Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 160/4643/23

адміністративне провадження № К/990/26883/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу

за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та стягнення матеріальної шкоди, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року (суддя Дєєв М.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року (суддя-доповідач Бишевська Н.А., судді Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.),

УСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Департамент патрульної поліції Національної поліції України (далі - Департамент) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій ОСОБА_1 , який, маючи статус суб`єкта владних повноважень, за наслідком дорожньо-транспортної пригоди завдав Департаменту матеріальну шкоду, та стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 172132,12 грн на ремонт пошкодженого транспортного засобу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що цей спір не є публічно-правовим та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

У касаційній скарзі Департамент, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За доводами позивача, спірні правовідносини пов`язані з проходженням ОСОБА_1 публічної служби в поліції, тому питання про стягнення з нього коштів на відшкодування заподіяної ним шкоди має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Департамент зазначає, що аналогічні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №818/1688/16 і від 23 січня 2019 року у справі №825/730/16.

Відповідач не подав відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.

У частині першій статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства названо справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, що відносить її до публічної служби в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.

Як убачається з матеріалів справи, на обґрунтування позовних вимог про визнання протиправними дій ОСОБА_1 щодо завдання Департаменту матеріальної шкоди та стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 172132,12 грн на ремонт пошкодженого транспортного засобу позивач послався на те, що лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, у листопаді 2019 року за кермом належного Департаменту автомобіля Toyota Prius став винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої автомобіль отримав механічні пошкодження.

Отже, спірні правовідносини пов`язані з проходженням ОСОБА_1 публічної служби.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки предметом спору є стягнення матеріальної шкоди, і позивач не заявив іншої вимоги про вирішення публічно-правового спору, то такий спір є приватноправовим.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання визначення юрисдикції спорів за позовом суб`єкта владних повноважень щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби.

При цьому в постанові від 05 грудня 2018 року у справі №818/1688/16 Велика Палата Верховного Суду відступила від своїх попередніх висновків, викладених у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 03 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17, щодо приватноправового характеру вказаних спорів та дійшла висновку, що вказані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Як зазначено у вказаній постанові, у випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №825/730/16, який з урахуванням обставин цієї справи додатково обґрунтований тим, що вирішення питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача збитків, спричинених ним державі під час проходження військової служби, нерозривно пов`язане з наданням судом оцінки правомірності наказу командира військової частини, тобто наказу суб`єкта владних повноважень, про притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не врахували висновку Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикції подібних спорів та дійшли помилкового висновку щодо непідвідомчості цього позову суду адміністративної юрисдикції.

За наведених обставин та виходячи з приписів частин першої і четвертої статті 353 КАС України, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345 353 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська