Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2018 року

Київ

справа №760/19982/17

адміністративне провадження №К/9901/31149/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 28 вересня 2017 року (суддя Коробенко С.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року (судді Губська Л.В., Вівдиченко Т.Р., Федотов І.В.) у справі за його позовом до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та стягнення одноразової грошової допомоги, -

встановив:

28 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання протиправними дій Міноборони щодо не призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), стягнути на його користь таку допомогу.

Солом'янський районний суд м. Києва ухвалою від 28 вересня 2017 року позовну заяву повернув позивачу у зв'язку з непідсудністю спору місцевому загальному суду як адміністративному суду.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ОСОБА_1 не погодився із рішеннями суду першої та апеляційної інстанції і подав касаційну скаргу про їх скасування та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання прийняття позовної заяви. З посиланням на пункт 4 статті 18, частину першу статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на час звернення з позовом (далі - КАС), обґрунтовує свою позицію щодо того, що спірні правовідносини з приводу надання допомоги, підсудні місцевим загальним судам.

Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, перевірив повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Суд першої та апеляційної інстанцій слушно встановили фактичні обставини справи, нормативно-правове регулювання спірних відносин та дійшли обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам (пункт 1 частини першої статті 18 КАС).

Пунктом 4 частини першої цієї ж статті передбачено, що усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, справи, в яких однією із сторін є міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, а предметом яких є спори фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, інших соціальних виплат підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом про визнання неправомірними дій Міноборони щодо не призначення одноразової грошової допомоги та стягнення її з останнього на користь позивача, як особі, якій встановлено інвалідність, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону № 2011-ХІІ.

Тобто, позивачем заявлено позов, предметом якого є призначення соціальних виплат - одноразової грошової допомоги, відповідачем в якій є орган державної влади, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що у відповідності до положень пункту 1 частини другої статті 18 КАС дана справа підсудна місцевому суду загальної юрисдикції як адміністративному суду.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права викладено у постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 678/283/17 (К/9901/3223/17), від 03 квітня 2018 року у справі № 750/5581/17 (К/9901/24688/18) та 11 вересня 2018 року у справі № 760/20297/16-а (К/9901/50863/18).

Зі змісту пункту 12 Перехідних положень КАС убачається, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Наведені положення процесуального закону приписують місцевим загальним судам як адміністративним судам продовжувати розглядати підсудні їм заяви і скарги, подані до набрання чинності нової редакції КАС, провадження в яких не було відкрито на момент набрання чинності нової редакції цього Кодексу, попри те, що після початку дії нової редакції цього Кодексу за її новими правилами такі заяви і справи за предметною підсудністю підвідомчі іншому суду і мають розглядатися за правилами нової редакції КАС. Однаковою мірою положення цієї норми мають застосовуватися за ситуації, коли місцевий загальний суд як суд адміністративний не відкрив провадження за заявою, яка була підсудна йому на час її подання, через те, що вважав, що вона не підвідомча йому, а помилковість такого рішення була виявлена за наслідками перегляду цього рішення судами вищого рівня за правилами, що діють після набрання нової редакції КАС.

Те, що за правилами нової редакції цього Кодексу спори означеної вище категорії не підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, а окружним адміністративним судам, не означає, що місцевий загальний суд як адміністративний суд не вправі продовжувати розгляд заяви, що була підсудна йому на час дії попередньої редакції КАС, після скасування судового рішення цього суду про непідсудність, ухваленого до набрання чинності нової редакції цього Кодексу, судом вищої інстанції, який розглянув скаргу на це рішення вже за правилами нової його редакції і направив заяву для продовження її розгляду.

Відповідно до положень частин першої, четвертої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню у зв'язку з порушенням норм процесуального права, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 28 вересня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді : Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко