Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.05.2018 року у справі №826/9047/16
Ухвала КАС ВП від 14.05.2018 року у справі №826/9047/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/9047/16

адміністративне провадження №К/9901/50440/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Підприємства «Джіометрі Глобал Україна»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2018 (головуючий суддя - Вівдиченко Т.Р., судді - Беспалов О.О., Губська Л.В.)

у справі № 826/9047/16

за позовом Підприємства «Джіометрі Глобал Україна»

до Головного управління ДФС у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року Підприємство «Джіометрі Глобал Україна» (далі - Підприємство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.04.2016 № 0001331402, №0001341402, №0002371303.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 22.08.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018, адміністративний позов Підприємства задовольнив.

29.03.2018 до Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з ГУ ДФС у м.Києві на користь Підприємства судових витрат у розмірі 48 710,00 грн.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.04.2018 заяву Підприємства про ухвалення додаткового судового рішення залишив без задоволення.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване відсутністю акта приймання-передачі послуг професійної правничої допомоги як доказу прийняття позивачем замовлених ним послуг Адвокатського об'єднання, а також відсутністю доказів, на підставі яких встановлено обсяг правової допомоги для визначення обґрунтованого розміру гонорару.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.04.2018, Підприємство звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило її скасувати, ухвалити постанову, якою задовольнити заяву Підприємства про ухвалення додаткове рішення, та стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 48 710,00 грн.

При цьому в обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що додав до заяви усі необхідні документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 48 710,00 грн., натомість суд апеляційної інстанції не врахував їх у повній мірі та дійшов помилкових висновків.

Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію додаткової угоди № 2 від 22.02.2018 до Договору про надання правової допомоги, укладеної між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Адвокатська компанія «Правочин», звіт про роботу адвокатів Адвокатського об'єднання «Адвокатська компанія «Правочин», відповідно до якого станом на 07.03.2018 виконано послуг на 1650 дол. США; платіжне доручення № 149 від 26.02.2018 на суму 48 564,00 грн.; два витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Дейв Груп» та квитанції № 1071323-1 та № 1071543-1 від 20.02.2018 про оплату за отримання цих витягів.

Так, відповідно до звіту про роботу адвокатів Адвокатського об'єднання «Адвокатська компанія «Правочин» адвокатами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у межах судової справи № 826/9047/16 надано наступні юридичні послуги: ознайомлення з матеріалами справи, пошук судової практики, підготовка відзиву на апеляційну скаргу, підготовка клопотання про винесення окремої ухвали. Загальна вартість вказаних послуг склала 1650 дол. США.

Вирішуючи питання щодо відшкодування позивачу вартості витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення відповідної заяви Підприємства у зв'язку з ненаданням до суду доказів прийняття позивачем послуг, а саме актів приймання-передачі наданих послуг, а також доказів, на підставі яких визначено обсяг правової допомоги.

Проте колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним, оскільки в матеріалах справи наявний звіт про роботу адвокатів Адвокатського об'єднання «Адвокатська компанія «Правочин» від 07.03.2018, про що також міститься вказівка в ухвалі суду апеляційної інстанції.

Так, у вказаному звіті зазначено конкретні види послуг, надані адвокатами Підприємству, та їх вартість. Також у звіті перед підписом директора Підприємства зазначено слово «Погоджено».

Тобто за своїм змістом звіт про роботу адвокатів Адвокатського об'єднання «Адвокатська компанія «Правочин» від 07.03.2018 є доказом щодо прийняття позивачем послуг, а також щодо обсягу наданих послуг та їх вартості.

При цьому суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що статтею 134 КАС України не передбачено імперативної вказівки щодо форми документа про детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та того, що такий документ має бути виконаний саме у формі акта приймання-передачі наданих послуг.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не дослідив звіт про роботу адвокатів Адвокатського об'єднання «Адвокатська компанія «Правочин» від 07.03.2018 в якості доказу, на підставі якого Підприємством визначено обсяг правової допомоги; не встановив, чи підтверджено належними та допустимими доказами надання адвокатами усіх вказаних у звіті послуг; а також не перевірив, чи є у розумінні вимог частини п'ятої статті 134 КАС України заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвокатів співмірним.

За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанцій не відповідає вимогам статті 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Розглянувши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, у зв'язку з ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 242, 345, 349, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Підприємства «Джіометрі Глобал Україна» задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2018 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова