Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.01.2018 року у справі №813/5575/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2019 року

Київ

справа №813/5575/14

адміністративне провадження №К/9901/7219/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 (суддя Кухар Н.А.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015 (судді: Дякович В.П. (головуючий), Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.) у справі № 813/5575/14 за позовом Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок "Укрпрофздоровниця" до Офісу великих платників податків ДФС третя особа: ПАТ "Банк Перший" про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Дочірнє підприємство "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок "Укрпрофздоровниця" (далі - позивач, Підприємство) звернулася до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів), (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування:

податкового повідомлення - рішення № 0000194300/11235 від 30.07.2014, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 68 989,40 грн, що становить 10% від суми невчасно сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість;

податкового повідомлення - рішення № 0000204300/11252 від 31.07.2014, яким до Підприємства зобов'язано сплатити штраф у розмірі 41 342,80 грн, що становить 10% від суми невчасно сплаченого грошового зобов'язання по авансових внесках з податку на прибуток приватних підприємств;

рішення № 0000094300/11173 від 30.07.2014 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким зобов'язано сплатити штраф в розмірі 89749,39 грн та нараховано пеню в розмірі 14 564,55 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що позивачем своєчасно проводилось перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до бюджету, що підтверджується платіжними дорученнями про перерахування відповідних коштів з відміткою банку, проте останнім такі платежі були проведені з затримкою. Зазначає, що контролюючий орган не вправі був застосовувати штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування коштів не з вини суб'єкта господарювання.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

4. Суди дійшли висновку, що вини позивача в затримці проведення оплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2014 року та податкового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток за червень 2014 року немає. а відтак відсутні підстави для застосування штрафу до позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2014, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральні перевірки Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" ЗАТ лікувально-оздоровичих закладів профспілок "Укрпрофоздоровниця":

з питань дотримання вимог п. 57.1, п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період травень 2014 року, за результатами якої складено акт № 5/43-00/02649905 від 30.07.2014;

з питань дотримання вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України щодо своєчасності сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств за період червень 2014 року, за результатами якої складено акт № 3/43-00/02649905 від 31.07.2014.

За наслідками вказаних перевірок контролюючий орган дійшов до висновку про порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що полягало у несвоєчасній сплаті узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2014 року по терміну 30.06.2014, з авансових внесків з податку на прибуток за червень 2014 року по терміну 30.06.2014 та зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На підставі актів перевірок та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Також судами встановлено, що сплата авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств за період червень 2014 року та податку на додану вартість за травень 2014 року проведена позивачем 19.06.20214, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 240 від 19.06.2014, № 241 від 19.06.2014, № 245 від 19.06.2014, № 242 від 19.06.2014, № 243 від 19.06.2014 та № 244 від 19.06.2014, з відповідними відмітками банківської установи ПАТ «Банк Перший» про їх одержання 19.06.2014.

Згідно довідки Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" ЗАТ лікувально-оздоровичих закладів профспілок "Укрпрофоздоровниця" № 13-16/719 від 17.07.2014 на розрахунковому рахунку Підприємства в ПАТ «Банк Перший» наявні кошти для проведення зазначених перерахувань.

Проте, згідно відміток ПАТ «Банк Перший» вказані платіжні доручення по сплаті податкових зобов'язань проведенні банком лише 11.07.2014.

З листа відповіді ПАТ «Банк Перший» № 08/02-1160 від 06.06.2014 вбачається, що банк визнає свою провину за не вчасне проведення безготівкових розрахунків за дорученням клієнтів за минулий період.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права, вказує на порушення норм процесуального права, що полягає у неповному з'ясуванні та врахуванні всіх обставин, що мають значення для справи, зазначає, що позивачем сплачено єдиний внесок з порушенням термінів сплати, що визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та зазначає, що фактична сплата прострочених податкових зобов'язань відбулась з рахунку відкритого у банку ПАТ «Енергобанк».

Касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі, інших обґрунтувань ніж ті які були наведені контролюючим органом в апеляційній скарзі касаційна скарга не містить.

9. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.39. пункту 14.1 статті 14.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

10.2. Підпункт 14.1.156. пункту 14.1 статті 14.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

10.3. Підпункт 14.1.265 пункту 14.1 статті 14.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

10.4. Стаття 38.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

10.5. Пункт 57.1 статті 57.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

10.6. Пункт 87.1 статті 87.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

10.7. Пункт 126.1 статті 126.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

10.8. Пункт 126.9 статті 126.

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

11. Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Пункт 2 частини першої статті 1.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

11.2. Частина сьома статті 9.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

11.3. Частина восьма статті 9.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

11.3. Частина одинадцята статті 9.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються: фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

11.4. Частина десята статті 25.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

11.5. Пункт одинадцятий статті 25.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

12. Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1 Пункт 1.15 статті 1.

Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

12.2. Пункт 1.24 статті 1.

Переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

12.3. Пункт 8.1 статті 8.

Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

12.3. Пункт 22.4 статті 22.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. На платника податків покладено обов'язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого податкового зобов'язання.

У відповідності до норм чинного законодавства України сплата податків платником податків здійснюється, зокрема, у безготівковій формі шляхом здійснення переказу коштів через банківську установу.

14. З наданням платком податку до установи банку платіжного документу на перерахування податку до бюджету, згідно з яким платник ініціює сплату, а банк приймає такий документ, обов'язок такого платника щодо сплати такого вважається виконаним.

15. За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, а також несе іншу відповідальність, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Враховуючи встановлені обставини справи, зокрема, що позивачем своєчасно, в межах встановлених законодавством термінів, проведено сплату податкових зобов'язань до бюджету (у визначені законодавством строк подано платіжні документи до установи банку, які були прийняті до виконання), колегія суддів погоджується із висновком попередніх судових інстанцій щодо безпідставності визначення позивачеві штрафу та пені за несвоєчасну сплату до бюджету зобов'язань з ПДВ, податку на прибуток та єдиного податку, згідно оскаржуваних податкових повідомлень - рішень а рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

19. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015 слід залишити без задоволення.

20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015 у справі №813/5575/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду