Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року

Київ

справа №817/909/17

адміністративне провадження №К/9901/32805/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 (суддя Н.О. Дорошенко) та на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 (колегія у складі суддів: В.Б. Шидловський, Є.М. Мацький, С.М. Шевчук)у справі № 817/909/17 за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_2 доГоловного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - ГУ ДФС)провизнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС, у якому просила визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №0001524000 від 26.05.2017 на суму 17000 грн. 00 коп. та податкове повідомлення-рішення №0001534000 від 26.05.2017 на суму 2923 грн. 22 коп. штрафних санкцій, винесені ГУ ДФС.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначала про те, що визначений рішенням штраф за продаж (реалізацію) алкогольних напоїв (горілки) без марок акцизного податку встановленого зразка є протиправним, оскільки факт порушення не підтверджується дійсними обставинами. Виявлена під час перевірки алкогольна продукція зберігалась для власного споживання, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення, за яким визначений штраф про відсутність облікових документів на неї, винесене відповідачем без будь-яких на то законних підстав.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.08.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017, у задоволені позову відмовлено.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що алкогольні напої (горілка), які знаходились на реалізації в магазині, в якому здійснює підприємницьку діяльність позивач, були немаркованими, оскільки наклеєні на них марки акцизного податку виробника товарів не видавались товаровиробником, що підтверджується встановленими під час перевірки обставинами, з якими позивач погодилась, надавши відповідні пояснення. Також суди прийшли до висновку щодо порушення позивачем порядку зберігання алкогольних напоїв у торговій точці позивачем без належних на це облікових документів.

Не погоджуючись з даними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та задовольнити позову оскільки вважає, що вони були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказується на те, що судами не досліджено належними та допустимими доказами факти допущення порушень в сфері продажу (реалізації) алкогольних напоїв на його торговій точці, надаючи при цьому оцінку лише акту, складеного за результатами проведеної фактичної перевірки.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить її залишити без задоволення, а оскаржувані нею рішення - без змін.

З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, касаційний суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, касаційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України), наказу про проведення фактичної перевірки №366 від 21.04.2017 та відповідно до направлень на перевірку від 24.07.017 №105 та №106, ревізорами ГУ ДФС 27.04.2017 проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_2 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі підакцизними товарами, у зв'язку із чим складений акт від 27.04.2017 №85/17-00-40/МЮ326405.

За результатами вказаної перевірки встановлено порушення позивачем вимог: статті 15-3, частини четвертої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі-Закон №481/95-ВР); пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР); Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (далі - Положення №1251); Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 №957; Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854; пункту 226.9 статті 226 ПК України.

На підставі акта перевірки прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 26.05.2017 №0001524000 у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп. за реалізацію та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, що є порушенням частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР пункту 226.9 статті 226 ПК України; податкове повідомлення-рішення від 26.05.2017 №0001534000, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 2923 грн. 22 коп. за ведення з порушенням порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, що є порушенням пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Частиною четвертою статті 11 Закону №481/95-ВР встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно із підпунктами 14.1.107. та 14.1.109. пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до положень підпункту 226.6, 226.7 статті 226 ПК України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Згідно із пунктом 226.9. статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Згідно з пунктом 5 Положення №1251 марка для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), вітчизняного виробництва виготовляється у зеленій кольоровій гамі, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, вітчизняного виробництва - червоній, для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), імпортного виробництва - фіолетовій, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, імпортного виробництва - оранжевій, для тютюнових виробів вітчизняного виробництва (з фільтром та без фільтра) - зеленій, для тютюнових виробів імпортного виробництва (з фільтром та без фільтра) - синій кольоровій гамі.

На кожну марку серед іншого наносяться індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів) через скісну риску та сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

У відповідності до статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Аналізуючи вказані положення законодавства, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для застосування до позивача штрафу за реалізацію алкогольного напою без марок акцизного податку встановленого зразка, оскільки як встановлено судами та підтверджується актом перевірки, що в магазині на реалізації (на торговому прилавку) знаходилась горілка «Немирів» (11 пляшок) та «Козацька Рада» (7 пляшок) щодо яких виробником не видавались акцизні марки, виходячи із регіону України, де ним здійснено виробництво таких алкогольних напоїв. Зокрема горілка «Немирів» містила марки з індексом 13, виробник ТОВ «АВН Лімітед» (Вінницька область), а індекс Вінницького регіону - 02; горілка «Козацька Рада» містила марки з індексом 13, виробник ТОВ «Національна горілчана компанія» (Черкаська область), має індекс Черкаського регіону 23.

Суди також врахували особисті пояснення позивача, викладені в акті про те, що «горілку вказану в акті отримувала від невідомої особи».

Доводи позивача, які викладені в касаційній скарзі про нездійснення нею роздрібного продажу вказаними алкогольними напоями (горілкою) спростовуються актом перевірки. Суди правильно зазначили, що розміщення продукції з цінниками на торгових прилавках в місці, де вільно здійснюється торгівля, свідчить про намір продажу (реалізації) товару, та спростовує доводи про зберігання алкоголю для власного споживання.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 3 Закону №265/95-ВР - суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Статтею 20 зазначеного Закону встановлено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З цих підстав Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині правомірності рішення про застосування фінансових санкцій за реалізацію та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, що є порушенням частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР, та пункту 226.9 статті 226 ПК України та податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму штрафних санкцій за ведення з порушенням порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, що є порушенням пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Також, Верховний Суд вважає правильною оцінку судами попередніх інстанцій висновків Рівненського міського суду, викладених в постановах по справам про адміністративні правопорушення, провадження відносно ОСОБА_2 в яких було закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 155-1 КУпАП (« Порушення порядку проведення розрахунків») та ч.1 ст. 156 КУпАП («Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами», якою передбачена відповідальність за роздрібну або оптову, включаючи імпорт або експорт, торгівлю спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору).

Суди правильно зазначили про відсутність преюдиційних фактів, оскільки судом по зазначених справах не досліджувався факт наявності (зберігання) алкогольних напоїв для подальшої реалізації, а лише зроблено висновок про відсутність факту реалізації (продажу) покупцю без акцизних марок та порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання. Водночас контролюючим органом прийняті рішення по застосуванню фінансових санкцій за знаходження таких алкогольних напоїв за місцем їх реалізації без належних акцизних марок та облікових (супроводжуючих) документів.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови в задоволенні позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

.............................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду