Ухвала КАС ВП від 17.01.2019 року у справі №812/1112/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 січня 2019 року

Київ

справа №812/1112/16

адміністративне провадження №К/9901/40300/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 (судді Сіваченко І.В., Шишов О.О., Чебанов О.О.)

по справі № 812/1112/16

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2.) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 04.04.2016 № 000008/12-14-40/НОМЕР_1.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 адміністративний позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 та відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач вернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.09.2017.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначає, що прийняття будь-яких рішень, крім податкових повідомлень-рішень, у разі виявлення порушень вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суперечить вимогам пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України. Розрахунок фінансових санкцій відбувся з порушенням встановленої методики, визначеної у статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Крім того, фактичну перевірку здійснювала особа, яка не підтвердила належним чином свої повноваження, оскільки, за твердженням позивача, посвідчення інспектора, який складав акт фактичної перевірки, було видане вже після складання самого акту. Окрім того, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що за відсутності такої підстави для проведення перевірки як отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та використання спирту платниками податків стосовно позивача, у податкового органу взагалі були відсутні підстави, передбачені підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, для призначення такої.

Відповідач в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 16.03.2016 № 74 було призначено проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 20.1.8, 20.1.10, 20.1.11, 20.1.13 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2, пункту 80.8 статті 80 Податкового кодексу України.

Перед початком проведення фактичної перевірки для ознайомлення та отримання копії наказу представниками ДФС були надані направлення на проведення перевірки від 16.03.2016 №71, 72 та копія наказу від 16.03.2016 №74. Також посадовими особами ДФС були пред'явлені службові посвідчення № 2/33 та № 3/33, які зазначені в направленнях на проведення перевірки.

Від ознайомлення з направленнями на проведення перевірки від 16.03.2016 №71, 72 та отримання копії наказу ОСОБА_2 та продавець ОСОБА_3 відмовились без зазначення причин, про що складено акт про відмову від підпису у направленні на перевірку від 16.03.2016 № 7/40-20/НОМЕР_1.

Під час перевірки позивачем надано: свідоцтво про державну реєстрацію від 10.02.2004 № 23830170000005041, ліцензія на право здійснення роздрібної чи оптової торгівлі алкогольними напоями АЕ №694217 від 08.10.2015, інформація щодо реєстратора розрахункових операцій Екселліо DP-25 № КР00006350. При цьому ліцензія на право здійснення роздрібної чи оптової торгівлі тютюновими виробами не надавалась.

Судами встановлено, що 16.03.2016 у магазині «Ювен» за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, с. Щедрищево, вул. Кірова, 79, де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2, виявлено факти:

- реалізації без наявності ліцензії сигарет з фільтром Rothmans DEMI (в пачці 20 сигарет, смол 4 мг, нікотину 0,4 мг) ДСТУ ГОСТ 3935:2004, виробник "А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки», дата виробництва 25.02.2016, ціна на пачці 11,00 грн., реалізовано за ціною 14,00 грн., видано розрахунковий документ невстановленого зразка;

- реалізації горілки з назвою «Срібна» об'єм 0,5 літрів, алк. 40% об., виробник ПРАТ «Люботинський завод продтовари», Харківська область, м. Люботин, вироблена 27.02.2016, за ціною 50,00 грн. (мінімальна роздрібна ціна 54,90 грн.), видано розрахунковий документ невстановленого зразка.

Встановлені факти підтверджуються поясненнями продавця ОСОБА_3 та розрахунковими документами невстановленого зразка, власноруч складеними та завіреними підписом ОСОБА_3

За результатами перевірки складено акт «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами» від 16.03.2016 № 27/40-02/НОМЕР_1.

ОСОБА_2 з продавцем ОСОБА_3 відмовились від підписання акту та отримання його копії, про що складено акти: відмови від підписання акту перевірки від 16.03.2016 №8/40- 20/НОМЕР_1 та відмови від отримання акта перевірки від 16.03.2016 № 9/40-20/НОМЕР_1.

Враховуючи обставини, зафіксовані в акті від 16.03.2016 №27/40-02/НОМЕР_1, податковим органом відповідно до статті 17 Закону № 481/95-ВР прийнято Рішення про застосування до ФОП ОСОБА_2 фінансових санкцій від 04.04.2016 №000008/12-14- 40/НОМЕР_1 у вигляді штрафу в розмірі 37 000 грн. за порушення вимог статей 111, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР, пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України « Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв» № 957, пункту 26 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями» від 30.07.1996 № 854 та пункту 22 Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами» від 24.07.2002 № 218.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу була відсутня така обов'язкова умова для призначення перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, як отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків стосовно ОСОБА_2 А відтак перевірка була проведена на підставі наказу, який був прийнятий з порушенням положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Тобто, сама перевірка проведена без наявності законодавчо визначених умов її проведення.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходив з наступних мотивів.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), на підставі якого було призначено перевірку, встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

З аналізу вказаної правової норми слідує, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Щодо посилання відповідача на неналежність посвідчення посадової особи, що проводила фактичну перевірку та підписала акт перевірки, то судами попередніх інстанцій вказані доводи позивача спростовано в ході розгляду справи та встановлено, що відповідно до службового листа від 05.12.2016 за підписом начальника управління по роботі з персоналом ГУ ДФС у Луганській області, службове посвідчення головного державного ревізора-інспектора відділу акцизного податку управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Луганській області ОСОБА_4 видане 05 січня 2016 року (термін дії - до 31.12.2016). У зв'язку з наданням ДФС України нових бланків службових посвідчень, 28 березня 2016 року посвідчення № 3/33 ОСОБА_4 було здане до відділу по роботі з персоналом та знищено у встановленому порядку.

Щодо посилання позивача на недотримання форми рішення, яким податковим органом було застосовано фінансові санкції, колегія суддів зазначає таке.

Окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.

Щодо встановленого відповідачем факту порушення вимог законодавства у сфері регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до оскаржуваного рішення податкового органу до позивача застосовано штрафні санкції згідно з абзацом 5 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; абзацом 13 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень; згідно з абзацом 14 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Доводів, які б спростовували факт вчинення позивачем вказаних порушень податкового законодавства чи які б доводили безпідставність висновків податкового органу щодо вчинення таких порушень, касаційна скарга не містить.

Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд