Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2019 року

Київ

справа №593/283/17

адміністративне провадження №К/9901/32140/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді -доповідача Берназюка Я.О., суддів: Коваленко Н.В., Гриціва М.І., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 593/283/17

за позовом ОСОБА_1

до Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області

на постанову Бережанського районного суду Тернопільської області (у складі судді Шміло В.І.) від 26 травня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Судової-Хомюк Н.М., Гуляка В.В., Коваля Р.Й.) від 11 жовтня 2017 року

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Бережанського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просив визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати Бережанське об'єднане Управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області призначити та виплатити йому пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з часу виникнення такого права, а саме з 03.09.2017 року та в подальшому.

В обґрунтування вимог зазначив, що відповідачем йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з мотивів того, що пільговий стаж не підтверджений первинними документами, а посада на якій він працював не дає йому права на пільгову пенсію, оскільки посада, зазначена у належній йому трудовій книжці, не відповідає посадам, зазначеним у Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Вважає, таку відмову відповідача незаконною, оскільки його сумарний пільговий стаж роботи становить 14 років 4 місяці 0 днів, що дає йому право на призначення та виплату пенсії на підставі п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в призначенні якої йому було незаконно відмовлено.

Постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 26 травня 2017 року позов задоволено, визнано дії Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» незаконними та протиправними та зобов'язано Бережанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з часу його звернення за призначенням пільгової пенсії, тобто з 03 вересня 2016 року та в подальшому.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що необхідний пільговий стаж позивача за період з 24 січня 1983 року по 10 червня 2004 року підтверджений документально, тому підлягає включенню до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах. Крім того судом зроблено висновок, що оскільки під час роботи позивача у період до 3 липня 1992 року атестація робочих місць відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.08.1992 №442 запроваджена ще не була, то відповідно і записів про таку атестацію у трудовій книжці позивача не повинно бути.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року вказане рішення суду першої інстанції змінено та викладено абзац третій резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Зобов'язати Бережанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з часу його звернення за призначенням пільгової пенсії, тобто з 03 вересня 2016 року». В решті постанову залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення, зокрема зазначив, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив даний публічно-правовий спір, вірно визначив, що пільгову пенсію позивачу відповідач зобов'язаний призначити з часу звернення за призначенням, тобто з 03 вересня 2016 року, проте не врахував, що резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє, тому помилково зазначив у резолютивній частині про зобов'язання відповідача виплачувати пенсію «в подальшому».

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Бережанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області звернулося із касаційною скаргою, в якій просить про скасування постанови Бережанського районного суду Тернопільської області від 26 травня 2017 року і постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволення позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач, маючи загальний стаж роботи 29 років 1 місяць 3 дні та пільговий стаж на посадах за Списком №2, що становить 14 років 4 місяці 0 днів, та з настанням пенсійного віку звернувся до Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із письмовою заявою та доданим до неї необхідними документами про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» статті 13 Закону України « Про пенсійне забезпечення», однак 27 січня 2017 року він отримав від відповідача лист за № 322/04, яким йому було відмовлено у призначенні такої пенсії.

Відмова мотивована тим, що позивачу не зараховано до пільгового стажу період його роботи з 06 січня 1978 року по 25 листопада 1981 року та з 09 жовтня 1982 року по 04 серпня 1986 року на посаді зварщика в колгоспі «Золоте руно», оскільки Списком №2 Розділу ХХХІІ, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах» ( чинний на час роботи позивача) посади зварника не зазначена.

Позивачу не зараховано до пільгового стажу період його роботи з 29 листопада 1981 року по 13 вересня 1982 року на посаді газозварщика в колгоспі «Україна» (згідно записів трудової книжки), оскільки не підтверджена робота позивача протягом повного робочого дня на посаді газоелектрозварника, а також посада, яка зазначена в трудовій книжці не співпадає з посадою зазначеною в пільговій довідці.

Також, не зараховано до пільгового стажу період роботи позивача з 22 серпня 1986 року по 31 жовтня 1989 року на посаді електрозварщика на Тернопільському бавовняному комбінаті та з 01 листопада 1989 року по 10 серпня 1990 року - електрогазозварщиком на Тернопільському бавовняному комбінаті згідно поданої позивачем уточнюючої довідки, з тих підстав, що позивачем не долучались копії наказів на підставі яких можливо зарахувати пільговий стаж 3 роки 11 місяців 19 днів за вищезгаданий період роботи.

Крім цього, у зв'язку з тим, що у належній позивачу трудовій книжці міститься запис про прийняття на посаду газоелектрозварщика з 20 серпня 1990 року, проте назва господарства не вказана, і в наступних записах зазначено, що 02 березня 2000 року с/с «Батьківщина» було переіменовано на ТзОВ Агрофірма «Світанок», яке переіменовано на ПВАП "Світанок", а з 02 лютого 2001 року ТзОВ Агрофірма «Світанок» переіменовано на ПВАП «Світанок», однак підстави проведення перейменування в трудовій книжці відсутні.

Також не зараховано період роботи позивача з 22 жовтня 2007 року по 27 листопада 2012 рік на посаді електрогазозварником у ВАТ « Бережанський завод «Керамік», яке перетворено в ТзОВ «Бережанський завод «Керамік» 28 липня 2010 року, згідно уточнюючої довідки, оскільки дана довідка не відповідає формі, встановленій згідно додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Вважаючи прийняте рішення щодо відмови у призначенні йому пільгової пенсії за Списком № 2 протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Касаційна скарга Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області обґрунтована тим, що у трудовій книжці позивача містяться неточності, що не дозволяють підтвердити загальний трудовий стаж. Зазначає, що загальний стаж позивача становить 29 років 1 місяць 3 дні, у тому числі пільговий стаж - 6 років 2 місяці 17 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.

Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року№1058-IV (далі - Закон 1058-IV).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Cписком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

За приписами статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 № 1451/11731, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Розділом XXXII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник".

Розділом XXXIII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №2 10, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник".

Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII "Загальні професії" передбачені професії "електрозварники" та "газозварники".

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Враховуючи наведені положення законодавства, судами попередніх інстанцій досліджено та вірно встановлено, що належній позивачу трудовій книжці Серії НОМЕР_1, заповненій 22 серпня 1986 року відповідною особою колгоспу «Золоте руно», було помилково зазначено займану ним посаду «зварщик», а не «газоелекторозварщик», та у зв'язку з тим, що даний колгосп вже ліквідовано позивач не мав можливості привести у відповідність назву посади, на якій він фактично працював, з «зварщика» на «газоелектрозварщика», оскільки такі обставини підтверджуються довідкою № 544 від 25 серпня 2016 року Біщівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області.

Із досліджених судами записів трудової книжки Серії НОМЕР_1, заповненої 22 серпня 1986 року на ім'я позивача, слідує, що ОСОБА_1 в період з 29 листопада 1981 року по 13 вересня 1982 року працював на посаді «газозварщика» в колгоспі «Україна» і його пільговий стаж роботи на даній посаді становить 8 місяців 4 дні, а тому пільговий стаж за даний період належно підтверджений, оскільки трудова книжка є основним документом, що підтверджує такий стаж.

Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судів про доведеність факту, що період трудової діяльності позивача з 09 жовтня 1982 року по 04 серпня 1986 рік - 3 роки 10 місяців 26 днів повинен зараховуватися йому як пільговий стаж за Списком №2 за професією «електрозварщик», оскільки у записі № 5 вищезазначеної трудової книжки теж було допущено помилку при написанні займаної ним посади та вказано посаду «зварщик», а не «електрозварщик», що підтверджується протоколом № 12 засідання правління колгоспу «Золоте руно» від 27 вересня 1982 року, на якому слухалася його заява про прийняття на роботу електрозварщиком, а не «зварщиком».

Також судами вірно зараховано до пільгового стажу період роботи позивача з 22 серпня 1986 року по 10 серпня 1990 року на посаді «електрозварщика» в Тернопільському бавовняному комбінаті та враховано, що ця обставина доводиться записами у належній ОСОБА_1 трудовій книжці, відповідно до яких його пільговий стаж за Списком №2 становить 3 роки 11 місяців 3 дні, а також довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за № 04/324 виданою 21 вересня 2016 року ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно».

В наступний період часу з 20 серпня 1990 року по 16 травня 2003 року позивач працював на посаді «газоелектрозварника» колгоспу «Золоте руно» ( с/с «Батьківщина», а/ф «Світанок», ТзОВ «Світанок», ПВАП «Світанок»), а тому його пільговий стаж за вказаний період, що не потребує підтвердження атестацією робочого місця, становить 2 роки.

Як встановлено судами, що довідкою за № 545 від 25 серпня 2016 року, виданою Біщівською сільською радою Бережанського району Тернопільської області, підтверджується, що господарство ПВАП «Світанок» протягом своєї діяльності перейменовувалося з колгоспу «Золоте руно» на с/с «Батьківщина», в подальшому - на а/ф «Світанок» та на ПВАП «Світанок».

Також підставно зараховано судами пільговий стаж роботи позивача, що становить 2 роки 1 місяць 4 дні, за період з 22 жовтня 2007 року по 27 листопада 2012 року роботи позивача на посаді «електрогазозварника» у ВАТ «Бережанський завод «Керамік», який було перетворено в ТзОВ «Бережанський завод «Керамік», оскільки це підтверджується довідкою, яка уточнює особливий характер праці або умов праці, які необхідні для призначення пільгової пенсії за №8 виданою 03 серпня 2016 року ТзОВ «Бережанським цегельним заводом «Керамік».

Доводи відповідача щодо невідповідності посади вказаної у довідці до Списку №2 колегія судді оцінює критично і вважає хибними, оскільки відповідно до Списку №2, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 в розділі ХХХІІІ «Загальні професії» зазначено займану позивачем посаду.

Верховний Суд також приймає до уваги, що обставини, які підлягали встановленню судами у даній справі і доказуванню, значно віддалені у часі, при цьому враховує ступінь вини позивача у відсутності повного об'єму необхідних для реалізації його прав документів та повноті записів у наявних підтверджуючих пільговий стаж документах, з огляду на те, що обов'язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб. Крім цього, згідно вимог частини 2 статі 71 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суди попередніх інстанції дійшли слушного висновку про наявність у позивача стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Доводи касаційної скарги не містять належних та об'єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки суду першої та апеляційної інстанцій.

У ній також не наведено інших аргументів, які б не були предметом перевірки судів та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Крім того, як убачається з касаційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, при цьому підставно змінив рішення суду першої інстанції, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко