Історія справи

Постанова КАС ВП від 23.11.2023 року у справі №340/4637/22
Постанова КАС ВП від 23.11.2023 року у справі №340/4637/22
Постанова КАС ВП від 23.11.2023 року у справі №340/4637/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 340/4637/22

адміністративне провадження № К/990/21205/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року (суддя Хилько Л. І.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року (колегія суддів у складі: Баранник Н. П., Малиш Н. І., Щербака А. А.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та історія справи

1. У жовтні 2022 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач, власник автомобіля) звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області (далі також - відповідач, Укртрансбезпека) про застосування адміністративно-господарського штрафу № 311672 від 27 вересня 2022 року.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що у спірних правовідносинах він не був автомобільним перевізником. Також, посилався на порушення відповідачем процедури розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства та строків притягнення до відповідальності.

Встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи

3. Судами установлено, що посадовими особами Укртрансбезпеки на ділянці а/д М-05 (Київ-Одеса) с. Дачне 452 км + 811 м проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та пасажирів, в ході проведення якої було зупинено транспортний засіб марки МАН, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

4. Під час здійснення перевірки водій транспортного засобу не надав посадовій особі Укртрансбезпеки протокол перевірки та адаптації до тахографу.

5. За цим фактом 11 липня 2022 року посадовою особою Уктрансбезпеки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (далі також - Акт від 11 липня 2022 року).

6. Учасниками справи не оспорювалось ненадання водієм транспортного засобу посадовій особі Укртрансбезпеки протокол перевірки та адаптації до тахографу.

7. На підставі вказаного Акту від 11 липня 2022 року винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27 вересня 2022 року № 311672, якою на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до позивача застосовано штраф в розмірі 17 000 грн.

8. Підставою для прийняття постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу слугував факт порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, а саме статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (відсутність на момент проведення перевірки протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу), відповідальність за вчинення якого передбачена абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

9. Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач звернувся до суду.

10. Судами також установлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки МАН, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причепу марки МЕТАСО, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

11. Відповідно до договору оренди транспортного засобу з екіпажом від 28 жовтня 2021 року № ДК25609 транспортний засіб марки МАН, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причеп марки МЕТАСО, реєстраційний номер НОМЕР_2 передані в строкове користування ТОВ «ДАСТІК».

12. На виконання вимог ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року директор ТОВ «ДАСТІК» надав пояснення, що 10 липня 2022 року їх товариство отримало замовлення від ТОВ «ВОРКХОРС» щодо перевезення пшениці у кількості 26 900 кг, опрацювавши яке було прийнято рішення про доцільність його реалізації. Після цього між ТОВ «ДАСТІК» (Перевізник) та ТОВ «ВОРКХОРС» (Замовник) укладено Договір на перевезення № 28 від 10 липня 2022 року. Відповідно до умов Договору, товариство зобов`язувалося здійснити перевезення пшениці у кількості 26 900 кг із с. Грузьке, Голованівського р-ну до міста Одеси. При даному перевезенні був задіяний транспортний засіб МАН НОМЕР_1 та причеп НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2 ). 10 липня 2022 року ТОВ «ВОРКХОРС» здійснило готівковий розрахунок за послуги з перевезення на підставі прибуткового касового ордеру № 22 від 10 липня 2022 року. Перевезення пшениці відбувалося на підставі товарно-транспортної накладної від 11 липня 2022 року № 742953. На наступний день після завершення перевезення між ТОВ «ДАСТІК» та ТОВ «ВОРКХОРС» було укладено Акт виконаних робіт від 12 липня 2022 року.

13. Також, судами установлено, що позивачем додано до матеріалів справи товарно-транспортну накладну № 742953 від 11 липня 2022 року, у якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ «ДАСТІК». Позивач указував на те, що саме ця товарно-транспортна накладна була дійсною в момент проведення спірної перевірки.

14. Відповідачем додано до матеріалів справи товарно-транспортну накладну № 742953 від 11 липня 2022 року, у якій автомобільним перевізником зазначено «ПП ОСОБА_1 ». Відповідач указував на те, що саме цю товарно-транспортну накладну було надано інспектору Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Укртрансбезпеки в момент проведення спірної перевірки.

15. Також, в момент проведення спірної перевірки інспектору указаного відділу було надано свідоцтва про реєстрацію на транспортний засіб марки МАН, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причеп марки МЕТАСО, реєстраційний номер НОМЕР_2 , де власником зазначено ОСОБА_1 .

Короткий зміст оскаржених судових рішень

16. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 311672 від 27 вересня 2022 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

17. Оскаржені судові рішення мотивовані тим, що суб`єктом юридичної відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (відсутність на момент проведення перевірки протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу) є автомобільний перевізник. Судом указано, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передав транспортний засіб, щодо якого проводилась перевірка, у тимчасове платне користування ТОВ «ДАСТІК», тому позивач не був автомобільним перевізником в момент спірного порушення, що, зокрема, підтверджується наданою позивачем товарно-транспортною накладною № 742953 від 11 липня 2022 року, де перевізником зазначено ТОВ «ДАСТІК». При цьому, суди відхилили відомості, які відповідач зазначав як надані йому в момент проведення перевірки водієм відповідного транспортного засобу, зокрема товарно-транспортну накладну № 742953 від 11 липня 2022 року, де перевізником зазначено «ПП ОСОБА_1 », через недоліки в її заповненні.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

18. 13 червня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року і ухвалити у справі нове судове рішення про відмову в позові.

19. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що власник транспортного засобу в разі передачі транспортного засобу у тимчасове користування зобов`язаний здійснити перереєстрацію такого транспортного засобу, а водій, здійснюючи перевезення вантажів зобов`язаний надавати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи, на підставі яких на законних підставах використовується транспортний засіб (договір оренди та тимчасовий реєстраційний талон). Згідно статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Розглядаючи спір щодо оскарження рішення про притягнення автомобільного перевізника до відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм суди мають враховувати документи, які надані такими перевізниками в момент проведення перевірки. Врахування інших наданих порушниками документів призводить до можливості уникнення їх відповідальності за відповідні порушення. Суди попередніх інстанцій помилково взяли до уваги не ті документи, які надавалися порушником в момент перевірки, а інші документи, які, в порушення вимог закону, не були надані контролюючому органу під час такої перевірки для визначення належного автомобільного перевізника.

Позиція інших учасників справи

20. 31 липня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача, у якому зазначено про те, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позову, доводи касаційної скарги спростовуються, а оскаржені судові рішення відповідають вимогам щодо їх законності та обґрунтованості.

Рух касаційної скарги

21. 13 червня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у цій адміністративній справі.

22. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2023 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Жука А. В., Мартинюк Н. М. - для розгляду цієї адміністративної справи.

23. Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2023 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

24. Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року в справі № 340/4637/22. Витребувано з Кіровоградського окружного адміністративного суду матеріали справи № 340/4637/22.

25. Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їх застосування. Оцінка висновків суду, судове рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

26. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

27. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

28. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

29. Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржені судові рішення відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково прийнятними з огляду на таке.

30. Касаційне провадження в цій справі відкрито з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому, Верховним Судом у постановах: від 19 жовтня 2023 року в справі № 640/27759/21, від 06 вересня 2023 року в справі № 120/5064/22, від 16 серпня 2023 року в справі № 160/12371/22 та інших подібних - сформовано сталу та послідовну судову практику щодо застосування Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, в контексті реалізації повноважень Укртрансбезпеки щодо притягнення суб`єктів господарської діяльності до адміністративної відповідальності, про що прохав скаржник в касаційній скарзі.

31. Судами в цій справі установлено, що посадовими особами Укртрансбезпеки проведена рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

32. Рейдова перевірка відбулася, зокрема, щодо транспортного засобу, який належить позивачу.

33. Враховуючи підстави позову та доводи учасників справи в цій справі суди мали з`ясувати чи був позивач в момент указаної перевірки дійсним автомобільним перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт».

34. Перевіряючи в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, в цій справі Верховний Суд виходить з такого.

35. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Закон № 2344-III).

37. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

38. В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

39. Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

40. Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

41. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

42. Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

43. Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

44. Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок № 1567).

45. За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

46. Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі також - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

47. Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

48. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

49. В контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

50. В цьому контексті основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

51. Натомість, нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.

52. Тільки такий підхід забезпечить дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника компетентним органом, який контролює дотримання державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

53. У цій справі в основу оскаржених судових рішень покладено висновок про те, що наданий позивачем доказ (товарно-транспортна накладна, договір оренди та інше, які надані ним вперше вже під час розгляду цієї справи судом) оформлені належним чином і враховується судами, а доказ, який наданий відповідачем (зокрема, товарно-транспортна накладна, реєстраційні документи на автомобіль, які були надані Укртрансбезпеці водієм транспортного засобу в момент оформлення протоколу відповідного порушення), містить недоліки в її оформленні, у зв`язку із чим судами не враховується.

54. Зазначивши такий висновок, суди не з`ясували хто є суб`єктами, які заповнюють відповідний відхилений судами документ, і хто несе тягар наслідків, зокрема, за недоліки в заповненні такого документу, який було надано відповідачу як контролюючому органу водієм транспортного засобу.

55. При цьому, суди залишили поза увагою і без належного аналізу надані учасниками справи докази в їх сукупності, а також не оцінили належним чином: обґрунтування учасників справи щодо реальності таких доказів (виконання умов договору оренди транспортного засобу з екіпажом щодо щомісячної сплати орендної плати); суперечності у договорі перевезення в частині вантажу, який перевозився (цегла, насіння соняшника чи пшениця); відсутність заперечень водія транспортного засобу в момент оформлення порушення щодо визначеного посадовими особами відповідача особи перевізника у спірних правовідносинах; інших доводів учасників справи.

56. Погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції обмежився виключно висновком про законність та обґрунтованість такого рішення і не надав жодної оцінки указаним доводам апеляційної скарги та посиланням на відповідні докази, які є основними для встановлення дійсного автомобільного перевізника.

57. Судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

58. Виходячи із змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень.

59. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що одне із призначень обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль за здійсненням правосуддя. А тому при оскаржені рішення суду слід звертати увагу на те, що залишення без уваги ключових доводів сторони є недопустимим.

60. Отже, Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх визначених законом заходів щодо встановлення дійсних обставин справи, які склалися між учасниками справи в момент здійснення спірної перевірки із посиланням на норми законодавства, якими врегульовано такі правовідносини, у зв`язку із чим не встановили усі дійсні фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим передчасно дійшли висновків по суті вимог без належного мотивування.

61. Водночас, в силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

62. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

63. Згідно вимог частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

64. За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржені судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витрат

65. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи судом касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити частково.

2. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року скасувати, справу № 340/4637/22 направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк