Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КАС ВП від 24.01.2025 року у справі №120/19284/23 Постанова КАС ВП від 24.01.2025 року у справі №120...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року

м. Київ

справа № 120/19284/23

адміністративне провадження № К/990/37447/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Павенського Бориса Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року (судді: Мацький Є.М., Сушко О.О., Залімський І.Г.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000,00 грн за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України молодшому сержанту ОСОБА_1 за період з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня 2022 року по 14 вересня 2022 року, з 28 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- зобов`язати командування військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату молодшому сержанту ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області за період з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня 2022 року по 14 вересня 2022 року, з 28 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року в розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат за цей період на загальну суму 326 620,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що під час проходження військової служби, зокрема в періоди з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня 2022 року по 14 вересня 2022 року, з 28 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, перебуваючи у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), він брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року №4855. Однак, відповідач не виплатив йому збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000,00 грн, у зв`язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в спірні періоди.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частин НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня 2022 року по 14 вересня 2022 року, з 28 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, у розмірі 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня 2022 року по 14 вересня 2022 року, з 28 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, у розмірі 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням вже виплачених сум винагороди за цей період.

Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції взяв до уваги положення наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392/0/8122-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», яким визначено умови та порядок виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Аналізуючи вказані положення, суд першої інстанції виходив з того, що виплата додаткової винагороди у підвищеному розмірі 100 000,00 грн військовослужбовцям Державної прикордонної служби України можлива за умови підтвердження їхньої безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Суд першої інстанції встановив, що довідка військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року №4855, видана на підставі бойового розпорядження від 02 квітня 2022 року № 56 гриф, є допустимим, належним, достовірним та достатнім доказом безпосередньої участі позивача (відрядженого військовослужбовця) у бойових діях або заходах, а отже, і підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня 2022 року по 14 вересня 2022 року, з 28 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року.

Суд першої інстанції зазначив, що ненадходження на адресу відповідача листів, до яких додатком були б довідки із підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах за серпень - листопад 2022 року у складі військової частини НОМЕР_2 у формі, визначеній наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України, не свідчить про те, що позивач не брав в спірний період участі у бойових діях або заходах. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Державної прикордонної служби України, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу, є лише способом інформування відповідних органів, в яких ці військовослужбовці проходять службу.

Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на суперечності в наданих відповідачем доказах. Зокрема, у довідці від 28 травня 2024 року № 02.5/5387/24-Вн зазначено, що за результатами перевірки наявної інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах в наявних журналах бойових дій у період з 01 серпня 2022 року по 31 грудня 2022 року відносно ОСОБА_1 відповідні відомості не обліковані. Водночас у довідці від 31 травня 2024 року № 04.3.1/5577 24-Ви, зазначено, що за результатами перевірки наявної інформації встановлено, що рапорти та підтвердження участі в бойових діях або заходах необхідних для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 70 000,00 грн, передбаченої Постановою № 168, у період з 01 серпня по 30 листопада 2022 року відносно ОСОБА_1 на адресу НОМЕР_3 прикордонного загону не надходили. Проте за період з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року відповідне підтвердження відповідач має. З цього суд дійшов висновку про неналежне ведення та опрацювання документації відповідачем та іншою військовою частиною, до якої був відряджений позивач, що не може позбавляти останнього права на належну йому додаткову винагороду.

Суд першої інстанції встановив, що згідно з витягом з додатку 7 до наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25 січня 2023 року № 50-ОС «Про виплату додаткової винагороди» позивачу за період з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року нараховано та виплачено 70 000,00 грн додаткової винагороди.

З огляду на вказане, суд першої інстанції вбачав наявними підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня 2022 року по 14 вересня 2022 року, з 28 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, у розмірі 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а також зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу означеної додаткової винагороди за вказані періоди, з урахуванням вже виплачених сум.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції погодився з необхідністю застосування положень наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392/0/8122-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» при вирішенні цього спору. Також він погодився з висновком суду першої інстанції про те, що право на виплату збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди виникає виключно в разі підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Водночас суд апеляційної інстанції вважав, що матеріали справи не містять належного документального підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що довідка військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року №4855 не підтверджує право позивача на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі у вказані у такій довідці періоди, адже підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі є саме списки військовослужбовців.

Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що суд першої інстанції неправомірно залишив поза увагою довідку №02.5/325/24-Вн від 12 січня 2024 року, яку відповідач надав разом з відзивом. Відповідно до цієї довідки, інформація про безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах в наявних журналах бойових дій у період з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року не облікована.

Ураховуючи відсутність належного документального підтвердження участі позивача у бойових діях за періоди з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня 2022 року по 14 вересня 2022 року, з 28 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 31 листопада 2022 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі, встановленої пунктом 1 Постанови № 168, за вказані періоди та, відповідно відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1 .

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, адвокат Павенський Б.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, обґрунтовуючи її порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 березня 2024 року у справі №560/3159/23, від 23 травня 2024 року у справі №120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі №120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі №120/5170/23, від 20 червня 2024 року у справі №360/328/23.

Вказуючи на зазначені постанови, скаржник переконує, що довідка про участь у бойових діях, видана військовою частиною НОМЕР_2 , є належним, допустимим та достатнім доказом. Її достовірність підтверджується відповідальністю командира, який її видав, і не потребує додаткових перевірок. Відповідно, довідка підтверджує право ОСОБА_1 на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі у вказані періоди.

Скаржник також наголошує, що бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф та довідка Державної прикордонної служби України військової частини № НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року №4855 є належними, допустимими і достатніми доказами того, що молодший сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня 2022 року по 14 вересня 2022 року, з 28 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року. На підставі цього позивач має право на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168.

Довідка, надана позивачем, повністю відповідає вимогам пункту 5 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392/0/8122-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168». Вона містить усі необхідні підстави для її видання і підтверджує право позивача на отримання збільшеної винагороди за період з 01 серпня 2022 року по 31 грудня 2022 року.

Позиція інших учасників справи

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 06 листопада 2024 року (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Губська О.А.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Павенського Бориса Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Розпорядженням від 20 січня 2025 року №68/0/78-25 заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 20 січня 2025 року визначено склад колегії суддів: Загороднюк А.Г. (головуючий суддя), Білак М.В., Соколов В.М.

Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2025 року (суддя: Загороднюк А.Г.) призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07 квітня 2022 року №5-вв позивача направлено у службове відрядження до НОМЕР_4 прикордонного загону, який перебуває в оперативному угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в період з 07 квітня 2022 року по 13 січня 2023 року.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року №4855, молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області та Сумської областей з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня 2022 року по 14 вересня 2022 року, з 28 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року. Підставою для видачі такої довідки стало бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56гриф.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону №50-ОС від 25 січня 2023 року «Про виплату додаткової винагороди» позивачу нарахована та в січні 2023 року виплачена додаткова винагорода у розмірі 70 000,00 грн - за грудень 2022 року, що підтверджується Інформацією про грошове забезпечення позивача, наданою фінансово-економічним відділом (бухгалтерською службою) військової частини НОМЕР_1 .

Позивач, уважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо виплати йому за період з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня 2022 року по 14 вересня 2022 року, з 28 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року збільшену додаткову винагороду до 100 000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», звернувся до суду з цим позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03 квітня 2003 року №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон №661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Статтею 16 Закону №661-IV визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).

Пунктом 1 цієї постанови визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі - Постанова №793) до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».

У решті зміст пункту 1 Постанови №168 в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, на час виникнення спірних правовідносин (з 01 серпня 2022 року до 31 грудня 2022 року) не змінювався.

30 липня 2022 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужби), з посиланням на пункт 21 Постанови №168, було видано наказ №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», який уведено в дію з 01 серпня 2022 року.

Пунктом 2 цього наказу визначено вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 гривень пропорційно часу участі у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі, а саме:

1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

У пункті 4 наказу №392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 5 наказу №392-/0/81-22-АГ визначено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).

У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).

З 01 грудня 2022 року Адміністрацією Держприкордонслужби уведено в дію наказ від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», в якому було дещо змінено перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Частинами першою та другою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Спірні правовідносини у цій справі виникли внаслідок невиплати відповідачем на користь ОСОБА_1 , військовослужбовця Держприкордонслужби, додаткової винагороди, яка передбачена Постановою №168, у розмірі до 100 000,00 грн за періоди з 01 серпня 2022 року по 14 вересня 2022 року та з 28 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року.

Суд в контексті спірних правовідносин, вважає за доцільне зазначити таке.

З аналізу наведених норм законодавства випливає, що військовослужбовцям Держприкордонслужби на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі, їхня безпосередня участь у бойових діях та заходах повинна бути підтвердженою документально, про що свідчить зміст наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ та від 01 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ.

