Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.01.2018 року у справі №804/5606/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

24 квітня 2018 року

справа №804/5606/16

адміністративне провадження №К/9901/5547/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року у складі колегії суддів Юрко І. В., Гімона М. М., Чумака С. Ю. у справі №804/5606/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Сентравіс продакшн юкрейн" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Сентравіс продакшн юкрейн" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України (далі - митний орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №110090000/2016/000018/1 та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31 травня 2016 року №110090000/2016/00028, з мотивів безпідставності їх прийняття.

02 лютого 2017 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності спірних рішень митного органу та прийняття їх на підставі та у межах повноважень, що передбачені діючими нормативно-правовими актами.

03 жовтня 2017 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано, адміністративний позов Товариства задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 31 травня 2016 року №110090000/2016/000018/1 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31 травня 2016 року №110090000/2016/00028.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з безпідставності винесення спірних актів індивідуальної дії та недоведеності правомірності застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості товарів.

06 листопада 2017 року митним органом до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу.

08 листопада 2017 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги до 30 листопада 2017 року (суддя Стрелець Т. Г.).

27 листопада 2017 року відповідачем надіслано квитанцію про сплату судового збору, але не в повному обсязі.

29 грудня 2017 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

03 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги з моменту отримання копії цієї ухвали.

25 січня 2018 року відповідачем усунуто недоліки касаційної скарги.

30 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 804/5606/16.

08 лютого 2018 року справа № 804/5606/16 надійшла до Верховного Суду.

У касаційній скарзі митний орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме частин 3, 4 статті 53, пункту 1 частини 1 статті 54, пункту 6 статті 54, пункту 18 статті 58, пунктів 5-7 частини 10 статті 58 часини 2 статті 60, частин 1, 2 статті 61, статті 256, статті 264, частини 1 статті 320, статті 337 Митного кодексу України.

Зокрема, скаржник обґрунтовує, що судом апеляційної інстанції не враховано факт наявності законних підстав щодо витребування додаткових документів на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Митний орган зазначає, що на формування митної вартості вплинув взаємозв'язок позивача та контрагента. Ціни, вказані в інвойсах, не включають витрат на транспортування, страхування, навантаження, розвантаження товарів. Підставою для коригування митної вартості є наявність інформації з АСАУР (Автоматизованої системи аналізу управління ризиками). Відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

20 лютого 2018 року позивачем до Верховного Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому він погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено.

30 травня 2016 року позивач з метою розмитнення товару (трубні заготовки з нержавіючої марки сталі двох видів), отриманого за наслідками виконання непрямого зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу №05-2/477, укладеного між Товариством та компанією «CENTRAVIS SALES (Switzerland) S.А.», Швейцарія подав митну декларацію № 110090000/2016/003177 з необхідним для митного оформлення пакетом документів. У подальшому на вимогу відповідача позивачем надано додаткові документи, якими підтверджувалося здійснення поставки на умовах FCA Bognolo Mella, Італія та обґрунтовувалися числові значення складових митної вартості товарів.

Умови поставки FCA (Франко-перевізник) Інкотермс 2010 передбачають, що продавець виконує своє зобов'язання з поставки, коли він поставляє товар, очищений від мита на експорт, перевізнику, призначеному покупцем, у визначеному місці. Визначене місце поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці.

31 травня 2016 року митний орган за наслідками розгляду митної декларації оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110090000/2016/00028, з посиланням на пункт 6 статті 54 Митного кодексу України.

У картці відмови вказано, що митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів №110090000/2016/000018/1 від 31 травня 2016 року та роз'яснено необхідність подання нової митної декларації, відповідно до винесеного рішення про коригування митної вартості товарів.

Підставами для відмови у митному оформленні товару, як зазначено митним органом у рішенні про відмову, є те, що надана позивачем калькуляція ґрунтується на ціновій інформації, отриманої від продавця відповідної продукції, не містить інформацію щодо усіх складових формування ціни даного товару. Отже, зазначена калькуляція не є коректним щодо формування ціни від виробника і не може пояснювати зменшення ціни товару для позивача. Крім того, у рахунку на оплату транспортних послуг зазначена вага 20 000 кг., а в електронній митній декларації загальна вага 17 759 кг.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вага товару 20 000 кг. у рахунку на оплату транспортних послуг вказана перевізником помилково, що в подальшому виправлено сторонами і ніяк не вплинуло на вартість перевезення.

Щодо доводів касаційної скарги.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4.1. статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

У справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції установлено, що позивачем надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору, ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 54 Митного кодексу України, а також не містили в собі розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена. Водночас відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції висновувався з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, натомість суд першої інстанції врахував виключно повноваження (право) митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд вважає, що висновок суду апеляційної інстанції щодо повноти митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, відповідає меті адміністративного судочинства при вирішенні спорів цієї категорії. Дослідження компетенції митного органу, яка не є спірною у даних відносинах, є одним елементом, однією складовою, яка не забезпечує повноту дослідження у справі.

Аргументація скаржника в обґрунтування своєї позиції про використання інформації з АСАУР (автоматичної системи аналізу управління ризиками) Верховним Судом не враховується, оскільки судом апеляційної інстанції встановлена та доведена правомірність використання позивачем основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.

Відтак, висновок суду апеляційної інстанції про те, що орган доходів і зборів під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року у справі № 804/5606/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко