Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.03.2018 року у справі №808/2739/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 808/2739/17

адміністративне провадження № К/9901/27928/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача: Желтобрюх І. Л.,

суддів: Блажівської Н. Є., Яковенка М. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року (суддя: Стрельнікова Н. В. ) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року (судді: Семенко Я. В., Бишевська Н. А., Добродняк І. Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Солекс" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Солекс" (далі - ТОВ "Агрофірма "Солекс", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від
09.06.2017 №0008271201, яким підприємству зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість на суму 61164 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року, позов було задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на те, що позивачем не дотримано вимог чинного законодавства щодо визначення обсягу податкових зобов'язань у березні 2017 року та вимог внесення змін до податкової звітності, що призвело до заниження податкових зобов'язань та від'ємного значення на 61 164 грн.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ "Агрофірма "Солекс" за березень 2017 року, за результатами якої складено Акт від 19.05.2017 №235/08-29-12-01/31676746.

В акті перевірки вказано на порушення підприємством вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податкові зобов'язання за березень 2017 року на 61 164 грн, що призвело до завищення суми від'ємного значення у розмірі 61 164 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0008271201 від 09.06.2017, яким ТОВ "Агрофірма " Солекс" зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість на 61 164
грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, судом першої інстанції встановлено обставини, які свідчать як про допущену підприємством помилку у даті складенні податкової накладної, так і про виправлення вказаної помилки платником податку шляхом подання розрахунку коригування до податкової накладної. При цьому, судом встановлено, що вказана податкова накладна не була прийнята підприємством до уваги при визначенні від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2017 року, у зв'язку з чим відповідач необґрунтовано зазначив про завищення від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2017 року. Крім цього, задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на те, що формальне допущення помилки у даті податкової накладної та, як наслідок, віднесення такої податкової накладної до іншого податкового періоду в ЄРПН не може свідчити про виникнення у позивача податкових зобов'язань, оскільки ПК України пов'язує дату виникнення податкових зобов'язань або з датою поставки товару або з датою оплати такого товару, а не з датою виписки податкової накладної та її реєстрації в ЄРПН.

Суд апеляційної інстанції погодився із такими висновками суду першої інстанції.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Отже, за загальновстановленими правилами податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ платника ПДВ - постачальника товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу (за правилом "першої події").

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Як вбачається з акту камеральної перевірки, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.187.1 ст.187 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язання за березень 2017 року на 61 164 грн та, як наслідок, завищення суми від'ємного значення у розмірі 61 164 грн.

Вказані висновки ґрунтуються на тому, що згідно з Автоматизованою системою співставлення ПЗ у березні 2017 року ТОВ "Агрофірма "Солекс" на адресу контрагента-покупця ТОВ "АТ КАРГІЛЛ" було виписано податкову накладну на загальну суму ПДВ 61 164 грн. Разом з цим, аналізом ЄРПН встановлено, що на дату складання акту камеральної перевірки, до вищевказаної податкової накладної складено та зареєстровано в ЄРПН у квітні 2017 року розрахунок коригування з датою виписки 14.04.2017 та датою реєстрації 19.04.2017, яким, згідно з таблицею №2, наведеною в акті перевірки, зменшено суму ПДВ на 61 164 грн.

Вважаючи, що виписаний та зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних у квітні 2017 року розрахунок коригування до податкової накладної, згідно з таблицею №2, має бути віднесено до додатку №1 та відображений у рядку 7 розділу 1 податкової декларації з ПДВ за квітень 2017 року згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, контролюючий орган дійшов висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань за березень 2017 року на 61 164 грн.

В ході судового розгляду справи суди встановили, що в березні 2017 року у ТОВ "Агрофірма "Солекс" не виникло податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 61 164 грн за операціями з постачання товару на адресу ТОВ "АТ КАРГІЛЛ", а тому й необхідності відображення цієї суми податку на додану вартість в податковій декларації з ПДВ за березень 2017 року у позивача не було, адже не настало будь-якої обставини з числа передбачених п. 187.1 ст. 187 ПК України.

Реєстрація ТОВ "Агрофірма "Солекс" податкових зобов'язань за березень 2017 року на суму 61 164 грн, так само як і подальше їх коригування, була пов'язана виключно із допущенням технічної помилки в даті податкової накладної, виписаної на адресу ТОВ "АТ КАРГІЛЛ".

В свою чергу, податковий орган наполягає на тому, що помилка у даті складання податкової накладної не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування до такої податкової накладної.

Дійсно, Порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної визначено пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, не передбачає виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Разом із тим, згідно позиції фіскального органу, викладеної в низці роз'яснень та податкових консультацій (в т. ч. Лист ДФСУ від 03.02.2016 №2208/6/99-99-19-03-02-15, Лист МГУ ДФС - Центрального офісу з ОВП від
26.05.2016 №11743/10/28-10-01-03-11, Лист ДФСУ від 05.05.2017 №89/6/99-99-15-03-02-15, тощо) податкова накладна, складена платником ПДВ за операцією з постачання товарів/послуг із зазначенням іншої дати, ніж дата виникнення "першої події" за такою операцією, може бути визначена платником як така, що зайво складена.

Платник податку на дату виявлення факту зазначення неправильної дати в зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній має право скласти "від'ємний" розрахунок коригування до податкової накладної, яка визначена ним як зайво складена, та зареєструвати його в ЄРПН.

Складення та реєстрація в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, визнаної платником податку як зайво складена, не позбавляє платника податку обов'язку скласти податкову накладну за операцією з постачання товарів/послуг із зазначенням у такій податковій накладній дати складання, що відповідає даті настання "першої події" за такою операцією.

Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН таким платником податку з дотриманням визначених Кодексом термінів реєстрації.

Керуючись наведеними вище роз'ясненнями позивачем самостійно було усунуто допущену помилку в податковій накладній безпосередньо в день її виписки шляхом подання розрахунку коригування до податкової накладної та виключення з неї всіх числових показників та подачею того ж дня нової податкової накладної із правильними реквізитами.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості висновку податкового органу про завищення позивачем суми від'ємного значення у період, що перевірявся, та, як наслідок, безпідставність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з мотивами суду першої та апеляційної інстанцій, якими вони керувалися при оцінці доказів і встановленні обставин справи, - що знаходиться поза межами касаційного перегляду, встановленими частиною 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І. Л. Желтобрюх

Судді: Н. Є. Блажівська

М. М. Яковенко