Документальне підтвердження такої участі здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у наступних документах: 1) бойовому наказі (бойовому розпорядженні); 2) журналі бойових дій (службово-бойових дій, вахтовому, навігаційно-вахтовому, навігаційному журналі), журналі ведення оперативної обстановки, бойовому донесенні (підсумковому, терміновому, позатерміновому) або постовій відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорті (донесенні) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

З наведеного можна виснувати, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.

У цій справі встановлено, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

У період з 07 квітня 2022 року по 13 січня 2023 року позивач перебував в оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).

Позивач стверджував, що під час перебування у відрядженні до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) з 01 серпня 2022 року по 14 вересня 2022 року та з 28 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року він брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а тому він має право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн відповідно до Постанови №168.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що позивач має право на отримання спірної додаткової винагороди, оскільки його безпосередня участь у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони в період з 01 серпня 2022 року по 14 вересня 2022 року та з 28 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року №4855.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову в задоволенні позову, вважав, що довідка військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року №4855 не підтверджує право позивача на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі у вказані у такій довідці періоди, адже підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі є саме списки військовослужбовців. Суд апеляційної інстанції також виходив з наданих військовою частиною НОМЕР_1 відомостей про те, що в наявних журналах бойових дій інформація про безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах у період з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року не облікована.

Переглядаючи висновки суду апеляційної інстанції в контексті доводів касаційної скарги, Суд звертає увагу на таке.

Згідно з мотивувальною частиною судового рішення суду апеляційної інстанції, висновок суду про відсутність у позивача права на отримання спірної додаткової винагороди суд побудував на основі оцінки наявних в матеріалах справи доказів, зокрема відхиленні як доказу довідки військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року №4855, та врахуванні відомостей, наданих відповідачем, про відсутність у журналах обліку бойових дій записів, що підтверджували б безпосередню участь позивача у бойових діях у спірний період.

При цьому, як можна зрозуміти з мотивувань суду, суд апеляційної інстанції оцінював наявні в матеріалах справи докази окремо, без їхньої комплексної оцінки. Зокрема, суд апеляційної інстанції не розглянув доведеність участі позивача у бойових діях та заходах в окреслений ним період у сукупності з іншими доказами, наявними у справі.

Верховний Суд зазначає, що відсутність у журналах обліку бойових дій записів, що підтверджували б безпосередню участь позивача у бойових діях у спірний період не може слугувати беззаперечною підставою для висновку про недоведеність участі позивача у бойових діях. Відповідно до пункту 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30 липня 2022 року №392/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність.

Суд апеляційної інстанції також не надав належної оцінки довідці військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року №4855. Незважаючи на зазначену судом невідповідність довідки встановленій формі, передбаченій додатком №1 до наказу від 30 липня 2022 року №392/0/81-22-АГ, ця обставина не є достатньою підставою для ігнорування її змісту. Суд не встановив правових підстав для видачі цієї довідки, її мету та документів, на підставі яких вона була видана.

Ключове питання, яке залишилося поза увагою суду апеляційної інстанції, полягає у визначенні завдань, виконуваних позивачем, його посадових обов`язків та умов виконання службового відрядження до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).

Суд апеляційної інстанції також не встановив, чи складалися рапорти стосовно позивача за час його перебування у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ). Такі рапорти згідно з пунктом 3 Наказу від 30 липня 2022 року №392/0/81-22-АГ, є одним із визначених документів, на підставі яких здійснюється підтвердження участі у бойових діях та заходах. Відсутність аналізу цих документів суперечить принципам адміністративного судочинства, зокрема обов`язку суду встановити дійсні обставини справи.

У постанові від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд уважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 через невжиття апеляційним судом всіх необхідних заходів для з`ясування обставин справи та їх належного правового аналізу.

Слід також зазначити, що одночасно з відзивом на позовну заяву відповідач заявляв клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ).

Однак, суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, не розглянув клопотання відповідача про залучення співвідповідача до участі у справі та не надавав йому вмотивованої оцінки.

Суд апеляційної інстанції вказаного процесуального порушення не виявив та не усунув.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції із направленням справи на новий розгляд до цього ж суду.

Суду апеляційної інстанції під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови, установити наведені в ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, надати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу адвоката Павенського Бориса Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року скасувати.

Направити справу №120/19284/23 на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк М.В. Білак В.М. Соколов

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати