду про залишення скарги без руху, з огляду на відсутність належного фінансування, таке направлення здійснюється не засобами поштового зв`язку, а на електронну пошту скаржника - « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с. 77).

На звороті цього супровідного листа міститься докази направлення апеляційним судом цього листа 3 березня 2023 року на електронну пошту Військової частини НОМЕР_1 із проханням до скаржника підтвердити отримання цього листа (а.с. 77 з.в.).

Матеріали справи не містять доказів того, що скаржник підтвердив факт отримання цього електронного листа разом із ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху.

На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, Військова частина НОМЕР_1 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (а.с. 81-82). У цій заяві відповідач зазначає, що повний текст оскаржуваного судового рішення він отримав лише 26 січня 2023 року, що підтверджується копією журналу реєстрації вхідної поштової кореспонденції. Тож, скаржник хоч і звернувся до апеляційного суду із пропуском строку, проте допустив це з поважних причин.

Указану заяву про усунення недоліків апеляційної скарги Військова частина НОМЕР_1 направила до апеляційного суду засобами поштового зв`язку 22 березня 2023 року (а.с. 86).

Між тим, відповідно до штампу вхідної кореспонденції, Сьомий апеляційний адміністративний суд отримав зазначену заяву скаржника лише 4 квітня 2023 року (а.с. 81).

Одночасно, з огляду на те, що станом на 17 березня 2023 року відповідач недоліки апеляційної скарги не усунув, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 березня 2023 року повернув апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 78).

З огляду на наведені фактичні обставини, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Варто зазначити, що процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Апеляційний суд, встановивши пропуск Військовою частиною НОМЕР_1 процесуального строку на подання апеляційної скарги виходив з того, що оскаржуване рішення окружним судом було ухвалене 29 листопада 2022 року, тоді як апеляційну скаргу на нього Військова частина НОМЕР_1 подала лише 21 лютого 2023 року.

Перш за все варто зазначити, що рішення судом першої інстанції у цій справі було ухвалено в порядку письмового провадження, тобто за відсутності сторін.

З огляду на те, що супровідний лист, яким направлялись копії рішення окружного суду учасникам справи, датований 3 березня 2023 року, то очевидно, що в день ухвалення рішення (29 листопада 2022 року) воно не було вручено учасникам справи, зокрема й апелянту.

Варто наголосити, що матеріали справи не містять рекомендованих повідомлень про вручення указаних копій судового рішення учасникам справи та/або конвертів про їхнє невручення, як і не містять доказів фактичного надсилання судом копій цього рішення.

Скаржник в касаційній скарзі й у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги зазначив, що отримав копію рішення суду 26 січня 2023 року. На його переконання цей факт підтверджує копія журналу реєстрації поштової кореспонденції (а.с. 84).

Проте, зі змісту цього журналу вбачається, що в ньому міститься запис від 26 січня 2023 року про надходження «лист, адвокатський запит ОСОБА_1». З цього запису не вбачається факт отримання Військовою частиною НОМЕР_1 саме рішення окружного суду по справі ОСОБА_1 .

Варто зауважити, що з огляду на те, що окружний суд сам датував супровідний лист, яким направляв своє рішення від 3 березня 2023 року, очевидно, що раніше цієї дати відповідач оскаржуване рішення не міг отримати.

Одночасно, скаржник подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції 21 лютого 2023 року, тобто до цієї дати.

Зазначені темпоральні суперечності хоча і є взаємовиключними, проте не дозволяють Суду зробити висновок про недотримання скаржником строку на апеляційне оскарження з огляду на те, що матеріали справи не містять жодного доказу вручення Військовій частині НОМЕР_1 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року взагалі.

З огляду на цю обставину, і саме виходячи із неї, Верховний Суд вбачає, що суд апеляційної інстанції передчасно повернув апеляційну скаргу, за умови відсутності доказів надсилання окружним судом й вручення скаржнику копії судового рішення у визначені КАС України процесуальні строки.

До того ж, сам суд апеляційної інстанції не дотримався положень КАС України щодо порядку надсилання копії ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, безпідставно направивши її на електронну пошту скаржника, за умови відсутності заяви останнього про обрання саме такого способу процесуального «спілкування» із судом.

Ба більше, направивши копію ухвали суду про залишення скарги без руху на електронну адресу скаржника, апеляційний суд зазначив у ньому про необхідність підтвердження отримання цього листа скаржником. Не отримавши цього підтвердження, суд апеляційної інстанції безпідставно встановив, що саме станом на 17 березня 2023 року недоліки апеляційної скарги мали бути усунуті.

Отже, колегія суддів знаходить помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для повернення апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 .

Варто зауважити, що цей висновок помилковий як в розрізі наведених фактичних обставин цієї справи, так і з огляду на пункт 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки процесуальним наслідком невиконання вимог ухвали суду про залишення скарги без руху з підстав попуску процесуального строку є відмова у відкритті апеляційного провадження (за умови про непідтвердження поважності причин пропуску цього строку), а не повернення апеляційної скарги.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 КАС України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи зазначене, касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 належить задовольнити, а ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2023 року - скасувати із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2023 року в справі №240/20589/22 скасувати, а справу направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду