Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.06.2020 року у справі №357/3499/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року

м. Київ

справа № 357/3499/17

касаційне провадження № К/9901/16924/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С. М.,

суддів: Єзерова А. А., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.06.2017 (головуючий суддя: Дмитренко А. М. ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 (головуючий суддя: Василенко Я. М., судді:

Кузьменко В. В., Шурко О. І.) у справі №357/3499/17 за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Білоцерківської міської ради Київської області (далі -відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

скасувати рішення відповідача від 09.02.2017 №469-25-VII в частині видатків за кодом програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету 4716310, код ТПКВКМБ/ТКВКБМС (типова програмна класифікація видатків та кредитування місцевих бюджетів) Тимчасова класифікація видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування) 6310, код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету 0490 "Реконструкція (оснащення житлового фонду) засобами обліку, використання, регулювання та споживання води та теплової енергії (в т. ч. ПКД)" на суму 1 175 000 грн на багатоквартирні будинки: вул.

Я. Мудрого,53/1; бульвар Олександрійський, 103,113,137; вулиця Партизанська,18; бульвар Олександрійський, 169; бульвар М. Грушевського, 46; вул. Героїв Крут, 98 /кв.1-108/; вул. І. Мазепи, 65-а; вул. Курсова, 38; вул. А. Линника, 3; вул. Шолом Алейхема, 98; вул. Шевченка, 95; вул. Січневого прориву, 15/12; вул.

Гончара, 10; вул. Шолом Алейхема, 82; провулок Студентський, 7; провулок Інститутський, 3; вул. Леваневського, 18; вул. Шевченка, 146; вул. Шолом Алейхема, 94; вул. Вокзальна, 22; вул. Пролетарська,8; вул. І. Кожедуба, 155А, 207А; вул. Січневого прориву, 3; вул. Водопійна, 14А; вул. Шевченка, 122а; проспект Князя Володимира, 3;

скасувати рішення Білоцерківської міської ради від 14.04.2017 №642-29-VII в частині видатків за кодом програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету 4716310, код ТПКВКМБ/ТКВКБМС /типова програмна класифікація видатків та кредитування місцевих бюджетів/Тимчасова класифікація видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування/6310, код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету 0490 "Реконструкція /оснащення житлового фонду/ засобами обліку, використання, регулювання та споживання води та теплової енергії /в т. ч. ПКД/" на суму 6 635 000 грн на багатоквартирні будинки: вул. Я. Мудрого, 53/1; бульвар Олександрійський, 103,113,137; вул.

Партизанська, 18; бульвар Олександрійський, 169; бульвар М. Грушевського, 46; вул. Героїв Крут, 98 /кв.1-108/; вул. І. Мазепи, 65-а; вул. Ставищанська, 128; Бульвар Олександрійський, 167,157,78; вул. Тімірязєва, 2; вулиця Водопійна, 9а; вул. Вокзальна, 4; вул. Гайок, 5; 130; вулиця І. Мазепи, 67а; вул. Героїв Чорнобиля, 5/2; вул. Мельника, 45; вул. Січневого прориву, 53; вул.

Сквирське шосе, 236; вул. Шолом Алейхема, 80; вул. Я. Мудрого, 28; вул.

Шевченко, 83; вул. Турчанінова, 1; провулок Будівельників, 4а; вул. Курсова, 33,35; вул. Карбишева, 65; вул. Таращанська, 161 /п.6-13/; вул. Курсова, 38; вулиця А. Линника, 3; вул. Шолом Алейхема, 98; вул. Шевченка, 95; вул. Січневого прориву, 15/12; вул. Гончара, 10; вул. Шолом Алейхема, 82; провулок Студентський, 7; провулок Інститутський, 3; вул. Крижанівського, 2а; вул.

Леваневського, 18; вул. Шевченка, 146; вул. Шолом Алейхема, 94; вул. Вокзальна, 22; вул. Пролетарська, 8; вул. І. Кожедуба,155А, 207А; вул. Січневого прориву, 3; вул. Водопійна, 14А; вул. Шевченка, 122а; проспект Князя Володимира, 3.

скасувати рішення Білоцерківської міської ради від 09.02.2017 № 469-25-VII в частині видатків за кодом програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету 4016021, код ТПКВКМБ/ТКВКБМС /типова програмна класифікація видатків та кредитування місцевих бюджетів/Тимчасова класифікація видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування/ 6021, код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету 0610 "Капітальний ремонт ліфтів /в т. ч. експертне обстеження, ПКД" на суму 900 000 грн;

скасувати рішення Білоцерківської міської ради від 14.04.2017 № 642-29-VII в частині видатків за кодом програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету 4016021, код ТПКВКМБ/ТКВКБМС /типова програмна класифікація видатків та кредитування місцевих бюджетів/Тимчасова класифікація видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування/ 6021, код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету 0610 "Капітальний ремонт ліфтів /в т. ч. експертне обстеження, ПКД" на суму 1 300 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що утримання багатоквартирних будинків здійснюється за рахунок коштів власників житлових та нежитлових приміщень, розміщених у них, а відтак витрачання бюджетних коштів на утримання цих будинків (встановлення засобів обліку споживання води та теплової енергії; ремонт ліфтового обладнання) є порушенням принципів цільового використання коштів та справедливості і неупередженості, порушенням бюджетної дисципліни, а також порушенням прав співвласників інших будинків, які не зазначені у Додатках до оскаржуваних рішень.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від
23.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що бюджетне фінансування на встановлення за адресами, зазначеними у Додатках до оскаржуваних рішень, засобів обліку використання, регулювання та споживання води та теплової енергії було виділено в рамках Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Біла Церква на 2017 рік, затвердженої рішенням Білоцерківської міської ради від 22.12.2016 №413-22-VII, що спрямована на забезпечення сталого розвитку економіки у 2017 році, підвищення рівня життя і добробуту мешканців міста. Щодо видатків на капітальний ремонт ліфтів, в т. ч. експертне обстеження, то такі були виділені в рамках затвердженої рішенням Білоцерківської міської ради від 25.06.2015 №1508-76-VI Програми модернізації та заміни ліфтів в житлових будинках міста Біла Церква на 2015-2018 роки. Відтак суди констатували, що оскаржувані рішення прийняті у межах та у спосіб визначених законом повноважень. Також суди попередніх інстанцій зазначили про те, що позивачем не доведено порушення спірними правовідносинами його прав та охоронюваних законом інтересів

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.12.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від
03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згастаттями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 18.06.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

На адресу суду касаційної інстанції від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просив суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з'ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Білоцерківської міської ради від 25.06.2015 № 1508-76-VI була затверджена Програма модернізації та заміни ліфтів в житлових будинках міста Біла Церква на 2015-2018 роки.

Також, рішенням від 22.12.2016 №413-22-VII Білоцерківська міська рада Київської області затвердила Програму соціально-економічного та культурного розвитку міста Біла Церква на 2017 рік, де в розділі 3.8 "Будівництво житла та об'єктів соціально-культурної сфери", пункті - житлово-комунальне господарство передбачено: реконструкція /оснащення житлового фонду/ засобами обліку, використання, регулювання та споживання води та теплової енергії; заплановані роботи на 104-х об'єктах.

Для реалізації зазначених Програм розвитку Білоцерківською міською радою рішенням № 386-22-VII від 22.12.2016 затверджено бюджет м. Біла Церква на 2017 рік. Додатком № 6 до цього рішення визначено Перелік об'єктів, видатки на які у 2017 році будуть проводитися за рахунок коштів бюджету розвитку.

В подальшому рішеннями Білоцерківської міської ради Київської області від
09.02.2017 469-25-VII (а. с.42-47) та від 14.04.2017 № 642-29-VII (а. с. 93-100) вносилися зміни до додатку № 6 рішення міської ради від 22.12.2016 "Про бюджет м. Біла Церква на 2017 рік", а саме: в частині видатків на реконструкцію (оснащення житлового фонду) засобами обліку, використання, регулювання та споживання води та теплової енергії по багатоквартирних будинках, зазначених в Переліку, а також частині видатків на капітальний ремонт ліфтів (в т. ч. експертне обстеження).

Вважаючи, що витрачання на зазначені цілі бюджетних коштів є порушенням принципів цільового використання коштів, а також бюджетної дисципліни, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:

затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Статтею 59 Закону №280/97-ВР визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених частини 1 статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні".

При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства.

Положеннями статті 13 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать: регулювання діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад; затвердження місцевих програм розвитку у сфері теплопостачання, участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері.

Частиною другою статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Верховною Радою України 15.07.1997 визначено, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в межах своїх повноважень на пленарному засіданні Білоцерківською міською радою 25.06.2015 було прийнято рішення № 1508-76-VI (а. с.139, том І), яким затверджено Програму модернізації та заміни ліфтів в житлових будинках міста Біла Церква на 2015-2018 роки. Це рішення прийнято з врахуванням рішення колегії Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 01.04.2003 №12 "Про стан ліфтового господарства у житловому фонді України", наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду "Про затвердження правил будови і безпечної експлуатації ліфтів" від 01.09.2008 № 190.

Програма розвитку затверджена з метою поліпшення роботи ліфтового господарства та забезпечення надійної і безпечної експлуатації ліфтів у житловому фонді всіх форм власності міста Біла Церква у зв'язку з масовим старінням ліфтового господарства та передбачає заходи по заміні, реконструкції (модернізації) ліфтів, які відпрацювали призначений термін експлуатації (25 і більше років).

Напрямками діяльності, що здійснюються у межах загального фонду місцевого бюджету згідно Програми є: проведення технічної експертизи ліфтів; проведення капітального ремонту ліфтів; проведення реконструкції /модернізації/ ліфтів; проведення заміни ліфтів; проведення диспетчеризації ліфтів.

Додатком №1 до цієї Програми передбачено перелік ліфтів, які відпрацювали нормативний термін експлуатації 25 років або мають передчасний фізичний знос ліфтового обладнання, що включає 496 ліфтів по різним адресам міста Біла Церква.

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем
22.12.2016 на засіданні ради було затверджено Програму соціально-економічного та культурного розвитку міста Біла Церква на 2017 рік (рішення Білоцерківської міської ради №413-22-VII), яка спрямована на забезпечення сталого розвитку економіки у 2017 році, підвищення рівня життя і добробуту мешканців міста. Так, цією Програмою визначені цілі та пріоритети м. Біла Церква на 2017 рік, конкретні завдання та заходи економічного і соціального розвитку міста, прогнозні розрахунки показників соціально-економічного розвитку міста на 2017 рік, які відображають наміри структурних підрозділів міської ради та виконавчого комітету, а також підприємств, організацій і господарств міста щодо результатів їх діяльності у наступному році. В пункті 3.9 цієї Програми розвитку передбачено, що одним із завдань є впровадження енергозберігаючих у житловому фонді міста, в т. ч., встановлення засобів обліку на системах централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Суди встановили, що рішення ради від 22.12.2016 №413-22-VII в судовому порядку не скасовано та є чинним.

Власне рішення відповідача від 09.02.2017 №469-25-VII та від 14.04.2017 №642-29-VII (зі змінами та доповненнями), якими були затверджені видатки на встановлення за адресами, зазначеними у Додатках до оскаржуваних рішень, засобів обліку використання, регулювання та споживання води та теплової енергії, а також проведення капітального ремонту ліфтів, в т. ч., експертне обстеження є предметом спору у цій справі.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 10 Бюджетного кодексу України програмна класифікація видатків та кредитування місцевого бюджету формується місцевим фінансовим органом за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту рішення про місцевий бюджет у бюджетних запитах.

Програмна класифікація видатків та кредитування місцевого бюджету формується з урахуванням вимог Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, яка затверджується Міністерством фінансів України.

З оскаржуваних рішень вбачається, що програмна класифікація видатків та кредитування місцевого бюджету сформована відповідно до вимог програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, затвердженої наказом Мінфіну України від 02.12.2014 № 1195 "Про затвердження Структури кодування програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів і Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів / Тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільового методу".

Частиною 3 статті 71 Бюджетного кодексу України передбачено, що капітальні видатки бюджету розвитку спрямовуються на: соціально-економічний розвиток регіонів; виконання інвестиційних проектів; будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об'єктів соціально-культурної сфери і житлово-комунального господарства; будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів; будівництво і придбання житла окремим категоріям громадян відповідно до законодавства; збереження та розвиток історико-культурних місць України та заповідників; будівництво та розвиток мережі метрополітенів; придбання вагонів для комунального електротранспорту; розвиток дорожнього господарства; придбання шкільних автобусів та автомобілів швидкої медичної допомоги; комп'ютеризацію та інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів; природоохоронні заходи; інші заходи, пов'язані з розширеним відтворенням.

Відповідно до частини 5 статті 71 Бюджетного кодексу України кошти бюджету розвитку щодо здійснення заходів на будівництво, реконструкцію і реставрацію об'єктів виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури розподіляються за об'єктами за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради при затвердженні місцевих бюджетів та при внесенні змін до них. За об'єктами, строк впровадження яких довший, ніж бюджетний період, визначаються індикативні прогнозні показники бюджету розвитку у складі прогнозу місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди та враховуються при затвердженні місцевих бюджетів протягом усього строку впровадження таких об'єктів.

Статтею 91 Бюджетного кодексу визначено, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів належать видатки на програми природоохоронних заходів місцевого значення, заходи програм у сфері житлово-комунального господарства з будівництва та реконструкції водопровідних та каналізаційних очисних споруд, доочищення питної води, модернізації систем теплопостачання, заміни природного газу альтернативними видами палива, модернізації та ремонту ліфтового господарства, реконструкції та ремонту житлових будинків, оснащення житлового фонду будинковими засобами обліку енергоносіїв та споживання води, капітального ремонту, реконструкції, будівництва мереж зовнішнього освітлення вулиць, капітального ремонту гуртожитків, що передаються у власність територіальних громад, впровадження енергозберігаючих технологій.

Зміст наведених норм права свідчить, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися за рахунок цього бюджету належать, зокрема, видатки спрямовані на реконструкцію об'єктів житлово-комунального господарства, а також модернізацію та ремонт ліфтового господарства.

Водночас в листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.07.2015 №8/9-2218-15 "Щодо фінансування робіт з капітального ремонту будинку" зазначено, що колишніми власниками у розумінні статті 13 Закону України "Про теплопостачання" є територіальні громади та держава, тому механізм виділення бюджетних коштів на проведення робіт з капітального ремонту будинку не скасовується. Органи місцевого самоврядування і надалі можуть /і мають/ приймати участь у фінансуванні капітального ремонту будинків згідно з прийнятими відповідними програмами. Дана інформація доведена Департаментом житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради в листі від
27.04.2017 № 475 (а. с.58).

Суди попередніх інстанцій встановили, що реконструкція (оснащення житлового фонду) засобами обліку, використання, регулювання та споживання води та теплової енергії із залученням фінансування з місцевого бюджету за адресами, що зазначені в Додатку № 6 до рішення ради від 09.02.2017 №46925-VII, була здійснена на підставі численних звернень та заяв мешканців багатоквартирних будинків, депутатів, ОСББ, листів комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (а. с.28-39, том І).

Відділом капітального будівництва Білоцерківської міської ради листом від
12.05.2017 року № 183 (а. с.106-107, том І) надано інформацію про те, що відділ, як розпорядник коштів, виконує роботи по оснащенню житлового фонду засобами обліку, використання, регулювання та споживання води та теплової енергії на підставі рішення міської ради (Додаток № 6 зі змінами) від 22.12.2016 №386-22-VII; після виконання робіт закінчені будівництвом об'єкти передаються на баланс КП "Білоцерківтепломережа"; до листа додано таблицю, в якій наведено стан виконання робіт по об'єктах.

Також суди встановили, що 20.06.2013 Білоцерківською міською радою було прийнято рішення №1008-43-VI "Про організацію надання житлово-комунальних послуг у місті Біла Церква", пунктом 5 якого було зобов'язано виконавців житлово-комунальних послуг прийняти будинкові прилади обліку на свій баланс з подальшою їх експлуатацією, витратами та поточним обслуговуванням, що стверджується копією цього рішення, яке є по даний час чинним (а. с.48-50, том І).

На підставі інформації, зазначеної у листі КП БМР "Білоцерківтепломережа" від
24.04.2017 № 724 (а. с.40-41, том І), суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що єдиним спеціалізованим підприємством в місті, яке має можливість забезпечити належну експлуатацію, обслуговування, ремонт та повірку будинкових приладів обліку теплової енергії є КП "Білоцерківтепломережа", а тому будинкові прилади обліку (лічильники) обліковуватимуться на балансі цього підприємства та перебуватимуть у комунальній власності міста, тобто, у власності територіальної громади м. Біла Церква.

Таким чином, за наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що рішення Білоцерківської міської ради Київської області від
09.02.2017 469-25-VII та від 14.04.2017 №642-29-VII в частині за кодом програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету 4716310, код ТПКВКМБ/ТКВКБМС (типова програмна класифікація видатків та кредитування місцевих бюджетів) Тимчасова класифікація видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування 6310, код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету 0490 "Реконструкція/оснащення житлового фонду) засобами обліку, використання, регулювання та споживання води та теплової енергії (в т. ч. ПКД)" на суму 1 175 000 грн на багатоквартирні будинки, відповідає вимогам законодавства, прийняті у спосіб та у межах визначених законодавством повноважень, а відтак не підлягають скасуванню.

Щодо вимог позивача про скасування рішень Білоцерківської міської ради Київської області від 09.02.2017 №469-25-VII та від 14.04.2017 №642-29-VII в частині видатків на капітальний ремонт ліфтів (в т. ч. експертне обстеження), колегія суддів зазначає таке.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Білоцерківської міської ради від 25.06.2015 №1508-76-VI була затверджена Програма модернізації та заміни ліфтів в житлових будинках міста Біла Церква на 2015-2018 роки. У додатку №1 цієї Програми наведено перелік ліфтів, які відпрацювали нормативний термін експлуатації (25 років) або мають передчасний фізичний знос ліфтового обладнання, що включає 496 ліфтів по різним адресам міста (а. с.151-161, том І).

Суди попередніх інстанцій встановили, що в структуру тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для житлових будинків, який затверджено рішеннями Білоцерківської міської ради від 09.09.2014 №332 (а. с.171-176, том І), включено, в т. ч., технічне обслуговування ліфтів та енергопостачання для ліфтів (згідно норм і правил).

Включення до місцевого бюджету на 2017 рік видатків на проведення термінової модернізації (реконструкції), експертного обстеження, капітального ремонту ліфтів було зумовлене численними зверненнями мешканців багатоповерхових будинків щодо технічного стану ліфтів, а також зношеністю ліфтового обладнання.

У листі Департаменту житлово-комунального господарства від 16.06.2017 №857 (а. с.166-167) зазначено про те, що з метою уникнення небажаних наслідків в зв'язку з видатками на ремонт потенційно небезпечних об'єктів /ліфтів/, недопущення відхилень від вимог законодавства України, дотримання норм, стандартів і правил, департаментом замовляються експертизи щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом "капітальний ремонт пасажирських ліфтів у житлових будинках", які виконує Державне підприємство Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПроектреконструкція" (а. с.175-202, том І).

Враховуючи наведені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості доводів позивача про нецільове використання відповідачем бюджетних коштів.

Також колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність позивачем порушення спірними правовідносинами його прав та охоронюваних законом інтересів, з огляду на таке.

Так, рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1 , 2 статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Разом з тим, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але й вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

У спірному випадку позивачем не наведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено порушення прав та інтересів ОСОБА_1.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами першої та апеляційної інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві та апеляційній скарзі з урахуванням яких судами вже надана оцінка встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга позивача не містить.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За правилами частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для їх скасування - відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 у справі №357/3499/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

О. П. Стародуб