Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.05.2018 року у справі №804/1709/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року

Київ

справа №804/1709/17

адміністративне провадження №К/9901/15789/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Шарапи В.М., Стрелець Т.Г.

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 804/1709/17

за позовом Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1

до Дніпропетровського окружного адміністративного суду

про визнання протиправною бездіяльності,

за касаційною скаргою Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2017 року (прийнята суддею Дурасовою Ю.В.),

ВСТАНОВИВ :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 07 березня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

2. 13 березня 2017 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд вирішив:

2.1. адміністративний позов Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності - повернути позивачу.

3. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач не має повноважень здійснювати представництво інтересів інших осіб у зв'язку із відсутністю адміністративно-процесуальної дієздатності.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. 04 травня 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд вирішив:

4.1. апеляційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року - повернути заявнику.

5. Апеляційний суд мотивував свою ухвалу тим, що на момент звернення до суду з апеляційною скаргою позивач не мав адміністративно- процесуальної дієздатності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 26 травня 2017 року позивач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, яку 05 лютого 2018 року передано на розгляд до Верховного Суду.

7. У касаційній скарзі позивач просить:

7.1. скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду у тому ж складі суду.

7.2. постановити окрему ухвалу про грубі порушення норм матеріального та процесуального права допущені суддею, яка приймала оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції.

8. Станом на дату ухвалення даного судового рішення відповідачем заперечення на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не подано.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

9. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

9.1. Громадська організація "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 в касаційній скарзі наголошує, що судом апеляційної інстанції проігноровано те, що право звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів закріплено в Конституції України.

9.2. Позивач наголошує, що судом апеляційної інстанції неправильно були витлумачені норми матеріального права при прийнятті оскаржуваної ухвали про повернення апеляційної скарги чим було обмежено доступ до судочинства.

10. Відповідачем заперечення на касаційну скаргу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Конституція України.

11.1. Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

12. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

12.1. Частина 3 статті 108 КАС України.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо:

1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху;

2) позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання;

3) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

4) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

5) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

6) справа не підсудна цьому адміністративному суду;

7) якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого частиною п'ятою статті 99 цього Кодексу.

12.2. Стаття 187 КАС України. Вимоги до апеляційної скарги.

1. Апеляційна скарга подається у письмовій формі.

2. В апеляційній скарзі зазначаються:

1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;

2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;

4) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;

5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;

6) перелік матеріалів, які додаються.

3. В апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.

4. Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.

5. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше. В апеляційній скарзі зазначається дата її подання.

6. До апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

12.3.Частина 3 статті 189 КАС України. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

12.4. Частина 1 статті 353 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року). Підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

13. Рішення ЕСПЛ у справі «Воловік проти України» (Volovik v. Ukraine) від 6 грудня 2007 року, заява № 15123/03.

13.1. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

15. У цій справі Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд перевірив апеляційну скаргу на відповідність її вимогам статті 187 КАС України, а також на наявність у особи, яка подала скаргу, адміністративно-процесуальної дієздатності.

16. На підставі пункту 3 частини 2 статті 108 КАС України було прийнято рішення повернути апеляційну скаргу.

17. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд дійшов помилкового висновку про те, що на підставі пункту 3 частини 2 статті 108 КАС України повертається апеляційна скарга, оскільки частина 2 вказаної статті передбачає, що при усуненні позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

17.1. Вирішуючи питання про правильність застосування вказаної процесуальної норми Суд зазначає, що частина третя статті 189 КАС України на час прийняття ухвали, про перегляд якої просить позивач, встановлювала, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

17.2. Аналіз статті 187 КАС України свідчить, що у цій справі суд апеляційної інстанції вийшов за межі своїх повноважень, оскільки вказана стаття не містила вимоги щодо перевірки адміністративно-процесуальної дієздатності особи, яка подала апеляційну скаргу.

17.3.Позивач оскаржував у апеляційному порядку судове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, яким позов було повернуто позивачу, тобто рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

17.4. Повернувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції з посиланням на відсутність у особи, яка її подала, адміністративно-процесуальної дієздатності Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд створив ситуацію правової невизначеності для позивача, оскільки не було перевірено належним чином її доводи викладені в апеляційній скарзі. Це, на переконання Суду, є порушенням гарантованого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

18. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

19. За обставинами справи ЕСПЛ «Воловік проти України» (Volovik v. Ukraine) від 6 грудня 2007 року, заява № 15123/03, заявник стверджував, що йому незаконно відмовили у доступі до суду апеляційної інстанції, який мав повноваження переглянути справу як стосовно фактів, так і стосовно права, а також мав повноваження встановлювати нові факти, які не досліджувались під час розгляду справи судом першої інстанції. У своїй апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції заявник посилався на невірне застосування закону судом першої інстанції. Однак суд першої інстанції своєю ухвалою визнав його апеляційну скаргу неподаною.

20. Таким чином, доступ до правосуддя випливає, крім іншого, із принципу міжнародного права, який забороняє відмову у правосудді, та є одним з найважливіших елементів права на судовий захист.

21. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що ухвалу суду апеляційної інстанції від 04 травня 2017 року слід скасувати, а справу передати до цього суду для продовження розгляду.

22. Згідно з пунктом 5 статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

23. Щодо вимоги викладеної в касаційній скарзі про постановлення окремої ухвали відносно порушень допущених суддею, яка приймала оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, Суд зазначає наступне.

23.1. Виходячи зі змісту статті 249 КАС України та завдань адміністративного судочинства, Суд приходить до висновку, що окрема ухвала є засобом реагування на порушення з боку суб'єктів владних повноважень, адвоката або прокурора, а не судді під час відправлення судочинства. Таким чином, вказана вимога скаржника не може бути задоволена.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2017 року скасувати.

3. Справу направити до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Т.Г. Стрелець