Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.02.2021 року у справі №420/8997/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року

м. Київ

справа № 420/8997/20

касаційне провадження № К/9901/5822/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л. І.,

суддів: Хохуляка В. В., Ханової Р. Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСДОСВІТ" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 (суддя - Вовченко О. А.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 (головуючий суддя Шеметенко Л. П., судді Стас Л. В., Турецька І. О.) у справі № 420/8997/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСДОСВІТ" (далі у тексті - ТОВ "ТРАНСДОСВІТ", Товариство) до Державної податкової служби України (далі у тексті - ДПС України) про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСДОСВІТ" звернулось до суду із позовною заявою до Державної фіскальної служби України, у якій позивач, із урахуванням уточнень, просив визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 13.09.2017 щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних № 68,69,70,71,72,73,74,75,76,77,78,79,80,81,82,83 від 30.08.2017 року; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні подані ТОВ "ТРАНСДОСВІТ" датою їх подання, а саме: від 30.08.2017 за № 68,69,70,71,72,73,74,75,76,77,78,79,80,81.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2020, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021, у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено, задоволено клопотання представника позивача про залишення позову без розгляду та адміністративний позов ТОВ "ТРАНСДОСВІТ" залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з цим позовом.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що Товариство пропустило строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а підстав для поновлення позивачу цього строку немає. Суд відхилив довід Товариства, що строк звернення до адміністративного суду з таким позовом встановлений пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України), вказавши, що строк, на який посилається позивач, стосується оскарження рішень контролюючого органу у сфері податкових відносин про нарахування податкових зобов'язань.

ТОВ "ТРАНСДОСВІТ" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Верховний Суд ухвалою від 26.04.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права обґрунтовані посиланням на те, що відповідно до пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України будь-яке рішення контролюючого органу може бути оскаржено до суду в межах 1095 днів, що підтверджують висновки Верховного Суду викладені у постановах від 17.07.2019 у справі № 640/46/19 та від 14.02.2019 у справі 813/4921/17. Згідно з доводами Товариства, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.07.2020 у справі №
1.380.2019.006119 щодо перебігу строку звернення до адміністративного суду, на які посилався відповідач у клопотанні та які були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при застосуванні норм права, не були прогнозованими з точки зору позивача. Водночас, з огляду на те, що вказана у висновках Верховного Суду зміна у тлумаченні закону виникла після прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, які оскаржуються у даній справі, та ТОВ "ТРАНСДОСВІТ" розраховував на можливість оскарження таких рішень протягом 1095 днів, позивач вважає, що є обґрунтовані підстави для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

ДПС України не надала суду відзиву на касаційну скаргу Товариства, що в силу частини 4 статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Строк звернення до адміністративного суду врегульований статтею 122 КАС України.

Відповідно до частини першої цієї статті позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 КАС України або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини 2 статті 122 КАС України).

Наведені норми встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми ПК України.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим - третім пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що із урахуванням строків давності, визначених пункту 56.18 статті 56 ПК України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 58.19 статті 58 ПК України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених пункту 102.1 статті 102 ПК України, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пункту 102.1 статті 102 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 ПК України в системному зв'язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов'язань.

У постанові від 24.04.2020 (справа №520/6895/19) Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, зробив висновок, що законодавець в абзаці першому пункту 56.18. статті 56 Кодексу під висловом "або інше рішення контролюючого органу" розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов'язання платника податків.

Отже, Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС, а не Податковим кодексом України.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного із визначенням грошових зобов'язань, викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.

При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами про визнання протиправним рішення контролюючого органу у сфері оподаткування.

Відтак, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі статті 123 КАС, оскільки позивач, звернувшись до суду з позовом
11.09.2020, пропустив строк звернення до суду, не вказавши поважних причин, з яких строк був пропущений. Не наведено доводів, окрім посилань на непрогнозованість змін внесених рішенням Верховного Суду, щодо таких причин і у касаційній скарзі.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 350 КАС межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСДОСВІТ" залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ. І. Бившева В. В. Хохуляк Р. Ф. Ханова