Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2019 року

Київ

справа №820/4406/17

адміністративне провадження №К/9901/26603/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Меркурій» Єрмака Валерія Олександровича (далі - Уповноважена особа Фонду, Фонд, Банк відповідно) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року (суддя Бадюков Ю.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року (Бенедик А.П., Мельнікова Л.В., Донець Л.О.) у справі № 820/4406/17 за позовом Уповноваженої особи до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряна Гамлета Аветіковича (далі - Держреєстратор), третя особа - ОСОБА_7, про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановив:

Банк в особі Уповноваженої особи Фонду звернувся до суду із адміністративним позовом до Держреєстратора, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_7, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відповідача від 01 червня 2017 року: індексні номери 35481369; 35481967; 35478291; 35480046; всі судові витрати, понесені позивачем, стягнути з відповідача.

На обґрунтування позовних вимог указав, що у зв'язку з передачею ОСОБА_7 відповідно до рішення апеляційного суду Харківської області іпотечного майна в рахунок погашення заборгованості Банку будь-які подальші вимоги ОСОБА_7 до Банку є недійсними, а, отже, після отримання третьою особою у власність предмету іпотеки за договором іпотеки від 22 березня 2013 року будь-які подальші вимоги за основним зобов'язанням, яким є договір банківського вкладу від 07 березня 2013 року № 9/6, в тому числі за іншими іпотечними договорами, укладеними в забезпечення виконання цих зобов'язань, відповідно до частини шостої статті 36 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV) є недійсними. Тобто реєстрація за третьою особою права власності на предмети іпотеки є незаконною. Також усупереч вимогам частини третьої статті 52 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) під час винесення оскаржуваних рішень ані відповідач, ані третя особа не звертались до позивача та/або Фонду з вимогою про визначення суб'єктом оціночної діяльності ціни заставного майна. Натомість відповідач при винесенні оскаржуваних рішень не взяв до уваги вищезазначені обставини та норми Закону № 898-IV, тобто у відповідача були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності. З огляду на це оскаржуване рішення є таким, що прийняте протиправно, а тому підлягає скасуванню.

Суди у цій справі встановили, що згідно з постановою Національного банку України від 10 червня 2014 року № 340 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» та рішення виконавчої дирекції Фонду від 12 червня 2014 року № 47 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Меркурій» і призначення уповноваженої особи Фонду» в Банку запроваджено ліквідаційну процедуру, яку рішенням зазначеної дирекції від 21 травня 2015 року № 104 продовжено по 11 червня 2016 року включно.

Виконавча дирекція Фонду рішенням від 17 грудня 2015 року № 225 всі повноваження ліквідатора банку делегувала Єрмаку Валерію Олександровичу з 21 грудня 2015 року.

Рішенням від 26 травня 2016 року № 841 виконавча дирекція Фонду продовжила строки здійснення процедури ліквідації Банку на один рік до 11 червня 2017 року включно та продовжила повноваження ліквідатора Банку Єрмака В.О. на один рік до 11 червня 2017 року включно.

Рішенням від 29 травня 2017 року № 2193 виконавча дирекція Фонду продовжила строки здійснення процедури ліквідації Банку на один рік до 11 червня 2018 року включно та продовжила повноваження ліквідатора Банку Єрмака В.О. на один рік до 11 червня 2018 року включно.

Апеляційний суд Харківської області рішенням від 18 листопада 2015 року у справі № 646/8967/15-ц задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_7 Скасував рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2015 року і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог. Позовні вимоги ОСОБА_7 задовольнив, звернув стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна від 22 березня 2013 року, укладеного між ОСОБА_7 та Банком, а саме нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 645,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за оціночною вартістю, встановленою Українською універсальною біржою, згідно зі звітом оцінки майна станом на 01 квітня 2015 року, 4 560 100, 00 грн; земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3, за оціночною вартістю, встановленою Українською універсальною біржою, згідно зі звітом оцінки майна станом на 01 квітня 2015 року, 189 110, 00 грн; земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,1065 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2, за оціночною вартістю, встановленою Українською універсальною біржою, згідно зі звітом оцінки майна станом на 01 квітня 2015 року, 118 268, 00 грн, шляхом набуття майна у власність та визнав за ОСОБА_7, РНОКПП: НОМЕР_1, право власності на вказане нерухоме майно.

Судовим рішенням встановлено, що 07 березня 2013 року між ОСОБА_7 та Банком укладено договір банківського вкладу № 9/6 з щомісячною виплатою процентів. Строк користування вкладом з 07 березня 2013 року по 11 березня 2014 року. Розмір банківського вкладу становить 11 800 000, 00 грн.

Станом на 11 березня 2014 року Банк не повернув вклад та не сплатив проценти.

20 червня 2014 року ОСОБА_7 звернувся до Уповноваженої особи Фонду з кредиторською вимогою, в тому числі на суму 11 800 000,00 грн. Його вимога була визнана.

Згідно з переліком (реєстром) акцептованих вимог Банку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21 серпня 2014 року № 182/14, визнані вимоги ОСОБА_7, що підлягають задоволенню у розмірі 11 800 000,00 грн. Зазначена вимога забезпечена іпотекою.

Предметами іпотеки є: житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 645,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; земельна ділянка для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3; земельна ділянка для ведення садівництва, площею 0,1065 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2".

У цій справі суд дійшов висновку, що відповідно до вимог законів № 898-IV, № 4452-VI позовні вимоги ОСОБА_7 підлягають задоволенню за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом, що складає 4 867 478, 00 грн.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вищевказані обставини доказуванню не підлягають.

Як встановлено під час розгляду цієї справи та підтверджується наявними в ній доказами, на підставі чотирьох договорів іпотеки, посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харитоновою Яною Михайлівною та зареєстрованих 18 березня 2013 року в реєстрі за № 409 та 19 березня 2013 року за №№ 424, 425, 426, Банк (Іпотекодавець) передав в іпотеку ОСОБА_7 (Іпотекодержатель) нерухоме майно для забезпечення виконання вимог Іпотекодержателя, що виникають із договору банківського вкладу № 9/6 з щомісячною виплатою процентів від 07 березня 2013 року та усіх додаткових договорів та угод до нього, в тому числі тих, що виникнуть у майбутньому.

Згідно з пунктом 1.1 вказаних договорів іпотеки нерухомого майна - цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що виникає із договору банківського вкладу № 9/6 з щомісячною виплатою процентів від 07 березня 2013 року та усіх додаткових договорів та угод до нього, в тому числі тих, що виникнуть у майбутньому.

Згідно з договором іпотеки нерухомого майна від 18 березня 2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 409, Іпотекодавець у забезпечення зобов'язань за Кредитним договором передав в іпотеку Іпотекодержателю нежитлові приміщення першого поверху № 47-50, 52, 54, 59, загальною площею 82, 7 кв.м. в літ. «В-9-16», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Вартість майна згідно з довідкою про балансову вартість від 18 березня 2013 року, виданою Іпотекодавцем, становить 1 447 797, 65 грн без ПДВ. Ринкова вартість майна на час укладання цього договору становить за згодою сторін 1 447 797, 65 грн без ПДВ (пункти 1.2, 1.3. Договору).

Відповідно до договору іпотеки нерухомого майна від 19 березня 2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 424, Іпотекодавець у забезпечення зобов'язань за Кредитним договором передав в іпотеку Іпотекодержателю нежитлові приміщення підвалу № XXVIIIa, XXVIII, XXVIIIa, XV, XVI, XVIa, XVIб, XVIІ, XІV, XІVa, XІVб, 1,2,4,4б в літ. «А-5», загальною площею 187, 1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3. Вартість майна згідно з довідкою про балансову вартість від 19 березня 2013 року, виданою Іпотекодавцем становить 5 720 000,00 грн без ПДВ. Ринкова вартість майна на час укладання цього договору становить за згодою сторін 5 720 000,00 грн без ПДВ (пункти 1.2, 1.3. договору).

Пунктом 1.2 договору іпотеки нерухомого майна від 19 березня 2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 425, Іпотекодавець у забезпечення зобов'язань за Кредитним договором передав в іпотеку Іпотекодержателю нежитлові приміщення підвальної частини № 18-21, XI, першого поверху № XІa у житловому будинку літ. «А-4», загальною площею 180, 9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. Вартість майна згідно з довідкою про балансову вартість від 19 березня 2013 року, виданою Іпотекодавцем, становить 4 294 322, 00 грн без ПДВ.

Згідно з пунктом 1.2 договору іпотеки нерухомого майна від 19 березня 2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 426, Іпотекодавець у забезпечення зобов'язань за Кредитним договором передав в іпотеку Іпотекодержателю нежитлові приміщення першого поверху № 11-1, 11-2, 11-3, загальною площею 59,8 кв.м. в літ. «А-2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5. Вартість майна згідно з довідкою про балансову вартість від 19 березня 2013 року, виданою Іпотекодавцем, становить 1 596 700, 00 грн без ПДВ. Ринкова вартість майна на час укладання цього договору становить за згодою сторін 1 596 700,00 грн без ПДВ (пункт 1.3. договору). Ринкова вартість майна на час укладання цього договору становить за згодою сторін 4 294 322, 00 грн без ПДВ (п. 1.3. договору).

У відповідності до пункту 4.2 вищевказаних договорів встановлено, що на підставі цих договорів та застереження Іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно, зокрема, шляхом прийняття майна у власність в порядку, встановленому статтею 37 Закону № 898-IV. При цьому застереження, яке визнається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на майно. За цим договором Іпотекодержатель набуває майно у власність за вартістю, встановленою на момент такого набуття на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.

При зверненні стягнення на майно шляхом прийняття майна у власність Іпотекодержателем, Іпотекодавець згідно з договорами уповноважує Іпотекодержателя подавати, оформляти та отримувати від імені Іпотекодавця довідки та документи, необхідні для реєстрації майна у власність Іпотекодержателя, здійснювати всі необхідні платежі, підписувати будь-які документи та виконувати будь-які інші дії, пов'язані з реєстрацією права власності на майно Іпотекодержателя (пункт 4.3 договорів).

28 лютого 2017 року Банк (вх. № 101 -104) отримав заяви ОСОБА_7, посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харитоновою Я.М. 20 лютого 2017 року за вих. № 7/02-24, зареєстровані в реєстрі за №№ 741, 737, 739, 735.

Вказані заяви направлені на адресу уповноваженої особи Фонду Єрмака В.О. на підставі статті 84 Закону України 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» та повідомлено про намір ОСОБА_7 отримати проценти та грошові кошти, які були передані останнім до Банку за договорами банківських вкладів від 03 березня 2009 року № 6/6 та від 07 березня 2013 року № 9/6. Банк запропонував протягом 30 днів добровільно повернути зазначені вище кошти, в протилежному випадку, буде вчинено звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами.

Листами від 14 березня 2017 року вих. № 77-80 повідомлено нотаріуса та третю особу, що відповідно до приписів Закону № 4452-VI та фактичних обставин справи посилання ОСОБА_7 про наявну заборгованість Банку перед ним за договором банківського вкладу від 07 березня 2013 року № 9/6 у сумі 11 800 000, 00 грн та процентів у сумі 579 978,09 грн, а також посилання на договір банківського вкладу від 03 березня 2009 року № 6/6 у сумі 580 370, 03 доларів США та процентів у сумі 69 033, 51 доларів США є безпідставними та незаконними, а також про те, що дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами, є незаконними, та спрямованими на незаконне заволодіння майном Держави в особі Фонду.

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №№ 977726643, 97720559, 97727770, 97728733 від 19 вересня 2017 року відповідач відповідно до вищезазначених договорів іпотеки зареєстрував право власності на вищезазначене майно за ОСОБА_7, а саме:

- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1 - 23463763101, номер запису про право власності 20710792, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35481369 від 01 червня 2017 року;

- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2 - 24365563101, номер запису про право власності 20711397, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35481967 від 01 червня 2017 року;

- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3 - 24361063101, номер запису про право власності 20708368, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35478291 від 01 червня 2017 року;

- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 4 - 24353463101, номер запису про право власності 20709443, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35480046 від 01 червня 2017 року.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю прийняття відповідачем вищевказаних рішень про проведення державної реєстрації права власності, звернувся до суду із цим позовом.

Харківській апеляційний адміністративний суду ухвалою від 26 січня 2018 року залишив без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року про відмову у задоволенні позову.

Суди дійшли висновку, що під час проведення державної реєстрації відповідач діяв на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства, в зв'язку з чим, оскаржувані рішення є законними та обґрунтованими.

Уповноважена особа не погодилася з рішенням цих судів і 19 лютого 2018 року подала касаційну скаргу про їх скасування.

Підсумовуючи доводи касаційної скарги, Уповноважена особа зазначила, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно визначились з характером спірних відносин та, як наслідок, допустили неправильне дослідження обставин у справі та не застосували норми права, що підлягали застосуванню, обмежившись посиланням на загальні норми Закону № 4452-VI.

Верховний Суд переглянув рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах.

Зокрема, у постанові від 14 червня 2016 року у справі № 826/4858/15 Суд виснував, що не є спором адміністративної юрисдикції спір з органом державної реєстраційної служби при оскарженні запису та рішення про право власності у разі, коли спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди і виникають з договірних відносин, а тому мають вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Ці висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, ухвалені за результатами розгляду справи, фактичні обставини якої є певним чином подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - спір у справі, що розглядається, виник між учасниками справи (здебільшого між позивачем та третьою особою Банком) у зв'язку з невиконанням Банком договірних зобов'язань за договором іпотеки і реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки. Отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір суди мають вирішувати за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

За змістом частин першої та другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини першої статті 354 КАС суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

За наведених обставин, рішення суду першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись статтями 238, 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Меркурій» Єрмака Валерія Олександровича задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді : Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко