Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року

Київ

справа №286/419/17

адміністративне провадження №К/9901/20460/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №286/419/17

за позовом управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 03 березня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді - Кулініча Я. В. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, прийняту колегією суддів у складі: головуючого - Бучик А.Ю., суддів: Жизневської А.В., Шевчук С.М.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 10.02.2017 року управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області звернулося в суд з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, в якому просило визнати дії державного виконавця незаконними, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2017 року, винесену на підставі виконавчого листа №286/491/15а, виданого 14.07.2015 Овруцьким районним судом в частині стягнення з управління праці на користь держави виконавчого збору в розмірі 12800,00 грн.

2. Позовна заява мотивована тим, що Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області як на територіальний орган виконавчої влади в силу положень частини 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» звільнене від сплати виконавчого збору, оскільки виконання рішення здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 03 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з необґрунтованості позовних вимог, оскільки постанова про стягнення з боржника виконавчого збору винесена правомірно, в межах повноважень та на підставі чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягає.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року відмовлено у задоволенні апеляційної скарги управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області та залишено без змін постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 03 березня 2017 року.

6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що виконавчий лист №286/491/15-а, відповідно до якого була видана оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження, містить вимогу щодо зобов'язання вчинити певні дії, а не стягнення коштів на користь боржника. Тому виконання вказаного виконавчого листа здійснюється у відповідності до норм Закону України "Про виконавче провадження", а не Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області звернулося в суд із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про задоволення позову.

8. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 квітня 2017 року відкрив провадження за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 03 березня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року.

9. Верховний Суд ухвалою від 21 травня 2018 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

10. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

11.1.Виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником по яких є орган державної влади, здійснюється відповідно до Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а тому згідно з пунктом 3 частини 5 статті 27 Закону «Про виконавче провадження» позивач не сплачує виконавчий збір.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. 24.01.2017 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Шевчуком Г.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №286/491/15-а, виданим 14.07.2015 Овруцьким районним судом Житомирської області про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області прийняти, зареєструвати, опублікувати розрахунковий лист, поданий підприємством споживчої кооперації «Словечанська хлібопекарня» Овруцької райспоживспілки та подати органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення видатків, вказаних у розрахунковому листі відповідно до постанови Овруцького районного суду Житомирської області №286/4804/14-а від 01.10.2014, як доплату до заробітної плати за ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

13. Частиною 3 вказаної постанови стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 12800 грн.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

14.Конституція України.

14.1.Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Кодекс адміністративного судочинства України.

15.1.Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

15.2.Стаття 5. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

15.3.Стаття 19. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

15.4.Стаття 341. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15.5.Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

16.Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-19.

16.1.Стаття 1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

16.2.Стаття 26. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

16.3.Стаття 27. Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

17. Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

17.1.Стаття 1. Цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

17.2.Стаття 2. Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

18. Інструкція з організації примусового виконання рішень затверджена Наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5.

18.1. Пункт 8. Стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

V.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Стосовно доводів касатора, про те, що виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником по яких є орган державної влади, здійснюється відповідно до Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а тому згідно з пунктом 3 частини 5 статті 27 Закону «Про виконавче провадження» з органу державної влади не стягується виконавчий збір, колегія суддів зазначає наступне.

20. За змістом статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" дія даного Закону поширюється на випадки виконання рішень суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, за умови, якщо боржником є орган державної влади.

21. Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до виконавчого листа №286/491/15а боржником по справі є управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, тобто орган державної влади. Разом з тим, вищезазначений виконавчий лист містить вимогу про зобов'язання вчинити певні дії, а не стягнення коштів чи майна, що виключає можливість застосування норм Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" в процесі виконання судового рішення.

22. Виконавчий лист у даній справі виданий на виконання рішення зобов'язального характеру. Такий виконавчий лист передбачає одноразовий характер виконання шляхом прийняття, реєстрації, розрахункового листа та подачі органам Державного казначейства відповідних платіжних документів, а не стягнення періодичних платежів. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що норми пункту частини 5 статті 27 Закону «Про виконавче провадження» не поширюються на спірні правовідносини.

Таким чином, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області діяло на підставі та в межах своїх повноважень, тому вимога позивача про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

23. Доводи касаційної скарги не спростовують висновки, викладені в оскаржуваних рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, а тому підстави для її задоволення - відсутні.

24. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

25. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області залишити без задоволення.

2. Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 03 березня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх