Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року

м. Київ

справа № 823/923/17

адміністративне провадження № К/9901/41387/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т. М.,

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду (суддя Тимошенко В. П.) від 22 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя - Желтобрюх І. Л., судді: Бєлова Л. В., Парінов А. Б.) від 18 жовтня 2017 року у справі № 823/923/17 за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» до Звенигородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал» (далі - Ватутінське КВП «Водоканал») звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Звенигородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - Звенигородська ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області), у якому просило: визнати протиправними дії Звенигородської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області, які виявились в порушенні вимог ст. 101, 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України), наказу Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» (далі - Порядок № 577) в питанні списання безнадійного податкового боргу за період ІІІ квартал 2013 року; зобов`язати відповідача виконати вимоги ст. 101, 102 ПК України та Порядку № 577 шляхом списання з 10 листопада 2016 року безнадійного податкового боргу з ПДВ за строком давності за період ІІІ квартал 2013 року станом на 10 жовтня 2016 року (з урахуванням грошового зобов`язання нарахованого на вересень 2013 року згідно податкової декларації від 17 жовтня 2013 року № 9065446695 на суму 93 701,00 грн).

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи такі рішення суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки сума боргу була погашена позивачем до закінчення граничного строку його списання, дії відповідача щодо зарахування таких коштів в рахунок погашення минулої заборгованості є правомірними. Крім того, суди зазначили, що податковий борг вважається безнадійним та підлягає списанню тільки після прийняття відповідного рішення керівником органу.

Не погодившись із вказаними вище судовими рішеннями, Ватутінське КВП «Водоканал» подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, і прийняти нове судове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування касаційної скарги Ватутінське КВП «Водоканал» посилається на те, що податковий борг за період ІІІ кварталу 2013 року і за вересень 2013 року набув статусу безнадійного 30 жовтня 2016 року, а тому, на думку скаржника, списання цього боргу мало бути здійснено протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для погашення податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал, а саме в період з 10 по 29 листопада 2016 року.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 листопада 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22 червня 2020 року цю справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.

Як убачається з матеріалів справи, Ватутінське КВП «Водоканал» подало до Звенигородської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області податкові декларації з ПДВ від 18 серпня 2013 року за серпень 2013 року на суму 81 787,00 грн з граничним терміном сплати до 30 вересня 2013 року та від 17 жовтня 2013 року за вересень 2013 року на суму 93 701,00 грн з граничним терміном сплати до 30 жовтня 2013 року.

30 листопада 2016 року Ватутінське КВП «Водоканал» звернулося до Звенигородської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області з заявами № 494, 495 та 496 про списання податкового боргу з ПДВ за ІІІ квартал 2013 року як такого, що знаходиться за межами строку давності.

Листами від 09 грудня 2016 року № 8116/23-12-17-010 та від 28 грудня 2016 року № 8594/23-12-17-010 відповідач повідомив позивача, що рішенням від 10 листопада 2016 року № 95/23-12-25-035/24359125 було списано податковий борг Ватутінського КВП «Водоканал», який обраховувався станом на 10 вересня 2013 року у сумі 47 690,85 грн як безнадійний. Також, відповідачем повідомлено, що на час звернення із заявами за Ватутінським КВП «Водоканал» не обліковується податковий борг, який перебуває за межами строку давності, визначеного ПК України.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, Ватутінське КВП «Водоканал» звернулося до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами підп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 101.1 ст. 101 ПК України безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, підлягає списанню.

У п. 101.2 цієї статті під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута (підп. 101.2.1); податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підп. 101.2.3).

Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів.

Пунктом 102.4 ст. 102 ПК України установлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком № 577.

Положеннями п. 3.1, 3.2 Порядку № 577 установлено, що визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню контролюючим органом, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу у випадку, визначеному в підп. 3 п. 2.1 розд. II цього Порядку (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 ПК України) є дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

Згідно з приписами п. 4.3 - 4.5 Порядку № 577 у випадках, передбачених підп. 1, 2, 3, 5 п. 2.1 розд. II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог п. 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційних систем не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Як убачається з матеріалів, зобов`язання Ватутінського КВП «Водоканал» за декларацією від 18 вересня 2013 року № 9058302363 згідно п. 51.1 ст. 57 ПК України виникло 20 вересня 2013 року, а податковий борг - 01 жовтня 2013 року, тобто після закінчення строку сплати суми податкового зобов`язання, а за декларацією від 17 жовтня 2013 року № 065446695 зобов`язання виникло 20 жовтня 2013 року, а податковий борг - 21 жовтня 2013 року.

Таким чином, ураховуючи положення Порядку № 577, податковий борг Ватутінського КВП «Водоканал», що виник за спірний період за деклараціями IІІ кварталу 2013 року підлягав списанню як безнадійний у період починаючи з 10 лютого 2017 року.

Водночас, як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у відповідності до облікової картки платника ПДВ - Ватутінського КВП «Водоканал», останнім 31 січня та 28 лютого 2017 року було сплачено 500 000,00 грн та 117 833,73 грн відповідно. Такі грошові кошти були сплачені до Державного бюджету України та зараховані в рахунок погашення грошових зобов`язань з ПДВ, які включають у т. ч. розрахунковий період ІІІ кварталу 2013 року.

Так, згідно даних інформаційної системи Звенигородської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області у позивача відсутній безнадійний податковий борг за період ІІІ квартал 2013 року, який був вказаний підприємством у цьому позові, оскільки такий борг був погашений шляхом зміни призначення платежів, визначених Ватутінським КВП «Водоканал» в платіжних дорученнях.

При цьому, позивачем не було оскаржено дії відповідача щодо зміни призначення платежу.

Пунктом 87.9 ст. 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Поряд з цим, дата виникнення податкового боргу не впливає на право податкового органу щодо зміни призначення платежу, оскільки податковий орган після набрання чинності ПК України повинен керуватися його положеннями, тобто застосовувати ст. 87 цього Кодексу щодо всіх платежів, які надійшли на бюджетні рахунки після 01 січня 2011 року.

Таким чином, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій, що на час списання податковим органом безнадійного податкового боргу у першому кварталі 2017 року (починаючи з 10 лютого 2017 року) у позивача на цю дату був відсутній борг, який би підлягав списанню як безнадійний, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог Ватутінського КВП «Водоканал».

За таких обставин, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Суд також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ч. 2 розд. ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, ст. 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т. М. Шипуліна

Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк