Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2018 Київ К/9901/2036/17 816/163/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постановуПолтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року (суддя С.С. Бойко)та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року (колегія у складі суддів: О.А. Спаскін, О.І. Сіренко, Л.В. Любчич)у справі №816/163/17 за позовомОСОБА_2 доКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 04 серпня 2016 року №20-13/556ППР-ФО/16-08, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем 18011000 «Транспортний податок з фізичних осіб» за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн.; та податкову вимогу від 30 грудня 2016 року №88571-16/718ППР-ФО/16-08 про сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з транспортного податку за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що належний позивачу на праві власності автомобіль не підпадає під визначення об'єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, оскільки його середньоринкова вартість становить менше 1033500,00 грн. А також посилається на порушення відповідачем строків формування та надсилання податкового повідомлення-рішення, встановлених підпунктом 267.6.2 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, задоволено позовні вимоги, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 04 серпня 2016 року №20-13/556ППР-ФО/16-08 та податкову вимогу від 30 грудня 2016 року №88571-16/718ППР-ФО/16-08.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності оскаржуваних податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, оскільки відповідачем помилково встановлено, що транспортний засіб позивача є об'єктом оподаткування транспортним податком.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки Податковим кодексом України не передбачено переліку документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля. Визначення такої вартості покладено виключно на Мінекономрозвитку, а до компетенції податкового органу не входить обов'язок перевіряти та визначати коло осіб, яким належать транспортні засоби, які є об'єктом оподаткування та розраховувати їх середньоринкову вартість. При цьому, відзначив, що податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги формуються контролюючим органом у автоматичному режимі, виходячи з відомостей, наявних у ІС «Податковий блок».

У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є власником легкового автомобіля Toyota Highlander, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

12.06.2015 Коростишівською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 29-17, яким ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб на суму 25000 грн.

Глобинським відділенням Кременчуцької ОДПІ сформовано та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення від 04 серпня 2016 року №20-13/556ППР-ФО/16-08, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем 18011000 «Транспортний податок з фізичних осіб» за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн. Назване податкове повідомлення-рішення вручене позивачу 11 серпня 2016 року.

17 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до контролюючого органу із заявою про проведення звірки розрахунку середньоринкової вартості автомобіля належного йому автомобіля, відомості про розгляд якої відсутні.

30 грудня 2016 року Глобинським відділенням Кременчуцької ОДПІ сформовано податкову вимогу №88571-16/718ППР-ФО/16-08 про сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з транспортного податку за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн., яка надіслана позивачу 12 січня 2017 року.

Судами також було встановлено, що відомості з інформаційної системи ДФС України «Податковий блок» не містять даних про середньоринкову вартість автомобіля ОСОБА_2. При цьому, відповідач стверджує, що спірне податкове повідомлення-рішення є сформовано з огляду на наявну у ІС «Податковий блок» інформацію про середньоринкову вартість автомобіля, одержану від Мінекономрозвитку.

Позивач звертався з листом від 17 серпня 2016 року до Мінекономрозвитку України про визначення середньоринкової вартості його автомобіля, вказавши при цьому всі необхідні розрахункові дані, у відповідь на який позивачу повідомлено, що інформацію про середньоринкову вартість автомобіля можна отримати на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку України (http://www.me.gov.ua).

Відповідно до виконаного позивачем розрахунку, середньоринкова вартість автомобіля Toyota Highlander, 2013 року випуску, об'єм двигуна 3456,00 куб.см, бензин, автоматична коробка передач, пробіг 20200 км становить 781719,70 грн., яка є меншою ніж 1033500,00 грн., навіть за відсутності у належного позивачу автомобіля пробігу.

Так, відповідно до вимог підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (тут і надалі - в редакції чинній в період нарахування податку) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата з 01 січня 2016 року становила 1378 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році є легкові автомобілі не пізніше 2011 року випуску, середньоринкова вартість яких станом на 01 січня 2016 року становить не менш 1033500,00 грн. (1378 х 750).

В силу вимог абзацу другого підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України середньоринкова вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, якою встановлено механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 названої Методики передбачено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 рок N 403 (Офіційний вісник України, 2013 року, N 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Згідно пункту 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср= Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Враховуючи встановлені судами обставини та беручи до уваги вимоги вищенаведених норм, касаційний суд погоджується з їх висновком про те, що належний позивачу на праві власності автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, в силу вимог підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, оскільки його середньоринкова вартість, розрахована за Методикою та Порядком, не дорівнює та не перевищує 750-ти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, як наслідок вартість автомобіля не відповідає вартісним критеріям для об'єкта оподаткування.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірні податкове повідомлення-рішення та податкова вимога є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді І.А.Васильєва С.С.Пасічник