Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2018 року

м. Київ

справа №804/3490/14

касаційне провадження №К/9901/9152/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 (суддя Рищенко А.Ю.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 (головуючий суддя - Уханенко С.А., судді: Богданенко І.Ю., Дадим Ю.М.) у справі № 804/3490/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський стрілочний завод» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2014 № 0000082110 в частині нарахування суми грошового зобов'язання з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 600711,72 грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 02.04.2014 адміністративний позов задовольнив повністю.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.12.2014 залишив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2014, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), статей 2, 7, 9, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, зазначає, що у разі прийняття судом за результатами розгляду спору між позивачем та нерезидентом рішення про припинення провадження у справі внаслідок добровільної сплати останнім боргу, пеня відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) нараховується за кожен день прострочення терміну зарахування валютної виручки на рахунок резидента, включаючи період, на який перебіг цього строку було зупинено в зв'язку з прийняттям судом позовної заяви.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» з питання дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів від 25.04.2013 № 158/СБ/120-П/Ю-322 з ДО Білоруська залізниця, від 13.06.2013 № 230/СБ з УП Белжелдорснаб, від 26.12.2012 № 645/СБ з ТОО «ТД Проммашкомплект», від 01.12.2012 № 2247004 з ВАТ «ЕВРАЗ ЗСМК» за період з 01.12.2012 по 27.01.2014, результати якої оформлено актом від 07.02.2014 № 57/28-01-40-10-14367980.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у зв'язку з недотриманням законодавчо встановлених строків розрахунків за договором поставки від 25.04.2013 № 158/СБ/120-П/Ю-322, укладеним з Державним об'єднанням Білоруська залізниця (Республіка Білорусь).

На підставі зазначеного акта перевірки та з огляду на вказане порушення Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.02.2014 № 0000082110, згідно з яким нараховано суму грошового зобов'язання з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 600711,72 грн.

За змістом статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Водночас цією нормою передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 14.05.2013 № 163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», пунктом 1 якої встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постановою Правління Національного банку України від 14.11.2013 № 453 продовжено до 17.05.2014 дію обмеження щодо 90-денного строку розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

В той ж час, частиною другою цієї статті передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (частина четверта статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

В спірній ситуації судами з'ясовано, що у зв'язку з порушенням покупцем-нерезидентом умов оплати за договором поставки від 25.04.2013 № 158/СБ/120-П/Ю-322, позивач звернувся із позовною заявою від 05.11.2013 № 36-1992 до Господарського суду м. Мінська (Республіка Білорусь) про стягнення з Державного об'єднання Білоруська залізниця заборгованості в сумі 2212475,00 дол. США основного боргу, 274919,03 дол. США пені, 74903,82 дол. США. витрат зі сплати мита.

Господарським судом м. Мінська (Республіка Білорусь) 20.12.2013 прийнято рішення про стягнення з Державного об'єднання Білоруська залізниця на користь позивача 567660,00 дол. США основного боргу та 24874,00 дол. США мита; в частині стягнення 1644815,00 дол. США основного боргу та 274919,03 дол. США пені провадження припинено у зв'язку з добровільною сплатою боржником цієї суми та відмовою Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» від позову в зазначеній частині.

Підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Аналогічні наслідки мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Отже, підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатись з урахуванням причин припинення провадження у справі. Зокрема, якщо провадження у справі припинено за заявою резидента про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням нерезидентом умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків останнім, підстав для поновлення строків та нарахування резиденту пені немає.

Таке правозастосування відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному, зокрема, в постанові від 13.02.2012 у справі за позовом Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-Електро» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання недійсним рішення, а також в постанові від 27.02.2012 у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпроважмаш» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 у справі № 804/3490/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова