Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2019 року

Київ

справа №205/8564/17

адміністративне провадження №К/9901/57085/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №205/8564/17

за позовом ОСОБА_1 до Інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у місті Дніпрі лейтенанта поліції Осіпова Євгена Вадимовича, Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції про накладення адміністративного стягнення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2018 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Олефіренко Н.А., суддів Білак С.В., Шальєвої В.А.

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у місті Дніпрі лейтенанта поліції Осіпова Є.В., Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Дніпропетровській області ДПП, відповідач), у якому просила:

1.1. визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції Осіпова Є.В.;

1.2. скасувати постанову від 16 грудня 2016 року серії ЕАА №237829 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено.

3. Зазначене рішення ухвалено без участі сторін. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень електронний примірник рішення суду першої інстанції від 19 лютого 2018 року надіслано судом 04 квітня 2018 року, зареєстровано 05 квітня 2018 року й оприлюднено 10 квітня 2018 року.

4. Супровідний лист суду першої інстанції щодо направлення на адресу учасників справи копії указаного рішення датовано 04 квітня 2018 року. Повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення з копією вказаного рішення суду першої інстанції в матеріалах справи відсутнє.

5. 23 квітня 2018 року (відповідно до відмітки штампу вхідної кориспонденції Ленінського районного суду міста Дніпропетровська) УПП в Дніпропетровській області ДПП оскаржило вказане рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги засобами поштового зв`язку.

6. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 травня 2018 року залишив без руху апеляційну скаргу УПП в Дніпропетровській області ДПП, та, на підставі частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надав апелянтові строк у десять днів із моменту отримання копії вказаної ухвали для надання заяви про поновлення строків із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження і підтвердженням таких обставин належними доказами.

7. На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого процесуальним законом десятиденного строку оскарження рішень у цій категорії справ, апелянт послався на отримання копії оскаржуваного судового рішення від 19 лютого 2018 року лише 12 квітня 2018 року та зазначив про дотримання строку звернення з апеляційною скаргою.

8. Ухвалою від 17 травня 2018 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою УПП в Дніпропетровській області ДПП на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 лютого 2018 року у цій справі.

ІІ. Провадження у суді касаційної інстанції

9. Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

9.1. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 23 травня 2019 року №456/0/78-19, у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача у цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

9.2. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.

10. УПП в Дніпропетровській області ДПП, уважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.

11. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

12. В обґрунтування касаційної скарги скаржник указує, що висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою є помилковими, оскільки строк звернення пропущено з поважних причин.

12.1. На думку скаржника звернення до суду з апеляційною скаргою протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення є підставою для поновлення строку, зокрема і у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, особливості провадження у яких визначені статтею 286 КАС України.

ІІІ. Джерела права й акти їх застосування

13. Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

14. Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

15. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

16. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, установлених цим Кодексом.

17. Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

18. Водночас за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.

19. Згідно з частиною третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

20. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

21. Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

22. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

22.1. Відповідно до частин першої та другої вказаної статті адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

22.2. Згідно з частиною четвертою-п`ятою статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.

23.При цьому за правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

24. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

IV. Позиція Верховного Суду

25. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, визнаючи неповажними причини пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження і відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив з того, що норми статті 295 КАС України, якими передбачено право учасника справи на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не можуть бути застосовані у цій категорії справ.

25.1. Суд апеляційної інстанції зазначив, що норми статті 286 КАС України є спеціальними щодо строків і порядку оскарження судових рішень у цій категорії справ, а тому посилання апелянта на положення статті 295 КАС України є необґрунтованими.

26. Суд указує на помилковість зазначеного висновку з таких підстав.

27. Так, статтею 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, положення частини четвертої якої встановлюють спеціальний, у відношенні до статті 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

28. Водночас загальний аналіз статті 286 КАС України дає підстави для висновку про те, що нею, на відміну від частини п`ятої статті 270 КАС України, не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України.

29. Отже, Суд уважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їхньої поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, із урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

30. Водночас у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим, в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

31. Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування частини третьої статті 298 КАС України з метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.

32. Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права викладено в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №212/2354/18 (2-а/212/93/18).

33. Ураховуючи зазначене, покладений в основу оскаржуваного судового рішення висновок суду апеляційної інстанції є передчасним.

34. За наведеного правового регулювання та обставин справи Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

35. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

VI. Судові витрати

36. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

37. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

38. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції задовольнити.

39. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2018 року у цій справі скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

40. Судові витрати розподілу не підлягають.

41. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко