Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2018 року

Київ

справа № 807/2997/14

провадження № К/9901/17464/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, голови Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та рішень,

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Хобор Р. Б. (головуючий), Попка Я. С., Сеника Р. П.,

у с т а н о в и в :

У вересні 2014 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, голови Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та рішень.

Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 30 жовтня 2014 року позов задовольнив частково.

Позивач оскаржив цю постанову в апеляційному порядку.

16 березня 2015 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції заяву про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 березня 2015 року:

заяву ОСОБА_1 про відмову від апеляційної скарги задовольнив;

постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 807/2997/14 - визнав нечинною;

провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до адміністрації державної прикордонної служби України, голови Державної прикордонної служби України та мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та рішень - закрив.

Ухвалою від 3 жовтня 2017 року, постановленою за результатом розгляду заяви представника позивача про виправлення описок, виправив описки в ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року:

в мотивувальній частині ухвали вказано зміст заяви ОСОБА_5 «про відмову від апеляційної скарги» замість вказаного «про відмову від позову»;

доповнено резолютивну частину ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року реченням «Прийняти відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги»;

замінено в резолютивної частині ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року слово «провадження» на словосполучення «апеляційне провадження»;

в задоволенні інших вимог відмовлено.

У своїй касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить змінити ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року та доповнити її резолютивну частину новим абзацом такого змісту «в резолютивній частині ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року виключити слова "Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі №807/2997/14 - визнати нечинною"».

Заперечень (відзивів) на касаційну скаргу не надійшло.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 169 КАС України в редакції, яка була чинна на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Тобто, зазначена стаття передбачає можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

Натомість у касаційній скарзі представник позивача ставить питання про виключення з резолютивної частини ухвали від 24 березня 2015 року, шляхом зміни ухвали від 3 жовтня 2017 року, висновку суду апеляційної інстанції про визнання нечинною постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у цій справі.

Тобто, така вимога є по суті проханням змінити результат апеляційного перегляду справи, що є неприпустимим.

Водночас слід зазначити, що порушення вимог процесуального закону, допущені, на думку представника позивача, при постановленні ухвали від 24 березня 2015 року в цій справі, можуть бути виправлені виключно шляхом оскарження цього судового рішення в порядку, визначеному процесуальним законом.

В іншій частині ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року не є предметом касаційного оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення в частині, що є предметом касаційного оскарження, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадане судове рішення - без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року у справі № 807/2997/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець