ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року

м. Київ

справа № 640/1508/19

адміністративне провадження №К/9901/28793/19

адміністративне провадження №К/9901/28830/19

адміністративне провадження №К/9901/29275/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Кашпур О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за касаційними скаргами ОСОБА_1 , Апеляційного суду Київської області, Державної судової адміністрації України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2019 року (головуючий суддя - Аверкова В.В.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року (головуючий суддя - Земляна Г.В., судді: Ключкович В.Ю., Лічевецький І.О.)

у справі №640/1508/19

за позовом ОСОБА_1

до Апеляційного суду Київської області

третя особа: Державна судова адміністрація України,

про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, поновлення на роботі.

I. РУХ СПРАВИ

1. У січні 2019 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила:

- визнати наказ керівника апарату Апеляційного суду Київської області від 9 лютого 2018 року № 75-ос-ка в частині строку до 29 грудня 2018 року протиправним та скасувати наказ;

- визнати наказ від 27 грудня 2018 року № 688-ос/кА про звільнення із займаної посади 29 грудня 2018 року у зв`язку з закінченням строку трудового договору протиправним та скасувати;

- поновити на посаді помічника судді Апеляційного суду Київської області виконуючої обов`язки додаткового помічника судді ОСОБА_2 з 29 грудня 2018 року;

- визнати дії голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду Київської області під час винесення наказу від 27 грудня 2018 року № 685-ос/кА «Про преміювання працівників апарату суду», яким встановлена премія у грудні 2018 року помічникам судді в однаковому розмірі - 200% до посадового окладу за фактично відпрацьований час, по відношенню до помічника судді ОСОБА_1 протиправним, дискримінаційним у формі прямої дискримінації за ознакою внутрішньо переміщеної особи з інвалідністю;

- зобов`язати Апеляційний суд Київської області провести перерахунок та виплату заробітної плати з урахуванням недоотриманої премії у розмірі 200% до посадового окладу за фактично відпрацьований час за грудень 2018 року з урахуванням раніше виплаченої заробітної плати;

- зобов`язати Апеляційний суд Київської області нарахувати та виплатити середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2018 року по день поновлення на посаді виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», враховуючи перерахунок заробітної плати за грудень 2018 року з урахуванням недоотриманої премії у розмірі 200% до посадового окладу за фактично відпрацьований час.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, порушені її права, які підлягають захисту та відновленню.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2019 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 6 листопада 2019 року, позов задоволено частково.

4. Визнано протиправним та скасовано наказ керівника апарату Апеляційного суду Київської області від 9 лютого 2018 року № 75-ос-ка «Про прийняття ОСОБА_1 » в частині строку до 29 грудня 2018 року. Визнано протиправним та скасовано наказ від 27 грудня 2018 року № 688-ок/кА «Про звільнення ОСОБА_1 » із займаної посади з 29 грудня 2018 року у зв`язку із закінченням строку дії договору. Поновлено на посаді помічника судді Апеляційного суду Київської області виконуючої обов`язки додаткового помічника судді ОСОБА_2 з 29 грудня 2018 року. Стягнуто з Апеляційного суду Київської області середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 46 736,48 грн з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 9 180,38 грн.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

6. Стягнуто з Апеляційного суду Київської області середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 145 632,30 грн з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. У решті судове рішення залишено без змін.

7. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій сторони звернулися з касаційними скаргами.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 8 лютого 2018 року суддею Апеляційного суду Київської області ОСОБА_2 внесено подання про призначення ОСОБА_1 помічником судді виконуючої обов`язки додаткового помічника судді до моменту зайняття у встановленому чинним законодавством порядку вакантної посади судді. Дане подання містить резолюцію голови Апеляційного суду Київської області «Не заперечую».

9. Також надано аналогічну, завірену належним чином копію подання від 8 лютого 2018 року з резолюцією голови суду «Не заперечую, в межах фін. року».

10. 9 лютого 2018 року позивач звернулась до керівника апарату Апеляційного суду Київської області з заявою про призначення помічником судді ОСОБА_2 . виконуючої обов`язки додаткового помічника судді з 12 лютого 2018 року до моменту зайняття у встановленому чинним законодавством порядку вакантної посади судді.

11. Наказом керівника апарату суду від 9 лютого 2018 року № 75-ос/ка позивача призначено на посаду помічника судді ОСОБА_2 з 12 лютого до 29 грудня 2018 року, з оплатою праці відповідно до штатного розпису, як додаткового помічника, у зв`язку з виходом судді ОСОБА_6 у відставку. Підставою для даного наказу були подання судді ОСОБА_2 за погодженням голови суду в межах фінансового року, заява ОСОБА_1 , погодження у встановленому порядку.

12. Наказом голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду Київської області від 27 грудня 2018 року № 685ос/ка відповідно до особистого внеску в загальні результати роботи у грудні 2018 року премійовано працівників апарату суду за фактично відпрацьований час. Позивача відповідно до даного наказу не було премійовано.

13. Наказом голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду Київської області від 27 грудня 2018 року № 688-ок/ка позивача звільнено з займаної посади 29 грудня 2018 року у зв`язку з закінченням строку трудового договору.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції посада помічника судді має характер строкового договору який припиняється у випадках припинення повноважень судді, за поданням судді. При цьому, у період з моменту припинення повноважень судді зі здійснення правосуддя або з моменту звільнення судді з займаної посади у встановленому законом порядку, помічник судді може тимчасово виконувати обов`язки помічника, додаткового помічника іншого судді, про що на підставі особистої заяви помічника судді та подання відповідного судді видається наказ керівника апарату суду.

15. Положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про державну службу», Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції не передбачено накладення резолюції головою суду при призначенні чи звільненні помічника судді з займаної посади. Також не передбачено граничних строків тимчасового виконання обов`язків помічника, додаткового помічника іншого судді.

16. Оскільки всі судді подали обґрунтовані подання про преміювання відносно своїх помічників, у тому числі суддя ОСОБА_2 відносно основного помічника ОСОБА_5 , а відносно позивача не було подання, у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування та виплати премії за грудень 2018 року. Нарахування щомісячної премії є правом, а не обов`язком відповідача, а тому суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

17. Стягуючи середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2018 року по 10 червня 2019 року, суд виходив з середньоденного заробітку в сумі 417,29 грн, обчисленого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати та розрахункового листа за 2018 рік табельний номер 745, та 112 днів вимушеного прогулу.

18. Змінюючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з неправильності здійсненого судом розрахунку середнього заробітку. Відповідно до довідки Апеляційного суду Київської області середній денний заробіток позивача становить 1 323,93 грн, а відповідно до калькулятора робочих днів час вимушеного прогулу за період з 29 грудня 2018 року по 10 червня 2019 року становить 110 робочих днів. Тому середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь позивача підлягає стягненню в сумі 145 632,30 грн (110 робочих днів х 1 323,93 грн).

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. Доводи касаційної скарги позивача є аналогічним обґрунтуванням позовної заяви та апеляційної скарги, зокрема, посилається на те, що подання судді на преміювання, як безпосереднього керівника помічника судді, є пропозицією щодо здійснення преміювання. Проте рішення про преміювання будь-якого працівника апарату суду приймається керівником апарату суду або особою, яка виконує його обов`язки.

20. Вважає що за умови перебування відповідача в стані ліквідації з урахуванням нездійснення суддею в цей час правосуддя та залучення помічників суддів у кількості 12 осіб до упорядкування архівних документів та інших робіт, пов`язаних з процедурою ліквідації установи, за відсутності подання судді про преміювання та наявності подання на преміювання члена ліквідаційної комісії, рішення голови ліквідаційної комісії про преміювання працівників апарату суду, яким встановлена премія у грудні 2018 року помічникам судді в однаковому розмірі - 200% до посадового окладу за фактично відпрацьований час, крім неї, є дискримінаційним.

21. Просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення про визнання дії голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду Київської області під час винесення наказу від 27 грудня 2018 року № 685-ос/кА «Про преміювання працівників апарату суду», яким встановлена премія у грудні 2018 року помічникам судді в однаковому розмірі 200% до посадового окладу за фактично відпрацьований час, по відношенню до помічника судді ОСОБА_1 протиправним, дискримінаційним у формі прямої дискримінації за ознакою внутрішньо переміщеної особи з інвалідністю; зобов`язати Апеляційний суд Київської області провести перерахунок та виплату заробітної плати з урахуванням недоотриманої премії у розмірі 200% до посадового окладу за фактично відпрацьований час за грудень 2018 року з урахуванням раніше виплаченої заробітної плати.

22. Відповідач у своїй касаційній скарзі зазначає, що при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу судами не було враховано що позивач з 21 грудня 2018 року по 22 лютого 2019 року перебувала у стані тимчасової непрацездатності та отримала за цей період відповідну матеріальну допомогу. Одночасно виплачувати застрахованій особі заробітну плату та допомогу по тимчасовій непрацездатності за один і той самий період законодавством забороняється, а тому розрахунок суми середнього заробітку необхідно здійснити з виключенням періоду перебування позивача на листку тимчасової непрацездатності.

23. Просив скасувати судові рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та передати в цій частині справу на новий розгляд.

24. Третя особа у своїй касаційній скарзі, посилаючись на правову позицію, висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 815/2546/117, зазначає що посада, з якої було звільнено позивача, не відноситься до публічної служби оскільки не пов`язана з діяльністю на державних політичних посадах, професійною діяльністю суддів, прокурорів, військовою службою, альтернативною (невійськовою) службою, дипломатичною службою, іншою державною службою в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Даний спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.

25. Просила судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати.

26. Сторонами також було подано відзиви на касаційні скарги.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

28. Державна судова адміністрація України у своїй касаційній скарзі, посилаючись на статтю 92 Закону України «Про державну службу», який набрав чинності 1 травня 2016 року, зазначала що посада помічника судді віднесена до посад патронатної служби. Оскільки посада помічника судді не відноситься до публічної служби дана справа не може бути розглянута за правилами КАС України.

29. Проте питання закриття провадження у справі та наявність таких підстав були перевірені судами першої та апеляційної інстанцій в результаті чого ними зроблено правомірний висновок про відсутність таких підстав.

30. Нормативні основи правового статусу помічника судді визначені в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII). У статті 157 цього Закону визначається загальний статус помічника суддів і передбачено, що кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду повинні також мати стаж професійної діяльності у сфері права не менше трьох років. Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.

31. Відповідно до пунктів 2-5 Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року № 21, помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя. Помічник судді є працівником апарату суду. Помічник судді з питань підготовки та організаційного забезпечення судового процесу підзвітний лише відповідному судді. Суддя є його безпосереднім керівником. Помічник судді у своїй роботі керується Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 92 Закону України «Про державну службу», відповідними процесуальними кодексами, іншими законами та нормативно-правовими актами України, Правилами поведінки працівника суду, затвердженими рішенням Ради суддів України від 6 лютого 2009 року № 33, рішеннями зборів суддів відповідного суду, Інструкцією з діловодства суду, Правилами внутрішнього трудового розпорядку суду, цим Положенням, а також посадовою інструкцією.

32. 1 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), який регулює відносини, що виникають у зв`язку зі вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

33. Відповідно до пункту 18 частини третьої статті 3 Закону № 889-VIII дія цього Закону не поширюється на працівників патронатних служб.

34. Згідно з частиною першою статті 92 Закону № 889-VIII до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем`єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.

35. Відповідно до частини другої статті 92 даного Закону працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений.

36. Аналіз наведених вище норм права свідчить про те, що з 1 травня 2016 року працівники патронатної служби перестали відноситися й не відносяться дотепер до категорії державних службовців, а посада помічника судді не відноситься до посад державної служби та є патронатною службою.

37. У підпункті 1 пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що з набранням чинності цим Законом втрачає чинність попередній Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ. Під час дії Закону України «Про державну службу» 1993 року, а також Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 2010 року не було положень, які виокремлювали і відносили посади помічників судді до патронатної служби. Інакше кажучи, не було положень закону, які б виділяли цю посаду з переліку посад, на які не поширювалися визначення «державна служба», «посада» чи «посадова особа», що положення цього Закону не поширюються на працівників апарату суду, одним з яких був і помічник судді.

38. На час виникнення спірних правовідносин положення цих законів не діяли. Запровадження нового регулювання порядку проходження державної служби, за яким посади помічників судді відносяться до патронатної служби і не відносяться до державної служби, означає, що змінився їхній статус, але не змінилися обсяги прав та обов`язків цієї посади, сфера його діяльності, і що така посадова особа припинила виконувати функції державного судового органу влади в частині виділених (делегованих) йому посадовою особою (суддею) та на підставі вимог законодавства повноважень або, іншими словами, виконувати функції публічної особи, якою є робота, сфера (коло) його діяльності, унормований обсяг прав та обов`язків, які визначають її компетенцію у зв`язку з обійманням нею посади помічника судді. Головною особливістю цієї посади є те, що ця особа допомагає судді виконувати його повноваження у такій публічній сфері діяльності, як правосуддя.

39. Отож, принаймні тільки за окресленими властивостями, які характеризують правовий статус помічника судді, його повноваження, призначення, функції та завдання, можна визнати, що особа, яка обіймає посаду помічника судді, повинна підпадати під визначення особи, яка здійснює публічну службу. У разі виникнення спору за її участі з приводу прийняття на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, на такі спори має поширюється юрисдикція адміністративних судів.

40. Також відповідно до пункту 17 статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

41. Наведене нормативне визначення поняття «публічна служба» різниться від подібного, яке було дано в пункті 15 частини першої статті 3 цього Кодексу в редакції до 15 грудня 2017 року, тільки тим, що з поняття «державна служба» виділено і додано окремо вид діяльності на посадах патронатної служби, які охоплюються поняттям публічної служби.

42. Адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (пункт 6 частини першої статті 3 КАС України).

43. Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, за статтею 17 КАС України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

44. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 2 жовтня 2019 року у справі № 815/1594/17 визнала, що у разі появи спору з приводу проходження особою служби на одній з посад патронатної служби, до яких відноситься посада помічника судді, який виник у період, коли з 1 травня 2016 року посада помічника судді за законом перестала відноситися до посад державної служби і сама діяльність помічника судді - до державної служби, але не втратила характеристик публічної служби, поширюється юрисдикція адміністративних судів.

45. Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до правильного висновку що даний спір є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.

46. Посилання третьої особи на правову позицію, висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №815/2546/117, є помилковим оскільки обставини справи не є аналогічними, спірні правовідносини виникли після внесення змін до КАС України, зокрема до статті 4 Кодексу.

47. Пунктом 15 Положення про помічника судді встановлено, що оплата праці помічника судді встановлюється відповідно до Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «;Про оплату праці» і нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, що регулюють умови оплати праці працівників патронатних служб, у тому числі в системі правосуддя. Керівник апарату суду має право, за поданням безпосереднього керівника, у межах затвердженого фонду оплати праці відповідного суду помічнику судді, зокрема, здійснювати преміювання відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах фонду преміювання відповідного суду. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання помічника судді визначаються в положенні про преміювання, що діє у відповідному суді.

48. Наказом керівника апарату Апеляційного суду Київської області від 21 вересня 2016 року № 20-од/ка затверджено Положення про порядок преміювання працівників апарату суду, яке поширюється також і на працівників патронатної служби суду.

49. Відповідно до пункту 1.1 розділу ІІ даного Положення розмір місячної або квартальної премії працівника апарату суду залежить від його особистого внеску в загальний результат роботи Апеляційного суду Київської області з урахуванням таких критеріїв: ініціативність у роботі; якість виконання завдань, визначених положенням про апарат суду та положенням про відділ, у якому працює працівник апарату, його посадовою інструкцією, а також дорученнями керівництва суду та безпосереднього керівника відділу; терміновість виконання завдань; виконання додаткового обсягу завдань (участь у провадженні реформ, роботі комісій, робочих груп тощо); трудова дисципліна.

50. При визначенні конкретного розміру премії безпосереднім керівником відділу враховується рівень виконання працівником його посадових обов`язків, а саме: обсяг і якість виконуваних робіт, своєчасність та якісне виконання заходів, передбачених планами робіт Апеляційного суду Київської області і відповідного структурного підрозділу; виконавська дисципліна - дотримання термінів виконання службових обов`язків і доручень керівництва, виконання позапланових робіт; подання ініціативних пропозицій щодо вдосконалення роботи з питань діяльності структурних підрозділів та діяльності Апеляційного суду Київської області; дотримання службової (трудової) дисципліни (пункт 1.2 розділу ІІ Положення).

51. Відповідно до пункту 16 Положення про помічника судді застосування заходів заохочення та дисциплінарного стягнення до помічника судді здійснюється керівником апарату відповідного суду за погодженням із суддею.

52. Судом першої інстанції встановлено та не заперечувалося позивачем, що 12 грудня 2018 року суддею ОСОБА_2 було внесено подання про преміювання помічника судді ОСОБА_5 у грудні 2018 року. Згідно резолюції керівника апарату суду визначено премію в розмірі 200%.

53. Подання про преміювання позивача суддею ОСОБА_2 не вносилося.

54. Таким чином висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача правових підстав для нарахування та виплати позивачу премії за грудень 2018 року є правильним.

55. У обґрунтування касаційної скарги позивач зазначала що рішення про преміювання будь-якого працівника апарату суду приймається керівником апарату суду або особою, яка виконує його обов`язки. А також що до повноважень судді не віднесено визначення розміру премії, що виплачується помічнику судді.

56. З цього приводу слід зазначити що відповідно до Положення про помічника судді керівник апарату суду має право, за поданням безпосереднього керівника, у межах затвердженого фонду оплати праці відповідного суду помічнику судді здійснювати преміювання, тобто подання судді є обов`язковою умовою здійснення преміювання помічника судді. До повноважень судді не відноситься визначення розміру премії, це є правом керівника апарату.

57. Крім того нарахування та виплата щомісячної премії є правом, а не обов`язком роботодавця, а тому суди правомірно зазначили про неможливість підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу.

58. Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

59. Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

60. У своїй касаційній скарзі відповідач зазначав що розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача слід здійснити з виключенням періоду перебування її на листку тимчасової непрацездатності з 26 грудня 2018 року по 22 лютого 2019 року.

61. Відповідно до статті 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу). Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

62. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16 не вбачала підстав для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-511цс16, відповідно до якого виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу.

63. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

64. Таким чином суд першої інстанції, з урахуванням внесених апеляційним судом змін в частині розміру середнього заробітку, прийшов до правильного висновку про необхідність стягнення суми за весь період вимушеного прогулу з 29 грудня 2018 року, не знайшовши підстав для зменшення його розміру.

65. Здійснений судом апеляційної інстанції розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є предметом касаційного оскарження.

66. Не є предметом касаційного оскарження також і судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу керівника апарату Апеляційного суду Київської області від 9 лютого 2018 року № 75-ос-ка «Про прийняття ОСОБА_1 » в частині строку до 29 грудня 2018 року; визнання протиправним та скасування наказу від 27 грудня 2018 року № 688-ок/ка «Про звільнення ОСОБА_1 » із займаної посади з 29 грудня 2018 року у зв`язку із закінченням строку дії договору та поновлення на посаді помічника судді Апеляційного суду Київської області виконуючої обов`язки додаткового помічника судді ОСОБА_2 з 29 грудня 2018 року.

67. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог.

68. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

69. Також Верховний Суд зазначає про необґрунтованість клопотання відповідача про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати на підставі статті 347 КАС України.

70. Згідно з частиною п`ятою статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

71. З наведеної норми вбачається, що передача справи на розгляд Великої Палати із наведених підстав є правом суду, а не обов`язком.

72. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

73. Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги ОСОБА_1 , Апеляційного суду Київської області та Державної судової адміністрації України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року у справі №640/1508/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М.В. Білак

О.В. Калашнікова

О.В. Кашпур