Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2019 року

Київ

справа №826/6428/17

адміністративне провадження №К/9901/53277/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув в касаційній інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, поновлення та виплату грошового та речового забезпечення за час вимушеного прогулу, зарахування часу вимушеного прогулу у загальний строк військової служби

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2018 року (головуючий суддя - Мєзєнцев Є.І., судді - Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у вказаній справі,

В С Т А Н О В И В:

І. Обставини справи

1. 17 травня 2017 року ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України (далі також відповідач, СБУ) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді і виплату грошового та речового забезпечення за час вимушеного прогулу, зарахування часу вимушеного прогулу у загальний строк військової служби.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений.

Визнано протиправним та скасовано наказ Голови Служби безпеки України Наливайченка В.О. від 10 березня 2015 року № 10/166-ОС про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас Збройних Сил України.

Поновлено ОСОБА_1 на військовій службі в Службі безпеки України на посаді старшого оперуповноваженого в особливо-важливих справах Департаменту контррозвідки Служби безпеки України з поновленням та виплатою йому всього передбаченого чинним законодавством грошового та речового забезпечення за встановленими нормами відповідно до його посади, військового звання та вислуги за час вимушеного прогулу з 10 березня 2015 року по день поновлення на роботі, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк військової служби.

3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2018 року скасоване, адміністративний позов ОСОБА_1 залишений без розгляду.

4. Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо пропуску позивачем встановленого КАС України місячного строку звернення до суду з адміністративним позовом та відсутності поважних причин для його поновлення.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. ОСОБА_1 , уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням матеріального та процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, та ухвалити постанову, якою залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. У поданому відзиві на касаційну скаргу відповідач, зазначаючи про необґрунтованість доводів касаційної скарги, які не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, яким встановлено всі обставини, котрі мають юридичне значення для вирішення справи, надано їм правильну правову оцінку та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

ІІІ. Позиція Верховного Суду

7. Положеннями частини першої статті 99 КАС (у редакції, чинній на час подання позову) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

8. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина третя статті 99 КАС (у редакції до 15 грудня 2017 року).

9. Згідно з частиною першою статті 100 КАС України (чинного на час звернення до суду) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

10. Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

11. З аналізу вказаних законодавчих норм убачається, що у випадку, коли особа вважає, що її права при проходженні публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.

12. Оскільки, цей спір виник з приводу проходження публічної служби, до спірних відносин слід застосувати місячний строк звернення до адміністративного суду.

13. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

14. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів, з огляду на наведені приписи ст.99 КАС України.

15. Так, позивачем до суду заявлені вимоги зокрема щодо визнання незаконним наказу Голови Служби безпеки України Наливайченка В.О. від 10 березня 2015 року № 10/166-ОС про його звільнення з військової служби у запас Збройних Сил України, та інші вимоги, які є похідними.

16. Водночас, до суду із зазначеними вимогами позивач звернувся лише 17 травня 2017 року, тобто більш ніж через два роки після виникнення спірних відносин.

17. У позовній заяві позивачем зазначено про отримання ним, 14.03.2017 року листа Управління роботи з особовим складом Служби безпеки України, яким його було повідомлено про накладення на нього Наказом голови СБУ №10/15-ОС від 13.01.2015 року дисциплінарного стягнення «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю» відповідно до статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що стало підставою для його звільнення з військової служби відповідно до Наказу Служби Безпеки України №10/166-ОС від 10.03.2015 року. При цьому вказав, що строк звернення до суду ним не пропущений, оскільки договір на представництво його інтересів в судах укладений ним 29.03.2017 року, то передбачені ст.99 КАС України (в чинній на той час редакції) строки слід рахувати саме з цієї дати.

18. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що зазначеними вище положеннями законодавчих норм, встановлено, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тому посилання позивача на початок відліку строку звернення до суду з адміністративним позовом з моменту укладення договору на представництво в суді - є безпідставним.

19. Крім того, колегія суддів зазначає, що за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

20. Так, судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що 05.03.2015 року позивач був ознайомлений з Наказом голови СБУ №10/15-ОС від 13.01.2015 року про накладення дисциплінарного стягнення на підполковника ОСОБА_1 у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем. Вказаний наказ став підставою для винесення спірного наказу та крім того, був винесений за результатами проведеного службового розслідування, що свідчить про обізнаність позивача про його звільнення.

21. Також з огляду на викладене, є безпідставним посилання позивача, що про підстави та причини звільнення він дізнався з листів Управління роботи з особовим складом Служби безпеки України від 03.03.2017 року та від 11.04.2017 року відповідно, та листа Управління правового забезпечення Служби безпеки України від 23.03.2017 року.

22. Крім того, касаційний суд зазначає, що навіть з урахуванням вказаних листів, позивачем пропущений місячний строк звернення до суду з адміністративним позовом.

23. Таким чином, позивач будучи обізнаним про порушення його прав, у встановлений строк звернення, до суду не звернувся, доказів обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надав.

24. За таких обставин, суд апеляційної інстанцій, дійшов обґрунтованого висновку щодо пропуску позивачем місячного строку звернення до суду та відсутності підстав для його поновлення.

25. Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, а наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні висновків, то касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

26. Доводи касаційної скарги з приводу неправомірності оскарженого до суду наказу, залишаються судом без розгляду, оскільки предметом касаційного перегляду є лише рішення суду апеляційної інстанції щодо залишення адміністративного позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку його подання.

27. За правилами частини третьої статті 3 КАС України (в редакції від 15.12.2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

28. Тому, під час вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, застосуванню підлягають норми КАС України в редакції до 15.12.2017 року, чинні на момент його звернення.

29. За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що постановивши правильне рішення по суті, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм порушення процесуального закону в частині застосування положень КАС України в редакції від 15.12.2017 року, оскільки позивач звернувся з позовом до суду у травні 2017 року.

30. Частина 2 статті 350 КАС України встановлює, що не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

31. Статтею 351 КАС України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя ). Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта).

32. Оскільки, допущене судом апеляційної інстанції порушення застосування норм КАС України не впливає на правильність вирішення справи по суті, тому оскаржене рішення підлягає зміні в частині його мотивів.

33. Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2018 року змінити в частині його мотивів, а в решті залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.А.Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р.Радишевська