Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 17.03.2019 року у справі №826/8546/18 Ухвала КАС ВП від 17.03.2019 року у справі №826/85...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.03.2019 року у справі №826/8546/18

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 826/8546/18

провадження № К/9901/6145/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/8546/18

за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Пенсійний фонд України, Міністерство соціальної політики України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (у складі колегії суддів: Арсірія Р. О., Кузьменка В. А., Огурцова О. П.) від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Лічевецького І. О., Ісаєнко Ю. А., Земляної Г. В.) від 31 січня 2019 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи: Пенсійний фонд України, Міністерство соціальної політики України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) та зобов'язати Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення та затвердження порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури;

- стягнути з Державного бюджету понесені позивачем судові витрати.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (далі - Закон № 1789-XII) та ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII в редакції 1991 року та 2014 років було врегульовано питання проведення перерахунку пенсій прокурорсько-слідчим працівникам та визначено умови їх перерахунку. Водночас, після прийняття Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII), з 01 січня 2015 року умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури має визначатись Кабінетом Міністрів України.

Проте, положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, Кабінетом Міністрів України прийнято не було.

На думку ОСОБА_2, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, свідчить про бездіяльність останнього, яка перешкоджає пенсіонерам органів прокуратури реалізувати своє право на пенсійне забезпечення та суттєво погіршує матеріальне становище позивача та його сім'ї.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII.

Зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Присуджено на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України через Секретаріат Кабінету Міністрів України.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 04 березня 2019 року Кабінет Міністрів України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог. Разом з цим, Кабінетом Міністрів України в касаційній скарзі заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у вказаній справі.

5. Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

6. Водночас, ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2019 року відмовлено Кабінету Міністрів України у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі № 826/8546/18.

7. 09 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу, в якому останній просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року - без змін.

8. Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

9. Станом на 24 квітня 2019 року від Пенсійного фонду України та Міністерства соціальної політики України відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у вересні 2006 року ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугу років на підставі ч. 1 ст. 50-1 Закону № 1789-XII, чинної на час призначення пенсії.

11. У червні 2016 року ОСОБА_2 у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року № 1013, звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Бранківському районі Житомирської області з заявою про проведення перерахунку пенсії, у проведенні якого останнє позивачеві відмовило.

12. У подальшому, зазначені дії управління Пенсійного фонду позивач оскаржив до суду.

13. Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 лютого 2018 року у справі № 273/923/16-а ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірними дій Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що Кабінетом Міністрів України не прийнято нормативного акту та не визначено умов та порядку перерахунку призначених пенсій.

14. Вважаючи протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, яка полягає у неприйнятті відповідного порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у відповідності до п. 20 ст. 86 та пп. 1 п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1697-VII Кабінет Міністрів України був зобов'язаний був до 25 січня 2015 року (тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування Закону № 1697-VII) прийняти постанову якою затвердити умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

16. Однак, Кабінетом Міністрів України, як у встановлений Законом строк, так і до дня розгляду справи в суді, порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не затверджено.

17. У зв'язку з наведеним, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, свідчить про бездіяльність останнього, яка порушує право працівників прокуратури на проведення перерахунку пенсій через відсутність механізму його проведення.

18. Посилання Кабінету Міністрів України на те, що Міністерством соціальної політики України, відповідно до вимог ст. 86 Закону № 1697-VII розроблено проект постанови «Про затвердження Порядку перерахунку і призначення пенсій працівникам прокуратури», однак Міністерством фінансів, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Пенсійним фондом України не погоджено проект постанови, що унеможливлює подання його на розгляд Кабінету Міністрів України, суди першої та апеляційної інстанцій визнали безпідставними, оскільки зазначені обставини не виправдовують бездіяльність відповідача, а навпаки свідчать про недотримання останнім розумності строків вирішення цього питання та неналежну координаційну роботу серед підвідомчих міністерств.

19. Водночас, суди попередніх інстанцій зазначили, що зауваження про те, що реалізація проекту постанови потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету, які в бюджеті Пенсійного фонду не передбачені, не може бути підставою, яка надає право відповідачу протягом тривалого часу (близько 3 років) не встановлювати порядок перерахунку і призначення пенсій працівникам прокуратури та не звільняє останнього від відповідальності.

20. Разом з цим, судами попередніх інстанцій встановлено, що Кабінетом Міністрів України не надано доказів того, що ним вчинялися дії спрямовані на урегулювання спірних питань, зазначених у листах Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Пенсійного фонду України.

IV. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

21. А) У касаційній скарзі скаржник зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про допущену Кабінетом Міністрів України бездіяльність, в частині неприйняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури є передчасними та безпідставними.

22. Зокрема скаржник зазначає, що Міністерством соціальної політики України відповідно до вимог ст. 86 Закону № 1697-VII розроблено проект постанови «Про затвердження Порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури», який за результатами правової експертизи Міністерством юстиції України визнано таким, що відповідає Конституції України, а також актам законодавства, що мають вищу юридичну силу та узгоджується з актами такої ж юридичної сили.

23. У подальшому проект постанови було подано на погодження Міністерству фінансів України, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Пенсійному фонду України, Спільному представницькому органу сторони роботодавців на національному рівні, Спільному представницькому органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань професійних спілок на національному рівні, Генеральній прокуратурі України.

24. Міністерством фінансів, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Пенсійним фондом України були надіслані листи, в яких висловлено зауваження до зазначеного проекту постанови. Зокрема зазначено, що реалізація запропонованих проектом постанови змін потребуватиме додаткових витрат з бюджету Пенсійного фонду, збільшуючи його дефіцит.

25. Скаржник зазначає, що зазначене свідчить про те, що Кабінетом Міністрів України були здійснені дії спрямовані на затвердження проекту постанови «Про затвердження Порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури», у зв'язку з чим судами попередніх інстанцій було зроблено необґрунтовані висновки про бездіяльність відповідача щодо затвердження зазначеної вище постанови.

26. Водночас, скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не було прийнято до уваги, що не погодження проекту нормативно-правового акту з Міністерством фінансів та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України унеможливлює подання його на розгляд Кабінету Міністрів України.

27. Також скаржник звертає увагу, що суд першої інстанції приймаючи рішення в частині зобов'язання Кабінету Міністрів України, протягом 30 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили, вжити заходів щодо прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури фактично втрутився в дискреційні повноваження відповідача та вийшов за межі завдань адміністративного судочинства.

28. Б) У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає про безпідставність тверджень Кабінету Міністрів України, що не погодження проекту нормативно-правового акту з Міністерством фінансів та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України унеможливлює подання його на розгляд Кабінету Міністрів України, оскільки Регламент Кабінету Міністрів України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 (далі - Регламент) передбачає алгоритм можливих дій (поведінки) відповідача у випадку непогодження проекту нормативно-правового акту заінтересованими органами.

Зокрема Кабінетом Міністрів України повинні бути вжиті вичерпні заходи для врегулювання розбіжностей (проведення узгоджувальних процедур, консультацій, нарад, робочих зустрічей, тощо).

29. Однак, як зазначає позивач у відзиві на касаційну скаргу, відповідачем не вжито вичерпних заходів для врегулювання розбіжностей (не проведено узгоджувальних процедур, консультацій, нарад, робочих зустрічей), що свідчить про бездіяльність останнього, яка вийшла за межі правового поля, у зв'язку з чим її слід розглядати як свавільну і протиправну.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

31. Відповідно до ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

32. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року № 794-VII (далі - Закон № 794-VII) Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

33. Частиною 1 ст. 49 Закону № 794-VII встановлено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

34. У частині 2 ст. 49 Закону № 794-VII зазначено, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

35. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 50 Закону № 794-VІІ проекти актів Кабінету Міністрів України готуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Проекти актів Кабінету Міністрів України вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України міністерствами, центральними органами виконавчої влади (крім тих, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного члена Кабінету Міністрів України), державними колегіальними органами, місцевими державними адміністраціями.

36. Отже, Кабінет Міністрів України уповноважений видавати акти нормативного характеру видаються у формі постанов на основі та на виконання законів України.

37. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

38. 15 липня 2015 року набув чинності Закон №1697-VІІ, ч. 1 ст. 86 якого установлено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років.

39. Відповідно до ч. 20 ст. ст. 86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

40. Підпунктом 1 п. 13 Розділу XIII Закону № 1697-VІІ Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.

41. Відтак, повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 15 липня 2015 року законодавець делегував Кабінету Міністрів України.

42. Відповідно до абзацу 2 п. 1 параграфу 32 Регламенту розроблення проекту акта починається невідкладно після отримання відповідного завдання та триває виходячи з необхідності врахування у загальному часі підготовки проекту акта вимог, встановлених цим Регламентом щодо часу, достатнього для погодження проекту акта заінтересованими органами, та часу, достатнього для проведення Мін'юстом правової експертизи.

43. Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування Закону № 1697-VІІ, а саме до 25 січня 2015 року, Кабінет Міністрів України був зобов'язаний, зокрема, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

44. Водночас, Урядом відповідний нормативно-правовий акт у строк до 25 січня 2015 року, не прийнято і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.

45. Посилання відповідача на неможливість прийняття відповідного нормативно-правового акта з огляду на те, що проекти актів Кабінету Міністрів України готуються міністерствами та іншими органами влади, вірно не взято судами першої та апеляційної інстанцій до уваги, оскільки це не спростовує факт невиконання вимог закону.

46. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, Міністерством соціальної політики України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку перерахунку призначення пенсій працівникам прокуратури».

47. 09 грудня 2016 року Міністерством юстиції України складено висновок за результатами правової експертизи до проекту зазначеної постанови. Згідно цього висновку проект постанови погоджено із зауваженнями в частині невідповідності вимогам нормопроектувальної техніки.

48. Згідно довідки про погодження проекту постанови, проект погоджено із Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Пенсійним фондом України, Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні, Спільним репрезентативних всеукраїнських об'єднань професійних спілок на національному рівні, Генеральною прокуратурою України.

49. Листами Міністерства фінансів України від 06 жовтня 2017 року № 31-09030-12-5/28175, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06 жовтня 2016 року № 3641-03/32095-03, Пенсійного фонду України від 30 вересня 2016 року № 30214/07-20 надано зауваження до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку перерахунку призначення пенсій працівникам прокуратури».

У вказаних зауваженнях зазначено, що проект постанови у запропонованій редакції не підтримується, у зв'язку з тим, що реалізація запропонованих ним змін потребуватиме додаткових витрат з бюджету Пенсійного фонду України, збільшуючи його дефіцит. При цьому, Міністерством фінансів України звернуто увагу, що у порушення параграфа 34 Регламенту, до проекту постанови не надано відповідних обґрунтувань та розрахунків із визначенням джерел покриття додаткових витрат.

50. Водночас, Кабінетом Міністрів України жодних дій на усунення недоліків, визначених зазначеними органами у листах, не вчинялось.

51. У зв'язку з наведеним, оскільки відповідач у встановлений Законом № 1697-VІІ строк не затвердив умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, та така бездіяльність продовжує тривати, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та зобов'язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

52. При цьому слід зазначити, що в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини застосовує підхід згідно з яким, дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення від 26 жовтня 2000 року у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» заява №. 30985/96).

53. Згідно правової позиції Верховного Суду України викладеної в постанові від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

54. Верховний Суд звертає увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом № 1697-VІІ покладено саме на відповідача, що у свою чергу, призвело до неможливості пенсійними органами провести перерахунок пенсій працівникам прокуратури та численних звернень пенсіонерів до суду щодо оскарження таких дій територіальних управлінь Пенсійного фонду України.

55. Враховуючи наведене, обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суди попередніх інстанцій правильно зобов'язали Кабінет Міністрів України вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, яке останнім ще мало бути прийнято до 25 січня 2015 року.

56. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі про задоволення позовних вимог.

57. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

58. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

59. З огляду на наведене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

60. Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі № 826/8546/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати