Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.07.2019 року у справі №760/6720/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2019 року

Київ

справа №760/6720/17

адміністративне провадження №К/9901/20214/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І. В.,

суддів: Чиркіна С. М., Шарапи В. М.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 760/6720/17

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві,

третя особа Київський міський військовий комісаріат,

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шурка О. І., Василенка Я. М., Кузьменка В. В від 18 червня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа Київський міський військовий комісаріат, в якому просив:

- зобов'язати Департамент фінансів Міністерства оборони України включити у Довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії за 24 календарних місяці до звільнення з військової служби для перерахунку пенсії ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду (60%), грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, премії, індексацію грошового забезпечення та вихідну допомогу при звільненні;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди (60%), передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" від 22 вересня 2010 року №889 (далі також - Постанова №889), грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, індексації грошового забезпечення та вихідної допомоги при звільненні, починаючи з 27 вересня 2016 року, та здійснити виплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсійних виплат.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що премії, винагороди, допомоги є додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців. У той же час нарахування та виплату позивачу пенсії здійснено без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, індексації грошового забезпечення, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15 червня 2018 року позов в частині заявлених вимог до Міністерства Оборони України про зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 16 липня 2018 року адміністративний позов задоволено частково, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди (60%), грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, індексації грошового забезпечення при звільненні, починаючи з 27 вересня 2016 року та здійснити виплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсійних виплат; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та премія згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 16 липня 2018 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та премія не входять до додаткового грошового забезпечення, а тому у відповідача відсутні законні підстави для здійснення позивачу обчислення пенсії із включенням до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, вищезазначених виплат.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано до суду 17 липня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 760/6720/17, витребувано матеріали справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Желєзного І. В., суддів Чиркіна С. М. та Шарапу В. М.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач наказом Міністра оборони України від 09 серпня 2016 року № 730 звільнений з військової служби за станом здоров'я. З 27 вересня 2016 року перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, де отримує пенсію, призначену довічно відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1.

Відповідно до розрахунку пенсії позивача, проведеного Пенсійним фондом, до такої включено посадовий оклад, оклад за військовим званням та процентну надбавку за вислугу років (50%).

27 березня 2017 року позивачем отримано довідку Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/8/1861 про додаткові види грошового забезпечення за період з вересня 2014 року по серпень 2016 року (24 календарних місяці до звільнення), з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Так, згідно з даною довідкою окрім грошового забезпечення, з якого призначено пенсію позивачу, до складу грошового забезпечення, з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, також входили: премія згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України - ~money0~, щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій", - ~money1~, грошова допомога на оздоровлення - ~money2~; матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових проблем - ~money3~

Враховуючи той факт, що при призначенні позивачу пенсії в її розрахунку не було враховано вищенаведені види грошового забезпечення, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із проханням провести перерахунок призначеної пенсії з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу відмовлено у проведенні перерахунку з посиланням на те, що в статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та пункті 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" не зазначені такі види грошового забезпечення як щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні, індексація, відтак їх не може бути враховано до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії відповідно до закону.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що премії, винагороди, допомоги є додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців. В той же час нарахування та виплату позивачу пенсії неправомірно здійснено без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, індексації грошового забезпечення, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Від відповідачів відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанції не відповідають, а вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ~law15~) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ~law16~ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

~law17~ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Отже, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячних основних видів грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який є вичерпним.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17.

Велика Палата Верховного Суду у вказаному рішенні, крім зазначеного, вирішила за необхідне відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року у справі № 21-70а15.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, виплачувані позивачу премії не є такими, які передбачені законодавством, а призначалися командуванням військової частини в залежності від наявності бюджетного фінансування і не були щомісячними.

Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії із врахуванням премій, які позивач не отримував щомісячно не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (у редакції, чинній на час проходження позивачем служби) щомісячна додаткова грошова винагорода установлюється, зокрема військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби):

з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 вказаної постанови).

На виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 889 та з метою визначення порядку та умов виплати військовослужбовцям щомісячної додаткової грошової винагороди наказом Міністерства оборони України № 595 від 15 листопада 2010 року затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України. За змістом вказаної Інструкції винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Як встановлено судами, позивач під час проходження служби з вересня 2014 року по серпень 2016 року кожного місяця отримував щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 889, з якої нараховані і сплачені страхові внески.

З огляду на те, що позивач під час проходження служби кожного місяця з вересня 2014 року по серпень 2016 року отримував щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №889, з якої нараховані і сплачені страхові внески, відтак вказана допомога носила систематичний характер, що дає підстави для включення її до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Щодо одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань колегія суддів вказує про відсутність підстав для їх включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, оскільки вказані виплати є не щомісячними та не входять до встановленого частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" переліку видів грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 522/11262/16-а, від 13 березня 2019 року у справі № 758/12628/16-а та від 19 березня 2019 року у справі № 727/5754/16-а.

З приводу вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").

Статтею 9 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Суд виходить з того, що індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою частиною сум для розрахунку пенсії військовослужбовцям.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, відтак вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі 638/9697/17 та від 15 квітня 2019 року у справі № 522/9659/16-а. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21,24 рішення у справі "Федоренко проти України" ( № 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини у пункті 32 рішення по справі "Стреч проти Сполучного Королівства" (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" ( № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" ( № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" ( № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню. При цьому, постанова суду першої інстанції також підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок пенсії з урахуванням в грошовому забезпеченні позивача, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії. В цій частині ухвалюється нове рішення про відмову в позові.

Натомість, рішення суду першої інстанції про задоволення позову в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок пенсії з 27 вересня 2016 року з урахуванням в грошовому забезпеченні позивача, з якого обчислюється пенсія, індексації грошового забезпечення, щомісячної додаткової грошової винагороди (60%) є правильним, а тому в цій частині його слід залишити без змін.

Зважаючи на те, що особа, яка подає касаційну скаргу, звільнена від сплати судового збору, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року скасувати.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 16 липня 2018 року скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з врахуванням в грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

В іншій частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 16 липня 2018 року у справі №760/6720/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. В. Желєзний

Судді: С. М. Чиркін

В. М. Шарапа