Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.02.2018 року у справі №812/1559/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

24 січня 2019 року

справа №812/1559/15

адміністративне провадження №К/9901/26873/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєверодонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 16 листопада 2015 року у складі судді Смішливої Т.В.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року

у складі суддів Жаботинської С.В., Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г.

у справі №812/1559/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції в м. Сєверодонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

27 жовтня 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, платник податків, позивач у справі) звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сєверодонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 29 січня 2014 року № 0000361702, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 96297 грн. за основним платежем у сумі 64198 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 32099 грн., з мотивів безпідставності його прийняття.

16 листопада 2015 року постановою Луганського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, позов Підприємця задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 29 січня 2014 року №0000361702 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 96297 грн.

Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентом спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, по факту здійснення яких позивачем правомірно сформований податковий кредит, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення - рішення.

19 грудня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємця відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, шляхом відтворення частини акта перевірки.

25 січня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення недоліків касаційної скарги на виконання ухвали цього суду від 21 грудня 2016 року, справа із суду першої інстанції витребувана не була.

21 лютого 2018 року матеріали касаційного провадження К/9901/26873/18 передані до Верховного Суду.

23 лютого 2018 року матеріали касаційного провадження К/9901/26873/18 прийняті до свого провадження та витребувана справа з Луганського окружного адміністративного суду №812/1559/15.

10 травня 2018 року справа №812/1559/15 надійшла до Верховного Суду.

Заперечення або відзив Товариства на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надходили, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована у якості суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Сєверодонецької міської ради 23 січня 2001 року за № 23830170000003421, з 22 лютого 2001 року перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у місті Сєверодонецьку, є платником податку на додану вартість з 11 березня 2001 року, як платник цього податку звітувала до податкового органу податковими деклараціями з податку на додану вартість, у тому числі за березень, серпень, вересень та листопад 2012 року, у яких задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000».

Постановою старшого слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Луганській області в рамках кримінального провадження № 32013030000000123, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 вересня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, призначено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2013 року по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вістол» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000», проведення якої доручено фахівцям ДПІ у м. Сєверодонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області.

На виконання постанови старшого слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Луганській області в рамках кримінального провадження № 32013030000000123 та відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України наказом керівника податкового органу від 05 грудня 2013 року № 471-п призначено та проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Вістол» та ТОВ «Вектра 3000», результати якої викладені в акті перевірки від 23 грудня 2013 року акт № 948/12-14-17-2449708180 (далі - акт перевірки)

Актом перевірки встановлені порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме за рахунок фактичного нездійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектра 3000» занижено податок на додану вартість на загальну суму 64198, 00 грн., в тому числі у березні 2012 року 3320,00 грн., серпень 2012 року 26003,00 грн., вересень 2012 року 17567,00 грн., листопад 2012 року 17308,00 грн.

Керівником податкового органу 29 січня 2014 року згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000361702, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 64 198,00 грн. за порушення 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 32099,00 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Оцінюючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій прийняли акт перевірки, яким встановлені податкові правопорушення як належний доказ, використали та оцінили висновки акта позапланової перевірки Товариства проведеної в межах кримінального провадження, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, як підставу для безпосереднього визначення сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку.

Суд погоджується з висновками суддів попередніх інстанцій про недоведеність податковим органом податкових правопорушень покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, що обумовило безпідставність збільшення сум грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Оцінюючи доводи касаційної скарги Суд вважає їх неприйнятними, висновуючись на такому. Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання постанови слідчого про призначення перевірки винесену відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.

Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова документальна виїзна перевірка, про що зазначено Розділом першим «Вступна частина» акту перевірки, в межах кримінальної справи, що підтверджено під час судового розгляду.

Суд зазначає, що на час ухвалення постанови слідчим про проведення перевірки Підприємця здійснення перевірки та прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення, діяли положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, якими передбачалось, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Суд вважає, що існуюча на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення пряма заборона закону, за якою органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства, доводить передчасність та протиправність прийняття спірних податкових повідомлень - рішень у цій справі.

Податковим органом порушені підстави та спосіб реалізації владних управлінських функцій. Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення-рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.

Відтак, прийняття податковим органом податкового повідомлення на підставі проведеної перевірки, результати якої є доказами в кримінальному процесі, до його завершення, є передчасним.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєверодонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі №812/1559/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер