Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2018 року

м. Київ

справа №500/38/17

адміністративне провадження №К/9901/37136/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 500/38/17

за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (далі - об'єднане управління ПФУ, ПФУ відповідно) про визнання дій протиправними, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою об'єднаного управління ПФУ

на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Бурнусуса О.О. та

ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Танасогло Т.М., суддів Федусика А.Г., Яковлєва О.В., -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

- визнати протиправними дії об'єднаного управління ПФУ про відмову в призначенні їй та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах;

- визнати протиправною відмову в призначенні їй пенсії згідно листа наданого об'єднаним управлінням ПФУ від 17 січня 2017 року за № 1/П-01;

- зобов'язати об'єднане управління ПФУ призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах з моменту звернення до відповідача з відповідною заявою, тобто з 05 січня 2017 року.

Позов ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) обґрунтовує тим, що вона має 20-річний стаж роботи дояркою, досягла необхідного віку, а відтак - має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «д» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області постановою від 11 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, частково задовольнив позовні вимоги: зобов'язав об'єднане управління ПФУ розглянути заяву ОСОБА_2 від 29 грудня 2016 року про призначення пенсії з прийняттям відповідного рішення. В задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що в порушення вимог статті 82 Закону № 1788-ХІІ та положень Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) пенсійний орна не прийняв відповідного рішення по суті поданої позивачем заяви від 29 грудня 2016 року про призначення пенсії. При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що згідно трудової книжки, що є основним документом про трудову діяльність працівника, який підтверджує стаж роботи, позивач має пільговий стаж роботи дояркою більше 20 років, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «д» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

05 серпня 2017 року об'єднане управління ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволені позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що прийняття відповідного рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_2 від 29 грудня 2016 року є передчасним, оскільки не можливо надати правову оцінку наданих позивачем документам та відомостям, які вони містять. При цьому, у пенсійного органу не має достатніх документів для прийняття відповідного рішення про призначення пенсії позивачу.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Касаційний адміністративний суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови та ухвали судів попередніх інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_2 є громадянином України, що підтверджується паспорт громадина України НОМЕР_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виповнилось 50 років.

19 лютого 2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою щодо проведення розрахунку можливості призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «д» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Рішенням Головного управління ПФУ в Одеській області від 28 квітня 2016 року Протокол № 4, ОСОБА_2 підтверджено періоди роботи на посаді доярки з 04 квітня 1985 року по 31 грудня 1991 року відповідно до пункту «д» статті 13 Закону № 1788-ХІІ та відмовлено у підтвердженні періоду з 01 січня 1992 року по 31 вересня 2007 року у зв'язку з відсутністю відомостей про стан виконання норм обслуговування тварин.

Листом від 12 травня 2016 року за № 20-ПР об'єднане управління ПФУ повідомило позивачку про те, що згідно з пунктом «д» статті 13 Закону № 1788-ХІІ жінки, які працювали доярками (операторами машинного доїння) мають право на пенсію за віком на пільгових умовах після досягнення 51 року (які народилися з 01 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 рік) і при наявності пільгового стажу 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування тварин. Згідно наданих документів загальний стаж роботи ОСОБА_2 становить 23 роки 10 місяців 15 днів з них пільгового стажу 5 років 7 місяців 13 днів. Згідно рішення комісії з питань підтвердження стажу при Головному управлінні ПФУ в Одеській області ОСОБА_2 відмовлено у підтвердженні періоду роботи з 01 січня 1992 року по 31 вересня 2007 рік на посаді доярки у зв'язку з відсутністю відомостей про стан виконання норм обслуговування тварин.

29 грудня 2016 року позивачка звернулась до відповідача із заявою, в якій просила розглянути питання про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, як доярці на підставі раніше наданих нею документі внаслідок досягнення нею 51 року, який дає право виходу на пенсію.

Листом від 16 січня 2017 року за № 1/П-01, наданим об'єднаним управлінням ПФУ ОСОБА_2 повідомлено про те, що позивач 19 лютого 2016 року вже зверталась до об'єднаного управління ПФУ за підрахунком права виходу на пенсію за віком відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) та пункту «д» статті 13 Закону № 1788-ХІІ. Пенсійним органом зроблено правову оцінку наданих позивачем документів.

Листом від 12 травня 2016 року № 20-ПР відповідач повідомив ОСОБА_2 про те, що на пенсію за віком на пільгових умовах вона права не має. Загальний стаж роботи позивача становить 23 роки 10 місяців 15 днів (стаж враховано по 31 грудня 2015 рік) у тому числі 5 років 7 місяців 13 днів - пільговий стаж.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норма обслуговування - це кількість голів корів, закріплених за робітницею, яких вона зобов'язана обслужити протягом встановленого робочого дня у визначених організаційно-технічних умовах.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 року №58 основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки про період та характер роботи, що дають право на пільгову пенсію, вимагаються у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

За правилами пунктів 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Порядок звернення за призначенням пенсії визначено статтею 80 Закону № 1788-ХІІ, а саме, заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України - за місцем проживання заявника.

Статтею 82 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Пунктом 1.2 Порядку N 22-1, визначено, заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку N 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 4.7 Порядку N 22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

У справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що згідно копій трудової книжки позивача, архівних довідок та трудового договору від 11 березня 2011 року позивач відпрацювала дояркою 21 рік, а загальний стаж її роботи становить 29 років.

Разом з цим, за поданою позивачем заявою від 29 грудня 2016 року про призначення пенсії відповідач відповідного рішення по суті не прийняв.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог та зобов'язання об'єднаного управління ПФУ розглянути заяву ОСОБА_2 від 29 грудня 2016 року про призначення пенсії з прийняттям відповідного рішення.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Касаційний адміністративний суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Касаційний адміністративний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оспорюваних рішень і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі № 500/38/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду