Історія справи
Ухвала КАС ВП від 17.01.2018 року у справі №800/138/16
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 жовтня 2018 року
Київ
справа №800/138/16
адміністративне провадження №А/9901/72/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №800/138/16
за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання незаконним та скасування Указу Президента України про звільнення з посади судді, провадження по якій відкрито
за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 6 квітня 2017 року, ухваленої у складі колегії суддів: головуючого судді Усенко Є.А.,суддів Вербицької О.В., Маринчак Н.Є., Цвіркуна Ю.І., Юрченко В.П.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України, як суду першої інстанції, з адміністративним позовом до Президента України про визнання незаконним та скасування Указу "Про звільнення суддів" від 30.01.2016 №27/2016 в частині звільнення його з посади судді Червонозаводського районного суду м. Харкова у зв'язку з порушенням присяги.
Позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, обґрунтовував тим, що Президент України при прийнятті цього Указу не дотримався вимог статті 102 Конституції України, не здійснив перевірку підстав для його звільнення з посади судді, щодо яких зроблено висновок в рішенні Вищої ради юстиції від 05.11.2015 та не перевірив правомірність зазначеного рішення.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 6 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою Вищого адміністративного суду України, позивач звернувся до Верховного Суду України із заявою про його перегляд з підстави встановленої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, далі - КАС України).
У заяві про перегляд позивач зазначає, що на момент ухвалення Вищою радою юстиції рішення від 05.11.2015 №818/0/15-15 "Про внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Червонозаводського районного суду м. Харкова за порушення присяги" і прийняття вподальшому Президентом України оскаржуваного Указу, в законодавстві України не було визначено поняття такого правопорушення як порушення присяги судді, що, в свою чергу, свідчить про незаконність Указу від 30.01.2016 №27/2016.
Ухвалою Верховного Суду України від 31 травня 2017 року відкрито провадження у справі.
У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) матеріали заяви передано до Верховного Суду.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Перевіривши наведені у заяві доводи, Суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Повноваження Президента України визначені Конституцією України (стаття 106 Конституції).
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.06.2016 № 1401-VІІІ) суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушенням ним присяги судді.
Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом (частина перша статті 128 Конституції України в зазначеній редакції).
Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України "Про Вищу раду юстиції" (втратив чинність згідно із Законом України від 21.12.2016 № VIII) Вища рада юстиції вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.
Частинами другою - четвертою статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-УІ (частково втратив чинність у зв'язку з внесенням до нього змін і доповнень Законом України від 02.06.2016 № 1403-VІІІ) встановлено, що факти, що свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції.
Звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції".
На підставі подання Вищої ради юстиції Президент України видає указ про звільнення судді з посади.
Суд встановив, що ОСОБА_1 був призначений на посаду судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Указом Президента України від 12.03.2012 №193/2012.
Указом від 23.05.2013 №301/2013 позивача було переведено на роботу на посаду судді Червонозаводського районного суду м. Харкова, а Указом від 30.01.2016 № 27/2016 - звільнено з цієї посади у зв'язку з порушенням присяги судді.
Підставою для звільнення слугувало рішення Вищої ради юстиції "Про внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Червонозаводського районного суду м. Харкова за порушення присяги" від 05.11.2015 №818/0/15-15.
Постановою Верховного Суду України від 29.11.2016 скасовано постанову Вищого адміністративного суду України від 08.08.2016, ухвалену у адміністративній справі № П/800/425/15, в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Вищої ради юстиції від 05.11.2015 № 818/0/15-15 відмовлено.
Верховний Суд України у вказаній вище справі дійшов висновку про очевидну невідповідність дій ОСОБА_1 при ухваленні 20 лютого 2014 року рішень щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та застосування адміністративного стягнення у вигляді арешту строком на 15 діб кожному, складеній ним присязі, що обґрунтовано розцінено ВРЮ як порушення присяги судді, що є підставою для внесення подання до Президента України про звільнення судді.
Крім того, вирішення Президентом України питання щодо достатності підстав для звільнення судді з посади на підставі подання Вищої ради юстиції є його дискреційним повноваженням, оскільки Конституцією та законами України не встановлено, зокрема. процедури розгляду Президентом України подання про звільнення судді, яка б передбачала обов'язкову перевірку підстав для звільнення судді, зазначених у поданні.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за наявності подання Вищої ради юстиції про звільнення ОСОБА_1 з посади судді, правомірність якого встановлена судом, доводи позивача про обов'язок Президента України здійснити заходи щодо перевірки цього подання на предмет його законності, обґрунтованості та справедливості не ґрунтуються на нормах законодавства. Указ від 30.01.2016 № 27/2016 в частині звільнення ОСОБА_1 виданий в межах повноважень Президента України, на підставі та в порядку, що встановлені Конституцією та законами України.
За таких обставин, висновок Вищого адміністративного суду України про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог є обґрунтованим.
Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) та статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII), Суд -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 6 квітня 2017 року у справі №800/138/16 відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Судді Верховного Суду