Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.09.2019 року у справі №823/268/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2019 року

Київ

справа №823/268/15

касаційне провадження №К/9901/8393/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л. І.,

суддів: Шипуліної Т. М., Хохуляка В. В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансстандарт-2002" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 (суддя - Орленко В. І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 (головуючий суддя - Лічевецький І. О., судді - Грищенко Т. М., Мацедонська В. Е.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансстандарт-2002" (далі - Товариство) до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - Інспекція) про визнання протиправними дій,

УСТАНОВИЛ:

У лютому 2015 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправними дії Інспекції щодо внесення в АС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформації на підставі акту № 23/23-01-22-04/31971392 від 21.01.2015 та зобов'язати відповідача вилучити з електронної бази цю інформацію.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що під час проведення перевірки, результати якої оформлені актом від 21.01.2015 №24/23-01-22-04/31971392, встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 2430172,00 грн. та завищення податкових зобов'язань на суму 2429575,00 грн. за лютий, квітень - серпень 2014 року, проте за наслідками проведення такої перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, податкові зобов'язання не узгоджувались, а тому відповідач безпідставно анулював показники податкової звітності з податку на додану вартість за лютий, квітень - серпень 2014 року, та вніс зміни до АС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" щодо відомостей, задекларованих Товариством податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість. Також висновки акту перевірки про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій Товариства із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями є необґрунтованими, оскільки у позивача наявні первинні документи бухгалтерського і податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 11.03.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
14.05.2015.2015, у задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позовних вимог, суди виходили з того, що висновки, викладені в акті № 23/23-01-22-04/31971392 від 21.01.2015, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього, а включення контролюючим органом до бази даних інформації про перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Товариство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 09.06.2015 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Інспекції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що податковим органом не доведено належними доказами правомірності коригування показників податкової звітності шляхом внесення до інформаційних баз відомостей про результати проведеної перевірки позивача, у зв'язку з чим, такі відомості не можуть бути використані податковим органом при визначенні податкових зобов'язань позивача чи інших, пов'язаних з ним господарською діяльністю, суб'єктів правовідносин.

Висновки відповідача про нереальність господарських операцій платника податків, носить характер припущення і не підтверджено належними доказами.

У запереченні на касаційну скаргу Інспекція просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.09.2019 прийняв касаційну скарги Інспекції до провадження та визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив справу до попереднього розгляду на 24.09.2019.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела документальну позапланову виїзну перевірку Товариства щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період січень-серпень 2014 року, за результатами якої складений акт 21.01.2015 № 24/23-01-22-04/31971392, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 2430172,00 грн, в тому числі за квітень 2014 року на суму ПДВ 78958,00 грн, за травень 2014 року на суму ПДВ 282518,00 грн, за червень 2014 року на суму ПДВ 612297,00 грн, за липень 2014 року на суму ПДВ 466951,00 грн, за серпень 2014 року на суму ПДВ 989448,00 грн; пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, Товариством безпідставно сформовано податкові зобов'язання, за рахунок сум податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців, в результаті чого встановлено завищення податкових зобов'язань на суму 2429575,00 грн, в тому числі за лютий 2014 року на 31373,00 грн, за квітень 2014 року на 212621,00 грн, за травень 2014 року на 188793,00 грн, за червень 2014 року на 433785,00 грн, за липень 2014 року на 323296,00 грн та за серпень 2014 року на 1239707,00 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки Інспекцією було здійснено коригування показників податкової звітності позивача в автоматизованій системі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" в частині відображених товариством податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідно до поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідний період.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно п. 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Державною податковою адміністрацією від 22.12.2010 № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Таким чином, доводи Товариства, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними, а суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що підстави для скасування ухваленого у даній справі рішення судів попередніх інстанцій відсутні.

Згідно з частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду від
11.03.2015 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від
14.05.2015 - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансстандарт-2002" залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від
14.05.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

В. В. Хохуляк,

Судді Верховного Суду