ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року

м. Київ

справа № 500/2570/23

адміністративне провадження № К/990/33663/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року (головуючий суддя - Кухтей Р.В., судді: Нос С.П., Шевчук С.М.)

у справі №500/2570/23

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними дій.

I. ПРОЦЕДУРА

1. 30 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення відомостей у передбачені пунктом 3 окремого доручення міністра оборони №912/з/29 від 23 червня 2022 року документи за вересень 2022 року про безпосередню участь позивача у бойових діях/забезпеченні ним здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених заходів;

- зобов`язати відповідача внести у передбачені пунктом 3 окремого доручення міністра оборони №912/з/29 від 23 червня 2022 року документи за вересень 2022 року відомості про безпосередню участь позивача у бойових діях/забезпеченні ним здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених заходів;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення відомостей у передбачені пунктом 3 окремого доручення міністра оборони №912/з/29 від 23 червня 2022 року документи за жовтень 2022 року про безпосередню участь позивача у бойових діях/забезпеченні ним здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених заходів;

- зобов`язати відповідача внести у передбачені пунктом 3 окремого доручення міністра оборони №912/з/29 від 23 червня 2022 року документи за жовтень 2022 року відомості про безпосередню участь позивача у бойових діях/забезпеченні ним здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених заходів;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення відомостей у передбачені пунктом 3 окремого доручення міністра оборони №912/з/29 від 23 червня 2022 року документи за листопад 2022 року про безпосередню участь позивача у бойових діях/забезпеченні ним здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених заходів;

- зобов`язати відповідача внести у передбачені пунктом 3 окремого доручення міністра оборони №912/з/29 від 23 червня 2022 року документи за листопад 2022 року відомості про безпосередню участь позивача у бойових діях/забезпеченні ним здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених заходів;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення відомостей у передбачені пунктом 3 окремого доручення міністра оборони №912/з/29 від 23 червня 2022 року документи за грудень 2022 року про безпосередню участь позивача у бойових діях/забезпеченні ним здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених заходів;

- зобов`язати відповідача внести у передбачені пунктом 3 окремого доручення міністра оборони №912/з/29 від 23 червня 2022 року документи за грудень 2022 року відомості про безпосередню участь позивача у бойових діях/забезпеченні ним здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених заходів;

- визнати протиправними дії відповідача щодо не виплати позивачу грошового забезпечення згідно постанови від 28 лютого 2022 року Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за вересень 2022 року у розмірі 3 333 грн;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу не доотриману ним суму грошового забезпечення згідно постанови від 28 лютого 2022 року Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за вересень 2022 року у розмірі 3 333 грн;

- визнати протиправними дії відповідача щодо не виплати позивачу грошового забезпечення згідно постанови від 28 лютого 2022 року Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за жовтень 2022 року у розмірі 26983,68 грн;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу не доотриману ним суму грошового забезпечення згідно постанови від 28 лютого 2022 року Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за жовтень 2022 року у розмірі 26 983,68 грн;

- визнати протиправними дії відповідача щодо не виплати позивачу грошового забезпечення згідно постанови від 28 лютого 2022 року Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за листопад 2022 року у розмірі 35 000 грн;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу не доотриману ним суму грошового забезпечення згідно постанови від 28 лютого 2022 року Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за листопад 2022 року у розмірі 35 000 грн;

- визнати протиправними дії відповідача щодо не виплати позивачу грошового забезпечення згідно постанови від 28 лютого 2022 року Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за грудень 2022 року у розмірі 41 281,85 грн;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу не доотриману ним суму грошового забезпечення згідно постанови від 28 лютого 2022 року Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за грудень 2022 року у розмірі 41 281,85 грн.

2. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.

3. Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

5. Не погодившись із вказаною ухвалою позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

6. Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з 05 жовтня 2021 року почали офіційно функціонувати окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

8. Таким чином, приписами КАС України визначено дві форми звернення учасників справи з апеляційною скаргою: в паперовій формі зі скріпленням власноручного підпису учасника справи (його представника) або в електронній формі з обов`язковим скріпленням документів власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

9. Суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга надіслана на електронну адресу суду, підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет» не застосовані. Оскільки апеляційна скарга подана на електронну пошту суду, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що така не може вважатися апеляційною скаргою, підписаною у встановленому законом порядку. Тому, така апеляційна скарга вважається непідписаною, не приймається до розгляду та повертається особі, яка її подала.

10. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначив, що такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 10 лютого 2021 року у справі №9901/335/20 та підтримана в ухвалах Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі №240/22777/21, від 16 червня 2022 року у справі №140/7739/21.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана на електронну пошту суду не може вважатися підписаною у встановленому законом порядку є хибним та спростовується позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в постанові від 13 вересня 2023 року №204/2321/22.

12. Так, у вказаній постанові зазначено, що якщо на документ накладено електронний підпис, що забезпечує ідентифікацію особи (за винятком адвокатів та інших осіб, зазначених у пункті 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи), але цей підпис накладений без використання підсистем ЄСІТС, а процесуальний документ направлений на офіційну електронну адресу суду, то немає підстав стверджувати, що такий електронний документ не підписаний.

13. Протилежний підхід нівелює приписи про юридичну силу електронного документа та презумпцію відповідності КЕП власноручному підпису, а також суперечить частині першій статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» і статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги».

14. Скаржник в касаційній скарзі зазначив, що станом на час подання апеляційної скарги представником позивача, який не є адвокатом, не було можливості подати апеляційну скаргу з використанням підсистеми «Електронний суд» у зв`язку з відсутністю технічної можливості цього сервісу приймати процесуальні документи на «оскарження судового рішення».

15. У зв`язку з чим, просив ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

17. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

18. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.

19. За приписами частини першої статті 296, частини першої статті 297 КАС України, апеляційна скарга подається у письмовій формі та безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

20. Згідно з частинами сьомою та восьмою статті 44 КАС України учасники справи мають право подати до суду документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) та вчиняти процесуальні дії в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

21. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

22. Відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

23. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

24. Вища рада правосуддя 17 серпня 2021 року затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС (Електронний кабінет, Електронний суд, відеоконференцзв`язок). З 05 жовтня 2021 року почали офіційно функціонувати підсистеми (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

25. Отже, з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку:

вводяться в дію підпункт 1 пункту 3, підпункт «а» підпункту 3 пункту 17, пункт 19 § 1 розділу 4 Закону; підпункт 5 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону - в частині щодо можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування офіційних електронних адрес та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет);

зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України; підпунктом 17.7 підпункту 17 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, підпунктом 15.7 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, підпунктом 15.8 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України - в частині фіксування судових засідань, що проводяться в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку.

26. Ці дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС».

27. Відповідно до пункту 3 Положення про ЄСІТС Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

28. Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора (підпункт 5.4 пункту 5 Положення про ЄСІТС).

29. Користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень (підпункт 5.6 пункту 5 Положення про ЄСІТС).

30. Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

31. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

32. Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення про ЄСІТС).

33. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).

34. У пункті 111 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. У разі надсилання судом документів на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом, ризики технічної неможливості доставки документа суду на відповідну адресу учасника судового процесу несе учасник судового процесу.

35. Використання електронного цифрового підпису врегульовано Законом України «Про електронні довірчі послуги» від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII (далі - Закон №2155-VIII), згідно зі статтею 1 якого автентифікація - це електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

36. Відповідно до статті 18 Закону №2155-VIII кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

37. Електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

38. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

39. Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

40. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22, зокрема у пунктах 12.1-12.3, дійшла висновку про те, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

41. У цій справі Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що наведені висновки не стосуються адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб (нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки), які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

42. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду чітко окреслила, що фізичні особи наразі мають право звернення до суду з процесуальним документом (у тому числі апеляційною скаргою) через офіційну електронну адресу суду. Водночас під це правило не підпадають адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки.

43. З огляду на наведене, Верховний суд уважає, що апеляційна скарга надіслана фізичною особою на електронну поштову адресу суду, із використанням електронного цифрового підпису, є належним способом звернення.

44. Враховуючи наведене, Верховний Суд зауважує, що представник позивача в касаційній скарзі слушно посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22 та які стосуються надання оцінки питанню звернення фізичної особи до суду із процесуальними документами засобами електронної пошти.

45. Водночас, у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, виходив з того, що апеляційна скарга ОСОБА_1 надіслана на електронну адресу суду апеляційної інстанції, підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет» не застосовані, тому така не може вважатися підписаною у встановленому законом порядку.

46. З матеріалів справи вбачається, що в цій справі апеляційна скарга ОСОБА_1 подана на електронну пошту Восьмого апеляційного адміністративного суду. На першому аркуші вказаної апеляційної скарги (а.с.27) наявний штамп «Підписано із застосуванням кваліфікованого електронного підпису». Однак, роздруківка протоколу створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису, на підтвердження підписання вказаної апеляційної скарги електронним цифровим підписом, в матеріалах справи відсутня.

47. У той же час, суд апеляційної інстанції повертаючи апеляційну скаргу не надавав оцінки щодо наявності чи відсутності електронного цифрового підпису на вказаній апеляційній скарзі, оскільки зміст оскаржуваної ухвали такої оцінки не містить.

48. Оскільки вказана обставина залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, а суд касаційної інстанції у силу приписів статті 341 КАС України не може самостійно дослідити обставини, зокрема, щодо наявності чи відсутності електронного цифрового підпису на апеляційній скарзі, що подана ОСОБА_1 на електронну пошту Восьмого апеляційного адміністративного суду, то наявні підстави для направлення справи для продовження розгляду з метою з`ясування вказаної обставини.

49. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

50. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню в справі.

51. Враховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

52. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у справі №500/2570/23 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду