Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2019 року

Київ

справа №810/2129/16

адміністративне провадження №К/9901/31252/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної фіскальної служби України

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 року (Судді: Дудін С.О., Кушнова А.О., Горобцова Я.В.),

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 року (Судді: Лічевецький І.О., Мельничук В.П., Мацедонська В.Е.),

у справі № 810/2129/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі - «ТОВ «Фоззі-Фуд») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій: від 14.06.2016 року № 000563 на суму 17 000 грн, від 14.06.2016 року № 000564 на суму 17 000 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 року позов задоволений.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення і прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування касаційної скарги зазначив, що відповідачем правомірно до позивача за несвоєчасне подання звітів за листопад 2015 року (а саме 10.12.2015 року), як це передбачено ч. 3 ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на підставі абз. 18 ч. 2 статті 17 Закону України № 485/95-ВР застосовані штрафні санкції, оскільки в розумінні вищенаведеної норми ч. 3 ст.16 Закону України № 485/95-ВР останнім днем подання звіту є 9 число (місяця).

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій,10.12.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Головного управління ДФС у Київській області подані звіти: про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв за листопад 2015 року за формою № 1-ОА та звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів за листопад 2015 року за формою № 1-ОТ.

Вказані звіти одержані ДФС 10.12.2015 року.

Внаслідок несвоєчасного подання двох звітів про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів за листопад 2015 року, на підставі висновку Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 25.02.2016 року № 1/10-36-21-02, Державною фіскальною службою України 14.06.2016 року прийняті рішення № 000563 та № 000564 про застосування до позивача фінансових санкцій у загальному розмірі 34 000 грн. (по 17 000 грн за кожне).

Судами встановлено, що несвоєчасне подання звітів за листопад 2015 року (а саме 10.12.2015 року) обмовлено відповідачем тим, що зміст ч. 3 статті 16 Закону № 481 передбачає останній день подання звіту - 9 число (місяця).

Отже спір у цій справі фактично зводиться до тлумачення змісту частини 3 статті 16 Закону № 481, а саме: чи включається 10 число місяця, наступного за звітним, до останнього дня строку для подачі звітів за формами N 1-ОА та N 1-ОТ.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанції посилались на те, що ані Законом № 481, ані Податковим кодексом України, чи іншим нормативно-правовим актом не визначені загальні правила обчислення строків подачі звітності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 485/95-ВР (далі - Закон № 485/95-ВР) встановлено, що суб'єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Отже дата закінчення в даному випадку поєднана з прийменником "до", у зв'язку з чим така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь. Тому вживати після цієї дати прислівник «включно» зайве. Отже кінцева дата є останнім днем терміну для подання звіту.

На підставі цього, суд вважає, що формулювання, наведене в частині 3 статті 16 Закону №481 щодо обов'язку суб'єкта господарювання подавати «щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» слід розцінювати як таке, що включає останнє число (десяте) граничного строку у період подання відповідної звітності.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзацом 18 ч.2 ст. 17 Закону № 481 передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17 000 гривень.

З урахуванням викладеного, висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо відсутності в діях позивача порушень вимог Закону № 481/95-ВР щодо подання звітів в останній день їх подання - 10.12.2015 року - є вірним.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що кінцевою календарною датою подачі звітів про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів слід вважати саме 10 число місяця, наступного за звітним, що, в свою чергу, свідчить про те, що відповідні звіти за листопад 2015 року були подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» своєчасно. Отже підстави для притягнення позивача до відповідальності відсутні.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко