Історія справи

Постанова КАС ВП від 23.11.2023 року у справі №120/10045/22
Постанова КАС ВП від 23.11.2023 року у справі №120/10045/22
Постанова КАС ВП від 23.11.2023 року у справі №120/10045/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 120/10045/22

адміністративне провадження № К/990/31442/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року, постановлену у складі колегії суддів: Білої В.М. (доповідач), Гонтарука В.М. Матохнюка Д.Б.,

І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якій просив суд:

1.1. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та не виплати компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 01.03.2018;

1.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації за весь час затримки виплати, а саме за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати пенсії.

2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року позов задоволено.

3. Не погодившись із прийнятим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.

4. Водночас, відповідачем було заявлено клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року.

5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року суд відмовив в задоволенні клопотання скаржника та визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року. При цьому, скаржнику запропоновано в строк протягом десяти днів з дня отримання вказаної ухвали звернутись до суду з заявою про поновлення строку і вказати інші поважні причини для поновлення строку.

6. 16 серпня 2023 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обґрунтовано тим, що первинна апеляційна скарга була подана у передбачений процесуальним законодавством строк, однак через відсутність коштів у апелянта була відсутня можливість вчасно сплатити судовий збір. При цьому, скаржником наголошено на активній поведінці військової частини, якою було вжито всіх необхідних заходів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у повному обсязі.

7. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

8. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що та обставина, що відповідач звертався з первинною апеляційною скаргою в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України не є підставою вважати поважними причини пропуску цього строку оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. В даному випадку, відповідачем вже використано право на оскарження рішення суду першої інстанції внаслідок чого судом прийнято відповідне рішення. Також вказав, що відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право у будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

8.1. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржене відповідачем судове рішення від 30 січня 2023 року набрало законної сили після повернення апеляційної скарги за ухвалою суду від 19 квітня 2023 року, а вдруге апеляційна скарга була подана 13 червня 2023 року, тобто з моменту набрання законної сили судовим рішенням і до моменту його оскарження минув понад півторамісячний період часу.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

9. Військова частина НОМЕР_1 , вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням норм матеріального права, подала касаційну скаргу.

10. У касаційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

11. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що копія рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року в адміністративній справі №120/10045/22 надійшла на адресу військової частини 06.02.2023 року. Апеляційна скарга на вказане судове рішення військовою частиною НОМЕР_1 вперше була направлено до Сьомого апеляційного адміністративного суду 02.03.2023 року, тобто у встановлені законодавством строки. Також, 16.02.2023 року посадовими особами військовою частиною НОМЕР_1 була відпрацьована та направлена заявка на кошти з метою оплати судового збору за подання апеляційної скарги на вказане вище рішення суду. 17.03.2023 року військовою частиною отримано ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 року по справі №120/10045/22 про залишення апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 без руху та надання строку для усунення недоліків, а саме сплати судового збору. 20.03.2023 року військова частини НОМЕР_1 направила на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду заяву про надання додаткового часу на сплату судового збору. 04.04.2023 року на адресу військової частини НОМЕР_1 надійшла ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 року, про продовження військовій частини НОМЕР_1 терміну для усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів. 07.04.2023 року військова частини НОМЕР_1 направила на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду заяву про надання додаткового часу на сплату судового збору.

11.1. Скаржник зауважив, що ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги від 19.04.2023 року надійшла до військової частини НОМЕР_1 лише 02.06.2023 року, тобто через 45 днів після її прийняття. Разом з цим, за цей час, а саме 31.05.2023 року військова частина НОМЕР_1 направила на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду платіжне доручення про сплату судового збору і цим самим, вважала, що виконала ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного про усунення недоліків апеляційної скарги.

11.2. 13.06.2023 року військова частина НОМЕР_1 повторно направила на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду повторно апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження

11.3. Тобто, скаржник звертає увагу, що увесь вказаний проміжок часу військовою частиною НОМЕР_1 вживались заходи щодо оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2023 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, що свідчить про намір скористатися правом на доступ до правосуддя та можливості оскаржити судові рішення в апеляційній інстанції.

11.4. Крім того, зауважив, що можливість сплати судового збору не залежить від волевиявлення військової частини НОМЕР_1 , оскільки військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою і повністю фінансується за рахунок державного бюджету. Власних коштів від господарської діяльності військова частина НОМЕР_1 не має та не отримує. Кошти на рахунки військова частина НОМЕР_1 отримує безпосередньо від Фінансово-економічного управління Командування Повітряних Сил Збройних Сил України. Військовою частиною НОМЕР_1 було направлено заявку на кошти для сплати судового збору до довольчого органу у найкоротший термін. Як тільки вказані кошти з`явилися на рахунках військової частини НОМЕР_1 , військова частина НОМЕР_1 направила платіжне доручення до Державної казначейської служби України та сплатила судовий збір. Тобто, усунення недоліків апеляційної скарги військовою частиною НОМЕР_1 , шляхом сплати судового збору вчасно є обставиною, яка зумовлено об`єктивно непереборною посадовими особами військової частини НОМЕР_1 та такою, що не залежить від волевиявлення військової частини НОМЕР_1 .

12. Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

ІІІ. Джерела права й акти їх застосування

13. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

14. Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

15. Пунктами 6, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

16. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

17. За змістом статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

18. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

19. Згідно з пунктом 7 частини другої статті 296 КАС України в апеляційній скарзі у разі необхідності зазначається клопотання особи, що подає апеляційну скаргу.

20. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

21. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ІV. Оцінка Верховного Суду

22. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

23. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і після закінчення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

24. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі.

25. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

26. При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які вона (сторона) вчиняла, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

27. Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

28. Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропущення строку. При вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин пропущення строку звернення з апеляційною скаргою суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли скаржник дізнався про відповідне рішення суду, характер його процесуальної поведінки щодо виконання своїх обов`язків тощо.

29. З матеріалів справи встановлено, що 30 січня 2023 року суд першої інстанції здійснив розгляд справи №120/10045/22 в порядку письмового провадження.

30. Вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано відповідачем в межах строку, визначеного статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

31. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано заявнику строк протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом долучення документу про сплату судового збору у розмірі 1488,6 грн.

32. 20 березня 2023 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з тим, що процес сплати судового збору потребує більше часу, ніж надано ухвалою суду від 07 березня 2023 року.

33. Ухвалою суду від 28 березня 2023 року клопотання апелянта було задоволено та продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

34. 07 квітня 2023 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло повторне клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю на даний час коштів для сплати судового збору.

35. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.

36. Копію вказаного рішення відповідачем отримано 02 червня 2023 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.50).

37. Разом з тим, на виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року апелянтом 31 травня 2023 року надано до суду апеляційної інстанції документ про сплату судового збору у розмірі 1 488, 60 грн (а.с. 49).

38. 13 червня 2023 року військова частина НОМЕР_1 вдруге подала апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року у справі №120/10045/22. Також заявником подано клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги.

39. Сьомий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску строку, наведені апелянтом та ухвалою від 01 серпня 2023 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишив без руху, запропонував апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

40. На виконання вимог вказаної ухвали, 16 серпня 2023 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обгрунтовано тим, що первинна апеляційна скарга була подана у передбачений процесуальним законодавством строк, однак через відсутність коштів у апелянта була відсутня можливість вчасно сплатити судовий збір. При цьому, скаржником наголошено на активній поведінці військової частини, якою було вжито всіх необхідних заходів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у повному обсязі.

41. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

42. При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що та обставина, що відповідач звертався з первинною апеляційною скаргою в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України не є підставою вважати поважними причини пропуску цього строку оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. В даному випадку, відповідачем вже використано право на оскарження рішення суду першої інстанції внаслідок чого судом прийнято відповідне рішення. Також вказав, що відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право у будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Крім того, зазначив, що оскаржене відповідачем судове рішення від 30 січня 2023 року набрало законної сили після повернення апеляційної скарги за ухвалою суду від 19 квітня 2023 року, а вдруге апеляційна скарга була подана 13 червня 2023 року, тобто з моменту набрання законної сили судовим рішенням і до моменту його оскарження минув понад півторамісячний період часу.

43. Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду передчасним, враховуючи наступне.

44. Так, дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

45. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

46. Водночас, слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення поза розумних обставин порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

47. У справі «Делькур проти Бельгії» Суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі «Беллет проти Франції» Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

48. Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

49. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

50. Матеріалами справи підтверджено, що вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року в межах строку, визначеного процесуальним законом, проте з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги (несплатою судового збору), остання повернута на адресу відповідача ухвалою від 19 квітня 2022 року.

51. Копію вказаного рішення відповідачем отримано 02 червня 2023 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.50).

52. Разом з тим, суд апеляційної інстанції на вказане уваги не звернув.

53. Вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано 12 червня 2023 року, тобто через десять днів з моменту отримання копії ухвали про повернення попередньої апеляційної скарги. При цьому апелянтом одночасно було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

54. Суд апеляційної інстанції з посиланням на висновки Верховного Суду визнав причини пропуску строку неповажними.

55. Водночас, Суд зауважує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції, не можуть бути релевантними до спірних правовідносин, оскільки питання поважності причин пропуску строку вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та доводів, наведених у заяві про поновлення строку.

56. Так, Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 сформував висновок, згідно якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

57. Матеріалами справи підтверджується, що і при первинному зверненні з апеляційною скаргою, і вдруге, в діях відповідача вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього процесуальні дії для вчасного подання апеляційної скарги.

58. Так, з установлених обставин цієї справи слідує, що вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги, що є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження. В даному конкретному випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з повторним поданням апеляційної скарги.

59. Між тим, вказані обставини не були ураховані апеляційним судом при вирішенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

60. Одним із конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частин друга стаття 129 Конституції України).

61. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи закріплено і у пункті 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

62. У справі, що розглядається, Верховний Суд вважає, що відповідач своїми діями показав, що бажав скористатись своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

63. Отже, фактичний зміст описаних вище обставин дають підстави вважати, що зазначені відповідачем причини пропуску строку не можна не визнати неповажними.

64. Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував і дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, чим обмежив право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.

65. У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

66. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

67. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

VІ. Судові витрати

68. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі №120/10045/22 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції - Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

В.Е. Мацедонська