ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2019 року

м. Київ

справа №242/3391/17

адміністративне провадження №К/9901/43019/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 242/3391/17

за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду в м. Авдіївці Донецької області (далі - управління ПФУ) про визнання дій протиправними та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою управління ПФУ

на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 08 вересня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Капітонова В.І. та

ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., -

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії управління ПФУ щодо відмови в призначенні пенсії та скасувати рішення від 17 березня 2017 року № 13 про відмову в призначенні йому пенсії згідно зі статтею 14 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ);

- зобов'язати зарахувати до пільгового стажу роботи період з 09 листопада 1993 року по 30 вересня 1996 року на Державному підприємстві (далі - ДП) «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» та з 30 березня 1998 року по 31 грудня 1999 року на ДП «Шахта імені Максима Горького», а також призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 23 лютого 2017 року.

Позов ОСОБА_2 обґрунтував тим, що вважає оспорюване рішення відповідача незаконним та необґрунтованим, оскільки наданими ним пенсійному органу документами для призначення пенсії повністю підтверджується факт роботи у вказані вище періоди, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону № 1788-ХІІ.

Селидівський міський суд Донецької області постановою від 08 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, частково задовольнив позовні вимоги:

- визнав неправомірним та скасував рішення управління ПФУ від 17 березня 2017 року № 13 про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії;

- зобов'язав управління ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 23 лютого 2017 року про призначення пенсії відповідно до статті 14 Закону № 1788-ХІІ;

- зобов'язав управління ПФУ зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_2 періоди його роботи:

- з 09 листопада 1993 року по 30 вересня 1996 року на ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»;

- з 30 березня 1998 року по 31 грудня 1999 року на ДП «Шахта ім. Максима Горького».

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що записами у трудовій книжці в сукупності з наявними в матеріалах справи довідками підтверджено роботу ОСОБА_2 повний підземний робочій день у шахті в спірні періоди, тому порушене право позивача на отримання пенсії на пільгових умовах підлягає відновленню шляхом зарахування спірних періодів роботи до стажу, що дає право на призначення такої пенсії, та зобов'язання повторно розглянути заяву від 23 лютого 2017 року.

14 листопада 2017 року управління ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Селидівського міського суду Донецької області від 08 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що оскільки перевірити достовірність довідок, уточнюючої особливий характер праці не вважається можливим, у зв'язку з тим, що первинні документи знаходяться на непідконтрольній території, то врахувати до стажу позивача періоди роботи щодо яких виник спір, неможливо.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

19 грудня 2017 року від позивача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на касаційну скаргу пенсійного органу, в яких ОСОБА_2 просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані відповідачем судові рішення - без змін.

Верховний Суд переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_2 (далі - позивач) 23 лютого 2017 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області (далі - відповідач, пенсійний орган, УПФУ в м. Авдіївці) із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням пенсійного органу № 13 від 17 березня 2017 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії з тих підстав, що він не має необхідних 25 років пільгового стажу на підземних роботах. На момент звернення із заявою про призначення пенсії страховий стаж ОСОБА_2 склав 27 роки 06 місяців 27 днів, стаж роботи за ст.ст. 14-20 - 17 років 0 місяців 11 днів, за ст.ст. 14-25 - 0 років 0 місяців 2дні.

Відповідно до рішення від 13 березня 2017 року до пільгового стажу позивача не зараховані періоди його роботи в зв'язку із тим, що підприємства розташовані на тимчасово окупованій території України:

- З 09 листопада 1993 року по 30 вересня 1996 року на ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»;

- з 30 березня 1998 року по 31 грудня 1999 року на ДП « Шахта ім. Максима Горького»

У відомостях по спецстажу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні дані про пільговий стаж та проведення атестації робочих місць до 2000 року.

Також суди встановили, що згідно із трудовою книжкою БТ-І № 3437700 позивача він, зокрема, працював з 09 листопада 1993 року по 01 жовтня 1996 року на шахті «Мушкетівська» виробничого об'єднання «Донецьквугілля» на роботах з повним робочим днем в шахті, а саме:

-з 09 листопада 1993 року по 24 лютого 1994 року (учень гірника з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем у шахті);

-з 25 лютого по 19 червня 1994 року (гірник з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем у шахті);

-з 20 червні по 04 жовтня 1994 року (учень гірника очисного забою підземного з повним робочим днем у шахті);

-з 05 жовтня 1994 року по 16 березня 1995 року (гірник очисного забою 4 розряду підземний з повним робочим днем у шахті);

-з 17 березня 1995 року по 30 жовтня 1996 року (гірник очисного забою 5 розряду підземний з повним робочим днем у шахті);

-з 30 березня 1998 по 31 грудня 1999 року (гірник очисного забою 5 розряду підземний з повним робочим днем у шахті).

Також, пільговий характер роботи позивача в спірні періоди підтверджуються довідками, виданими ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств». Вказані довідки містять аналогічні трудовій книжці відомості та видані на підставі особової архівної картки ф. Т-2 № 707, наказів по шахті «Мушкетовская», табелю обліку робочого часу на підземних роботах, особових рахунків щодо заробітної плати.

Згідно із записами 12-13 трудової книжки БТ-І № 3437700 позивач працював з 30 березня 1998 року по 06 серпня 2010 року на ДП « Шахта ім. Максима Горького» в якості гірничого робітника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті.

Окрім цього, в матеріалах справи наявна довідка від 28 листопада 2014 року № 360, видана ДП «Шахта ім. Максима Горького». Згідно з цією довідкою ОСОБА_2 з 30 березня 1998 року по 06 серпня 2010 року працював гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті. Підстави для видачі: архівна особиста картка, накази по шахті, особисті рахунки; додаткові відомості: накази про проведення атестації робочих місць.

Пенсійний орган не заперечує, що посади, які обіймав позивач, належать до Списку № 1.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема, Законом № 1788-XII та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-ХІІ.

Особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії передбачені у статті 14 Закону № 1788-ХІІ.

Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону № 1058-IV, знижується на 1 рік.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За кодом 1010100а розділу І «Гірничі роботи» Постанови Кабінету міністрів СРСР від 26 січня 1991 року N 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення» всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах віднесені до Списку №1.

Пунктом 1.1.а підрозділу 1 розділу 1 «Гірничі роботи» Списку №1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року N 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» до Списку №1 віднесені усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Колегія суддів наголошує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У справі, яка розглядається достатньо доказів праці позивача в спірні періоди з повним робочим днем в шахті, в тому числі довідок, які підтверджують пільговий характер роботи позивача. Відомості, зазначені в цих довідках повністю підтверджуються записами в трудовій книжці позивача та містять дані про проведення атестації робочих місць. При цьому, в матеріалах справи також наявні й накази про проведення атестації.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо неможливості зарахування до пільгового стажу роботи зазначені вище періоди роботи з підстав неможливості перевірки довідки, уточнюючих особливий характер праці, через знаходження первинних документів на території непідконтрольній українській владі, з огляду на те, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу, тому можливим застосувати загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.

При цьому колегія суддів зазначає, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку пільгової довідки особи не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Враховуючи, що записами у трудовій книжці в сукупності з наявними в матеріалах справи довідками підтверджено роботу ОСОБА_2 повний підземний робочій день у шахті в спірні періоди, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про зобов'язання відповідача включити ці періоди у пільговий стаж позивача.

При цьому, колегія суддів вказує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У справі яка розглядається суди встановили та це не є спірним, що пенсійний орган зарахував позивачу у пільговий стаж 17 років 0 місяців 11 днів.

Разом з цим, з урахуванням того, що до пільгового стажу позивача по списку № 1, також підлягає зарахуванню періоди роботи під землею повний робочий день гірником очисного забою з 09 листопада 1993 року по 30 вересня 1996 року (3 роки 7 місяців 21 день) та з 30 березня 1998 року по 31 грудня 1999 року (1 рік та 9 місяців), що в сукупності становить більше ніж необхідних 20 років для робітників очисного вибою, то вказане свідчить про наявність у позивача передбаченого статтею 14 Закону № 1788-ХІІ права на призначення пенсії на пільгових умовах.

За таких обставин, на думку колегії суддів, з метою ефективного відновлення порушеного права ОСОБА_2, його позов підлягає задоволенню в повному обсязі, в тому числі щодо вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 23 лютого 2017 року.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду в м. Авдіївці Донецької області задовольнити частково.

Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 08 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов'язати управління Пенсійного фонду в м. Авдіївці Донецької області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» з 23 лютого 2017 року.

В іншій частині постанову Селидівського міського суду Донецької області від 08 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у справі № 242/3391/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду