Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року

Київ

справа №812/949/16

адміністративне провадження №К/9901/40870/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Шипуліної Т.М., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року (суддя-доповідач Компанієць І.Д., судді: Васильєва І.А., Ястребова Л.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомерціал" до Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Новоайдарському районі Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомерціал" звернулось до суду з позовом до Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Інспекція), третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Новоайдарському районі Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000011500 від 20 травня 2016 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000011500 від 20 травня 2016 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомерціал" штрафу в сумі 15416,67грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому, зазначена постанова ухвалена судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні, її повний текст виготовлено 14 грудня 2016 року, а копію одержано відповідачем 21 грудня 2016 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Інспекція 29 грудня 2016 року подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2017 року подану відповідачем апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а ухвалою цього ж суду від 06 лютого 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору та продовжено йому строк для усунення недоліку апеляційної скарги на сім днів з моменту отримання копії ухвали.

Ухвалою від 01 березня 2017 року Донецький апеляційний адміністративний суд, прийшовши до висновку про відсутність підстав для задоволення повторного клопотання податкового органу про відстрочення плати судового збору, повернув апеляційну скаргу особі, що її подала, на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України, у зв'язку із неусуненням нею у встановлений судом строк недоліку.

29 травня 2017 року Інспекція повторно подала апеляційну скаргу на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, одночасно порушивши й питання поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, обґрунтоване неможливістю сплати судового збору (при первісному поданні апеляційної скарги) в зв'язку з відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для цієї мети.

Ухвалою від 04 липня 2017 року Донецький апеляційний адміністративний суд, прийшовши до висновку про неповажність наведених Інспекцією в клопотанні причин пропуску строку подання апеляційної скарги, ухвалою від 04 липня 2017 року відмовив в задоволенні заявленого нею клопотання про поновлення зазначеного строку та відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції від 04 липня 2017 року, Інспекція звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неврахування наведених нею в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження причин його пропуску, просила вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу суду не подав.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П., а відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (здійсненого в зв'язку з поданням суддею колегії Васильєвою І.А., яка приймала участь у постановленні оскаржуваної ухвали в суді апеляційної інстанції, заяви про самовідвід) визначено колегію суддів для здійснення касаційного перегляду справи у складі: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Шипуліна Т.М., Юрченко В.П.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 6 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При цьому, за змістом статті 7 КАС України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства, зміст якого розкривала стаття 10 цього Кодексу й визначала, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Разом з тим, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (стаття 49 КАС України).

Так, частиною 1 статті 185 КАС України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Абзацом 1 частини 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження (абзац 2 частини 4 статті 189 КАС України).

Незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення (абзац 3 частини 4 статті 189 КАС України).

Отже, виходячи зі змісту наведеної статті, в разі подання апеляційної скарги поза межами строку апеляційного оскарження й непорушення питання про його поновлення або визнання неповажними зазначених в заяві про його поновлення підстав, суд залишає апеляційну скаргу без руху та надає особі, що її подала, можливість протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для його поновлення та лише у разі неподання відповідної заяви в зазначений строк або визнання неповажними вказаних в такій заяві підстав для поновлення строку апеляційного оскарження суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

При цьому, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, не залишаючи подану після спливу строку апеляційного оскарження апеляційну скаргу без руху незалежно від поважності причин його пропуску, лише у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Проте, постановляючи ухвалу від 04 липня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за поданою Слов'яносербською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області 29 травня 2017 року апеляційною скаргою на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, ухвалену у відкритому судовому засіданні, із застосуванням частини 3 статті 160 КАС України (повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2016 року та отримано відповідачем 21 грудня 2016 року), Донецький апеляційний адміністративний суд, прийшовши до висновку про неповажність наведених Інспекцією підстав для поновлення строку подання апеляційної скарги, останню без руху не залишив, чим порушив приписи частини 4 статті 189 КАС України та фактично позбавив відповідача можливості навести інші (поважні) причини пропуску строку апеляційного оскарження.

За таких обставин та на підставі частини 1 статті 353 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

Т.М. Шипуліна

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду