Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.06.2020 року у справі №815/3092/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року

м. Київ

справа № 815/3092/16

адміністративне провадження № К/9901/41667/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові бізнес погляди» до Комінтернівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про часткове скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові бізнес погляди» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 (суддя Стеценко О.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 (головуючий суддя Лук`янчук О.В., судді: Градовський Ю.М., Кравченко К.В.) у справі №815/3092/16,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові бізнес погляди» (далі - позивач, ТОВ «Нові бізнес погляди») звернулося до суду з адміністративним позовом до Комінтернівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - відповідач, ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2016 №0006671200 в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 1'281'206,90 гривень.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 1'281'206,90грн., позивач звернувся до суду з позовом.

Позивач вказав, що погоджується з нарахуванням штрафну згідно підпункту 1 пункту 127.1 статті 127 ПК України в розмірі 25% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, що складає 722461,60грн., а не 2'003'668,51грн., як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні. У частині правомірності нарахованого податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 2'889'846,62грн. та застосованих штрафних санкцій з цього податку в сумі 722461,60грн., визначених у податковому повідомленні-рішенні №0006671200 від 01.06.2016.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2016, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017, у задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що визначені пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України санкції застосовуються не за сам факт повторного виявлення контролюючим органом порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь у вигляді - ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Нові бізнес погляди» звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.03.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Нові бізнес погляди» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 у справі №815/3001/16.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №815/3001/16 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2020 прийнято матеріали справи до провадження та призначено справу до розгляду у попередньому судовому засіданні на 23.06.2020.

В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права. На думку позивача, відповідачем неправомірно застосована до Товариства штрафна (фінансова) санкція по неутриманому і не перерахованому до бюджету податку з доходів іноземних юридичних осіб в розмірах 25%, 50% та 75% за період 2015 рік. На думку позивача, враховуючи, що актом камеральної перевірки відповідачем було встановлено неотримання податку з іноземних доходів по ставці 2% з виплачених нерезидентам доходів з джерелом їх походження в України в сумі 2'889'846,62грн., позивач повинен сплатити штрафну санкцію згідно підпункту 1 пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, що складає 722461,60грн., а не 2'003'668,51грн., як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні. Відповідачем застосована штрафна санкція не по факту складання одного акту перевірки, а по факту кожного неутримання та несплати податку. Позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти у справі нову постанову, якою позов задовольнити.

Відповідачем подані заперечення на касаційну скаргу, відповідно до яких, податковий орган не погоджується з вимогами та доводами позивача. Як вважає відповідач, порушення, передбачене статтею 127 Податкового кодексу України є вчиненим (закінченим) з моменту виплати доходу на користь іншого платника без нарахування (утримання або сплати) податку незалежно від того, яка саме із вказаних дій була вчинена під час проведення виплати доходу щодо одного чи кількох платників податків або ж такі дії були вчинені сукупно (найчастіше). Відтак, виявлення під час проведенні перевірки та фіксація в акті декількох (двох і більше) таких саме протиправних дій у сфері податкового законодавства, вчинених платником протягом 1095 днів, є підставою для застосування санкції 25%, за друге - 50%, за дію вчинену втретє та в подальшому - у розмірі 75%. Відповідач просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05.05.2016 посадовою особою ОДПІ проведена камеральна перевірка вказаної уточнюючої декларації позивача №9276507336 від 11.03.2016.

За результатами перевірки складено акт №122/15-17-12-01-19-34980457 від 05.05.2016. Зазначеним актом перевірки встановлено (ненарахування) заниження позивачем грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 24'335'084,40грн. з розрахунку 15% від суми доходу нерезидента із джерел їх походження з України у розмірі 162'233'896грн.

Не погоджуючись з висновками вказаного акту перевірки, позивач подав відповідні заперечення на цей акт. За результатами розгляду поданих позивачем заперечень та доданих до них додаткових матеріалів, відповідачем були частково прийняті заперечення позивача та зазначено про те, що висновки Акту перевірки набувають наступного змісту: ТОВ «Нові бізнес погляди» порушено вимоги підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України та пункту 2 статті 11 Конвенції щодо внесення до бюджету податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) на користь нерезидентів в частині правомірності застосування положень міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснювалися виплати у 2015 році та встановлено заниження платником грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 2'889'846,62грн.

На підставі висновків акту перевірки, з урахуванням результатів розгляду заперечень позивача на вказаний акт, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0006671200 від 01.06.2016, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 2'889'846,62грн. за основним платежем та у результаті виявлення під час проведенні перевірки протиправних дій, передбачених статтею 127 Податкового кодексу України, вчинених платником протягом 1095 днів, застосовано санкції 25%, 50%, 75%. у розмірі 2'003'668,53грн.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 127.1 статті 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

У свою чергу, положення статті 127 ПК України встановлюють міру відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу.

Не заперечуючи факт виявлених порушень, позивач не погоджується виключно з одночасним застосуванням штрафних санкції у розмірі 25 відсотків, 50 відсотків та 75 відсотків згідно з положеннями пункту 127.1 статті 127 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що ТОВ «Нові бізнес погляди» протягом 2015 року виплачувало відсотки нерезиденту Республіки Кіпр - Компанії «Marfin Popular Bank Publik Co. Limited» в сумі 144'492'331грн., а саме 06.01.2015 у сумі 10'224'381грн., 20.01.2015 у сумі 12'294'525грн., 30.01.2015, 10.02.2015, 26.03.2015, 18.06.2015, 17.09.2015, 18.12.2015 у сумі 121'973'425грн.

Враховуючи, що за правилами підпункту 141.4.2 статті 141 ПК України податок, у розмірах визначених вказаними положеннями та міжнародними договорами, з наведених виплат повинен був бути сплачений позивачем саме під час здійснення виплати такого доходу, що позивачем здійснено не було

Несплата ТОВ «Нові бізнес погляди» податку на прибуток іноземних юридичних осіб, а саме з виплачених відсотків нерезиденту Республіки Кіпр Компанії «Marfin Popular Bank Publik Co. Limited» в сумі 10'224'381грн. 06.01.2015 визначено першим порушенням в розумінні пункту 127.1 статті 127 ПК України та нараховано відповідачем штрафну санкцію у в розмірі 25%.

Несплата ж ТОВ «Нові бізнес погляди» податку на прибуток іноземних юридичних осіб, а саме з виплачених відсотків нерезиденту Республіки Кіпр Компанії «Marfin Popular Bank Publik. Limited» в сумі 12294525 грн. 20.01.2015 року колегія суддів вважає другим порушенням в розумінні п. 127.1 ст. 127 ПК України, а тому відповідачем правомірно застосована штрафна санкція з цієї суми в розмірі 50%.

У свою чергу, несплата ТОВ «Нові бізнес погляди» податку на прибуток іноземних юридичних осіб, а саме з виплачених відсотків нерезиденту Республіки Кіпр Компанії «Marfin Popular Bank Publik Co. Limited» в сумі 121'973'425грн. 30.01.2015, 10.02.2015, 26.03.2015, 18.06.2015, 17.09.2015, 18.12.2015 є порушеннями, вчиненими втретє та більше в розумінні пункту 127.1 статті 127 ПК України.

Застосування штрафу на рівні 50% та 75% суми податку на підставі пункту 127.1 статті 127 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) можливе внаслідок неодноразового закінченого порушення, пов`язаного з ненарахуванням, неутриманням та/або несплатою (неперерахуванням) податку податковим агентом за певний податковий період, незалежно від того, чи виявлено ці порушення під час здійснення одного контрольного заходу.

Кваліфікуючою ознакою для застосування збільшеного розміру відповідальності є саме вчинення таких дій повторно (втретє) протягом 1095 днів та не залежить від того, чи зафіксовані ці епізоди в одному акті перевірки або в різних, а також від того, чи приймалось щодо платника раніше податкове повідомлення-рішення за ці порушення.

Визначені пунктом 127.1 статті 127 ПК України санкції застосовуються не за сам факт повторного виявлення контролюючим органом порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь у вигляді - ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про правомірність застосування в розглядуваному випадку відповідачем штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 127.1 статті 127 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) згідно з оскаржуваним актом індивідуальної дії ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Як унормовано положеннями статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду, судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що суб`єктом владних повноважень доведено правомірність нарахування позивачу оскаржуваної суми. На підставі вказаного, судами попередніх інстанцій при винесенні судових рішень виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена. З огляду на викладене, висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Згідно положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові бізнес погляди» залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 у справі №815/3092/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді ------------------ В.В. Хохуляк

------------------ Л.І. Бившева

------------------- Т.М. Шипуліна