ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2018 року

Київ

справа №820/1908/16

адміністративне провадження №К/9901/24930/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду у складі судді Спірідонова М.О. від 18 травня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Мельнікової Л.В., суддів Донець Л.О., Бартош Н.С. від 28 липня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікаль» до Східної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІКАЛЬ» (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач/Інспекція), в якому, з урахуванням заяв про доповнення та зміну позовних вимог, просило: 1) визнати протиправними дії щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 03 листопада 2015 року №031120151; 2) визнати протиправною бездіяльність щодо не виконання зобов'язань за договором про визнання електронних документів від 03 листопада 2015 року №031120151, у зв'язку з чим вважати такий договір пролонгованим з моменту його розірвання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір про визнання електронних документів, укладений між платником податків та контролюючим органом, може бути розірвано у встановлених Законом випадках, які, в даному випадку, відсутні, зокрема, вказує, що місце реєстрації підприємства не змінювалось, відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. За наведеного вважає дії Інспекції щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів протиправними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Інспекції щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 03 листопада 2015 року №031120151; визнано протиправною бездіяльність Інспекції щодо не виконання зобов'язань за договором про визнання електронних документів; зобов'язано Інспекцію вважати договір про визнання електронних документів пролонгованим з моменту його розірвання; стягнуто на користь Товариства сплачений судовий збір у сумі 2756,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що на момент розірвання Інспекцією укладеного із позивачем договору про визнання електронних документів строк дії посилених сертифікатів не закінчився, місце реєстрації позивач не змінював, а тому у відповідача не було законних підстав для вчинення дій щодо розірвання такого договору в односторонньому порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року в частині задоволення позовних вимог Товариства про визнання протиправною бездіяльності Інспекції щодо не виконання зобов'язань за договором про визнання електронних документів від 03 листопада 2015 року №031120151; про зобов'язання Інспекції вважати договір про визнання електронних документів від 03 листопада 2015 року №031120151 пролонгованим з моменту його розірвання з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні цих вимог. Також скасовано рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Інспекції на користь Товариства сплачений судовий збір у сумі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. та прийнято нове рішення, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції на користь Товариства у відшкодування судових витрат 682 (шістсот вісімдесят дві) грн.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції у згаданій частині, суд апеляційної інстанції погодився із висновком про обґрунтованість заявлених Товариством позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача по розірванню в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, однак зазначив, що позивачем не надано доказів, які б беззаперечно свідчили про невиконання відповідачем обов'язків за договором від 03 листопада 2015 року №031120151 та встановлені судом обставини не дають підстав для висновку про неможливість вчинення сторонами відповідних дій, обумовленими цим договором, у зв'язку з чим вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вважати договір пролонгованим задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій просила їх скасувати у цій частині та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив про незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, оскільки з метою комплексного відпрацювання підприємств групи ризику, які формують схемний кредит та мінімізують податкові зобов'язання, орган ДФС, де зареєстрований платник податків, зобов'язаний звірити реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними Товариства. Наведене, на думку Інспекції, свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У визначені ухвалою строки заперечення на касаційну скаргу не надходили.

В подальшому, справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України й протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство зареєстровано у статусі юридичної особи за кодом - 39324250, адреса: 61010, вул. Гордієнківська, 23, офіс.11,12, м. Харків, відомості щодо чого підтверджуються даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 06 квітня 2016 року.

Центром сертифікації ключів позивачу сформовані та видані посилені сертифікати підписувача ЕЦП із строком чинності з 03 листопада 2015 року по 03 листопада 2016 року.

03 листопада 2015 року між Товариством та Інспекцією укладено договір №031120151 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Згідно із умовами договору орган ДФС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп'ютерну обробку, забезпечити направлення квитанцій на електронну адресу платника податків. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місяця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

У відповідності до квитанції №2 відповідачем прийнято вказаний договір, реєстраційний номер 9224265198.

04 квітня 2016 року листом за №3733/10/20-38-08-02-09 Інспекція повідомила позивача про розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів відповідно розділу 6 пункту 4, а також зазначила, що питання щодо укладення договору про визнання електронних документів буде вирішено по суті після приведення реєстраційних даних платника податків у відповідність.

Касаційний суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваних дії відповідача щодо розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.7 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) контролюючі органи мають право на отримання від платників податків, платників єдиного внеску та надання у межах, передбачених законом, документів в електронному вигляді.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (далі по тексту - Інструкція), положення якої були чинними на момент спірних відносин.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Розділом VІ додатку І Інструкції встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. З моменту укладання цього Договору всі попередні домовленості та укладені правочини між Платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації. У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Згідно частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 1 статті 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, одностороннє розірвання договору означає односторонню волю сторони угоди, яка має право на вчинення таких дій, що, у свою чергу, передбачає доведеність з боку управленої сторони наявності обставин, з якими умови договору пов'язують можливість реалізації права однієї із сторін на одностороннє розірвання договору.

В межах спірних правовідносин законодавством встановлено виключні випадки, які дають право органу ДФС розірвати договір в односторонньому порядку, а саме: у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження існування обставин, з якими законодавство та умови угоди пов'язують можливість її одностороннього розірвання, а саме: доказів ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або доказів зміни місця реєстрації, іншого істотного порушення позивачем умов договору тощо, касаційний суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що у відповідача не було законних підстав для вчинення дій по розірванню укладеного із Товариством договору в односторонньому порядку.

Обставини ж комплексного відпрацювання підприємств групи ризику та необхідності звірки реєстраційних даних Товариства, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, не є таким, що в силу згаданих положень законодавства зумовлюють підстави для розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині вказаних дій Інспекції.

Щодо позовних вимог, рішення про відмову у задоволенні яких прийнято судом апеляційної інстанції, то в цій частині рішення відповідачем не оскаржується, а тому, враховуючи положення частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційним судом не переглядається.

За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні рішень, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року та Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду